РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріали
2.1.1. Прилади
Всі гематологічні та серологічні дослідження проводили на сучасній апаратурі:
ламінарний бокс та СО2 - інкубатор фірми JOUAN, інвертований мікроскоп фірми
ZEISS AXIOVERT 25, пластикові мікропланшети з плоским та U-подібним дном фірми
Sarstedt, inc. Newton, NC 28658 Made in USA, автопіпетка восьмиканальна фірми
BIOHIT 50 – 250 мкл., камера із сіткоюГоряєва, покривні та предметні скельця,
пробірки Флоринського
2.1.2. Вакцини проти КЧС
В дослідах проводили перевірку 3-х виробничих серій вірусвакцини АСВ проти КЧС,
виготовлених Сумською біофабрикою, “ТУУ 46.15-101-96”, та 3-х серій
вірусвакцини ЛК-М виробництва НВП “Біо-Тест-Лабораторія”, “ТУУ 46.15-079-95”, а
саме :
вірусвакцина АСВ - серія № 1, контроль № 1, виготовлена 5.01.2002 р.
- серія № 2, контроль № 2, виготовлена 19.07.2002 р.
- серія № 3, контроль № 3, виготовлена 15.11.2002 р.
вірусвакцина ЛК-М - серія № 14, контроль № 14, виготовлена 1.02.2002 р.
- серія № 15, контроль № 15, виготовлена 22.03 2002 р.
- серія № 17, контроль № 17, виготовлена 23.01.2003 р.
2.1.3. Вірулентний вірус КЧС
При перевірці на підсвинках імуногенних властивостей виробничих серій
вірусвакцин проти КЧС використали вірулентний вірус “штам “Ші-Мінь” 2-го
пасажу, від 28.10.1999 р., та 4-го, пасажу від 12.11.02 р., з титром: 6.0 ЛД 50
/см 3, одержаний з Державного науково-контрольного інституту біотехнології і
штамів мікроорганізмів.
2.1.4. Експериментальні тварини
В дослідах по перевірці 6-и виробничих серій вірусвакцин проти КЧС використано
60 голів підсвинків масою тіла 30-50 кг, з яких 15 тварин використано для
перевірки на нешкідливість, 33 - на імуногенність і 12 голів - для контролю
вірусу.
Вивчення оптимальних строків імунізації поросят в умовах свиногосподарств
проводилось на 144-х народжених тваринах, одержаних від 24-х імунних
свиноматок, 85-ти основних свиноматках, 34-х кнурах, 20-ти поросятах ділянки
Pig bally.
В осередку класичної чуми свиней досліджено 20 голів не вакцинованих поросят
двохмісячного віку живою масою 10-12 кг, двох підсвинків 7-8 міс., кнура та
свиноматку віком 1,5 року.
Всі дослідні тварини маркувались, у більшості, вушними вищипами, або бірками.
2.1.5. Характеристика поголів’я свиней в умовах господарств
Експериментальні дослідження згідно тематики проводили на базі двох
господарств: одне з промисловим веденням свинарства – СВАТ “Агрокомбінат
Калита”, друге з традиційним – Агрофірма “Агрома”, де утримувались свині різних
вікових груп, які були об’єктом наших досліджень.
В господарстві СВАТ “Агрокомбінат Калита” на період проведення дослідів і по
цей час утримувалось близько 80000 голів свиней різних вікових груп, 987 голів
великої рогатої худоби, 37 баранів та біля 1000 кролів.
В минулому (1994 р.) в господарстві зареєстровано спалах класичної чуми свиней
[84]. Після зняття карантину комплектування стада проводилось племінними
породами свиней (ландрас, дюрок, велика біла), завезених з господарств
Дніпропетровської та Запорізької областей.
Всі тварини розміщені на трьох виробничих площах: племінна ферма з поголів’ям
10465, промислова зона - 65595 та літній табір – 2742 голів свиней.
Використовуються три породи – велика біла (мясо-сального), ландрас і дюрок
(мясо-бекконного) напрямку. Племінних тварин переважно використовують на ремонт
основного стада.
Згідно технології, утримання та вирощування свиней в промисловій зоні ведеться
на шести дільницях: № 1 – свиноматки холості, після відлучення і в перший
період поросності; № 2 – свиноматки з 30 до 114 днів поросності; № 3 – дільниця
опоросу і утримання поросят до 35 денного віку (на племфермі до 60-и днів); № 4
– дільниця дорощування (36 – 106 днів); № 5 та № 6 - дільниці відгодівлі
(107-222 дні) з доведенням до маси тіла 112 кг.
По технології ведення свинарства на дільниці дорощування існує сектор “Рig
bally”, в якому проводять інтенсивне підгодовування поросят, відлучених від
свиноматок масою тіла менше 6 кг.
Тип годівлі нормований, концентратний (корми СК-2 - СК-31) з урахуванням
вікової та промислової спрямованості свиней. Годівлю дорослих тварин проводять
у вигляді бовтанок, а поросят дільниці № 4 – сухими кормами з вільним доступом
до води. Все поголів’я утримується на бетонній підлозі в станках у кількості,
що також залежить від віку тварин.
Розміщення та утримання тварин відповідає технології промислового ведення
свинарства. Так, кожну свиноматку на дільниці № 3 утримують індивідуально з
народженими поросятами протягом 30 діб. Після відлучення поросят групують в
станках по 12-14 голів, на дорощуванні розміщують по 25-40, а на відгодівлі по
15 голів в станку.
Осіменіння свиноматок промислової зони штучне, змішаною спермою від племінних
кнурів, а на племфермі з урахуванням чистих ліній порід свиней (велика біла,
ландрас, дюрок) та збереженням племінного ядра.
В господарстві кожної доби реєструється біля 30-и опоросів. Середньорічний
відхід тварин з різних причин коливається в межах 11-15 %, переважно на
дільниці № 3-4. Згідно схеми вакцинації, поросят вперше щеплять проти КЧС в
45-денному віці з наступною ревакцинацією в 90-105 днів. Далі все доросле
поголів’я вакцинується один раз на рік.
В господарстві Агрофірма “Агрома” Києво-святошинського району м. Києва
налічується близько 500 голів свиней серед яких: 100 свиноматок, 4 кнури, а
решта тварин – поросята та підсвинки різних вікових груп. Опороси групові,
відлучення поросят від свиноматок практикується в 30 денному віці. Тварини теж
утримуються в станках по 15-20 голів.