РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ ТА ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОЇ ТА РЕГІОНАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
2.1. Аналіз розвитку інституціональної складової зовнішньоекономічної діяльності України
Україна поступово вступає в ринкові відносини, що позначається на характері її входження в ринкову економіку. У країні ще недостатньо розвинутою є інфраструктура, і це не дозволяє швидко ввійти в ритм світового господарства. За співвідношенням обсягів експортно-імпортної діяльності і ВВП, з урахуванням ємності внутрішнього ринку (близько 90%), Україна належить до числа країн з відкритою економікою, однак це не є наслідком ефективного експортного виробництва і платоспроможного попиту, активного міжнародного інвестування й інтеграційної взаємодії. Навпаки, відкритість економіки України пов'язана з: надмірною залежністю від імпорту енергоносіїв; низьким внутрішнім платоспроможним попитом; вимушеним експортом низькотехнологічної металургійної продукції, виробництво якої поглинає значну частину критичного енергоімпорту; орієнтацією на зовнішні джерела фінансування в умовах кризи внутрішнього інвестування.
Разом з тим, Україна має перспективи міжнародної конкурентоспроможності за умови реалізації власної стратегії відкритої економіки: стабільну зовнішньоекономічну спеціалізацію країн на основі порівняльних конкурентних переваг і еквівалентного обміну; зіставлення пропорцій вітчизняних і світових цін на основні товари і послуги; стабільне валютно-фінансове становище країни; раціональну структуру виробництва.
Україна належить до країн з високою експортною квотою у ВВП. Третя частина національного виробництва України, кожен третій товар або послуга реалізуються за допомогою зовнішньоекономічних зв'язків. Світогосподарські зв'язки, таким чином, відіграють величезну роль у національній економіці.
Зовнішньоекономічна діяльність України привертає до себе підвищену увага економістів. І це закономірно, оскільки Україна посідає одне з перших місць у світі за показником відношення обсягу зовнішньоторговельного обороту до ВНП.
Географічна структура товарних ринків у загальній українській зовнішньоекономічній діяльності за 2003 р. залишалася стабільною і практично не відрізнялася від середньорічної структури 2001-2002 років. Що стосується географічної структури українського імпорту 2003 року, тут наявною є тенденція підтримки постійної структури 2001-2002 років і перших трьох кварталів 2003 року. Як і раніше, найбільші витрати припадають на імпорт із країн СНД (50,24%), вартість європейського імпорту склала 35,32% (із країн ЄС - 24,39%), імпорту з країн Азії - 8,56% і Америки - 4,57% (рис. 2.1., додатки Б, В,).
Рис. 2.1. Географічна структура експорту та імпорту товарів України
в 2003р., млн. дол.США1
Товарну структуру експорту України за найбільш вагомими обсягами товарів представлено на рис. 2.2.
Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами сільського господарства і харчової промисловості в 2003 році в цілому істотно зріс у порівнянні з попередніми роками і склав 4905,6 млн. дол. США, що на 28,6% більше, ніж у 2002 році.
Рис. 2.2. Товарна структура експорту підприємств України
у 2003г., млн. дол. США
Торговельне сальдо 2003 року хоч і зменшилося, але залишилося позитивним - майже 557 млн. дол. США.
Ситуація на ринку сировинних ресурсів наприкінці 2003 - початку 2004 років характеризувався пожвавленням. Експортні показники 2003 року в порівнянні з 2002 роком збільшилися на 11%; показники імпорту - на 57%. Вартісні показники зовнішньоекономічної діяльності України в рамках даної товарної групи в найближчі місяці повинні збільшитися, хоча ринок може бути відкоректований у будь-який час процесом вступу ряду країн у ЄС і зниженням попиту на ринку АТР. Порушення рівноваги попиту-пропозиції у бік попиту привело до підвищення цін наприкінці року. Пожвавлення попиту зв'язане, на думку експертів, зі зміною валютної політики США, зростанням виробництва сталеливарної галузі в Китаї, збільшенням попиту на товари металургійної групи в країнах Близького Сходу і пожвавленням економіки в розвинутих країнах світу.
Головними факторами, що впливають на український ринок нафти і нафтопродуктів наприкінці 2003 - початку 2004 років, залишаються торговельна політика країн ОПЕК і її членів, Росії й України, а також сезонні фактори. Динаміку імпорту нафти і нафтопродуктів в Україну за період з 1996 по 2003рр представлено на рис 2.3. Енергоресурси в 2003-2004 роках залишаються найнепрогнозованішою групою товарів. Кон'юнктурна ситуація на світовому ринку нафти і нафтопродуктів продовжує перебувати під впливом ресурсних, політичних і економічних факторів, що досить часто останнім часом змінюють напрямок впливу.
Рис.2.3. Динаміка імпорту нафти і нафтопродуктів в Україну
за період з 1996 по 2003рр.
За попередніми даними, зовнішньоекономічні показники 2003 року в порівнянні з 2002 роком збільшилися досить збалансовано: експорт - на 22%, імпорт - на 24%. Вартісні показники зовнішньоекономічної діяльності України в рамках даної товарної групи значною мірою будуть залежати від стабільності балансу попит-пропозиція на світовому ринку нафтопродуктів і від постійного розвитку ринку металургійного комплексу.
В останні місяці 2003 року спостерігалося стрімке зростання експорту української металопродукції. Збільшення цінових показників на світовому ринку сталевого прокату, прагнення скоріше виконати контрактні зобов'язання, обумовлені намірами покупців із країн-імпортерів поповнити запаси металопродукції на зимові місяці, стали головними факторами росту постачань чорних металів з України в 2003 р. У цілому вітчизняний експорт металопродукції протягом 2003 року характеризувався зміною товарної структури і географії постачань, склавши близько 6727 млн. дол. США, що на 25% перевищує показник попереднього року (5366 млн. дол. США).
В останні місяці 2003 року, коли ділова активність на ринку традиційно з