Розділ 2
Методичні проблеми оцінки використання водних ресурсів в промисловості
2.1. Показники оцінки та методика визначення економічної ефективності
промислового водокористування
З метою прийняття правильних управлінських рішень постає необхідність
еколого-економічної оцінки використання водних ресурсів.
Розглядаючи ці оцінки, зупинимось на двох основних підходах. Як вважає Мельник
Л.Г.: “еколого-економічні оцінки – це види економічних показників, що
характеризують зміну параметрів господарської діяльності економічних суб’єктів
(витрати, доходи чи їх зміни), пов’язані з процесами використання природних
благ” [49, с. 103].
Як на нашу думку, більш точне поняття таких оцінок дає Закорчевна Н.Г.:
“Сутність еколого-економічної оцінки об’єктів водокористування полягає у
визначенні їх цінності, з одного боку, як джерела природних умов
життєзабезпечення людини, засобів виробництва, просторового базису розміщення
виробництва, а з другого, як комплексу природних умов, що зумовлюють формування
і розвиток біорізномаїття гідроекосистем” [39, с. 7].
У даному трактуванні автор враховує не лише часткові показники впливу на
функціонування економіки, але й всю множину зв’язків, які виникають при
експлуатації водних джерел. Нею пропонується еколого-економічну оцінку
водокористування здійснювати за двома групами показників.
Перша група – це показники, що характеризують еколого-економічну ефективність
використання води на підприємствах, їх сукупності за галузевими чи
регіональними ознаками. Оцінюються безповоротні втрати води, скиди забруднених
стоків, економія води за рахунок оборотних систем водопостачання, ефективність
роботи очисних споруд. Друга група показників характеризує рівень негативного
впливу водокористування на водні ресурси, що формуються у відповідному
річковому басейні, його частині, адміністративному утворенні. Основні показники
оцінки – забезпеченість загальних водопотреб ресурсами, безповоротне вилучення
річкового стоку та спроможність джерела до самоочищення.
У цілому погоджуючись з такою класифікацією показників еколого-економічної
оцінки водокористування, необхідно зауважити, що їх перелік не є достатньо
повним. В даній дисертаційній роботі в подальшому розглядатиметься ширше коло
показників, що дають комплексну еколого-економічну оцінку водокористування як
на регіональному рівні, так і в умовах промислового виробництва.
Діюча в Україні система статистичної звітності в галузі охорони водних об’єктів
не орієнтована на оцінку реагування конкретних водних систем та груп населення
на техногенний вплив, а відображає тільки натуральні обсяги забруднюючих
речовин і вартісні показники дотримання водоохоронного законодавства та
планових параметрів проведення водоохоронних заходів. З точки зору економічних
показників система статистичної звітності в Україні в сфері охорони
навколишнього середовища оперує, в основному, опосередкованими показниками
(наприклад, капітальні вкладення в заходи по охороні навколишнього середовища).
У той же час, виходячи з міжнародних вимог, необхідно впроваджувати інтегральні
показники прямої дії, що відображали б еколого-економічні процеси на
національному рівні (наприклад, питома вага вартості продуктів та послуг
водоохоронного призначення в загальній вартості валового внутрішнього продукту,
%).
Характер показників стану навколишнього природного середовища за ресурсами не
відповідає сучасним вимогам формування системи сталого розвитку України, яка
ґрунтується на принципах міжнародної Конференції ООН з питань навколишнього
середовища і розвитку. Актуальним стає впровадження інтегрованих показників
сталого розвитку, що дало б можливість узгоджено розглянути проблеми стану
середовища проживання населення і економічного та соціального поступу держави.
Міжнародне співтовариство на даному етапі розглядає показники стану
навколишнього середовища як комплексний інструментарій для виміру та
репрезентації еколого-економічних тенденцій у країні.
У ряді класифікаційних підходів головна увага акцентується на показниках
антропогенного впливу на навколишнє середовище та показниках реагування
навколишнього природного середовища на певний вплив.
У таблиці 2.1 наведено основні показники сталого розвитку України, які
стосуються сфери водокористування, та гармонізовані з головними індикаторами
Організації Економічного та Соціального Розвитку ООН.
Таблиця 2.1
Інтегровані показники сталого розвитку України, які гармонізовані з головними
індикаторами ОЕСР [46, с. 16]
Категорія
Показники посилення стану навколишнього природного середовища
Показники стану
Показники реагування
Екологічні:
1) Захист якості та запасів свіжої води
* щорічний забір підземних вод, % доступного обсягу;
* щорічний забір поверхневих вод, % доступного обсягу;
* річне споживання питної води на душу населення, м3;
* водомісткість промисловості, м3 в розрахунку на одиницю промислового ВВП;
* водомісткість ВВП, куб. м/грн.
* потенційні ресурси річкових вод, км3;
* балансові запаси місцевого стоку, км3;
* запаси підземних вод, млрд. м3;
* фекальне забруднення свіжої води, % у загальному обсязі стічних вод;
* біохімічні потреби кисню свіжої води, БПК5 (20оС);
* водозабезпечення місцевим стоком, тис. м3/рік:
- на 1 чол.;
- на 1 км2.
* очистка стічних вод, %;
* ціни на воду та водоспоживання для очистки побутових відходів;
* частка безповоротного водоспоживання в об’ємі використаної води, %;
* безповоротні втрати води в промисловості, % об’єму відтворювальної води.
2) Захист морів та прибережних зон від забруднення
* скид нафтопродуктів у прибережні води, т;
* надходження азоту та фосфору у прибережні води, т/рі
- Київ+380960830922