РОЗДІЛ 2
ІСТОРИКО-ОНОМАСІОЛОГІЧНИЙ ТА КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ ПРЕФІКСАЛЬНИХ НЕОЛОГІЗМІВ У 20-90-Х РР. XX СТОЛІТТЯ
2.1. Префіксальні ономасіологічні категорії як особливий концептуальний простір
Поряд із ономасіологічною структурою номінативної одиниці важливою частиною теоретичного апарату нашого дослідження є поняття ономасіологічної категорії. На відміну від багатьох інших понять, що знайшли відображення в лінгвістичній літературі, ономасіологічні категорії належать до числа тих, які потребують адекватного висвітлення в різноманітних актах номінації словотвірного характеру. Вивчення словотворення дозволяє виявити, як членується екстралінгвальна реальність у процесі когнітивно-номінативної діяльності людини, якими мотивами зумовлюється позначення і які ономасіологічні категорії відображаються на словотвірному рівні. Як відомо, саме словотвірні категорії формують особливі поля номінацій у мові [151, с. 346]. У цьому зв'язку особливо актуальним виявляється питання про співвідношення словотвірних категорій з ономасіологічними. Важливість цієї проблеми зумовлюється також і тим, що як словотвірні, так і ономасіологічні категорії відіграють важливу роль у структурі мовної картини світу та ґрунтуються на смислових і когнітивних основах.
Словотвірна категорія визначається як об'єднання похідних слів, що певним чином концептуалізують предмети й події реальної дійсності. Як вказує І.К. Архіпов, словотвірна категорія - це категорія логіко-когнітивно-лексична [10, с. 19]. Таке визначення охоплює основні властивості словотвірної категорії - здатність її членів позначати, передавати своїми частинами інформацію та вказувати на характер відношень між концептами, які позначені складовими похідного слова. Відношення у похідному слові мають просторовий характер, що полягає у поєднанні в ньому інформації про певні предмети та ознаки [10, с. 19]. Це дає змогу в термінах концептуальних просторів визначити зв'язки концептів, які співвідносяться з частинами похідних слів у певній словотвірній категорії. Такими концептуальними просторами є сфери основних онтологічних сутностей - предметності, процесуальності, ознаки тощо та їхніх різновидів.
Спільність словотвірних та ономасіологічних категорій виявляється у тому, що у всіх словотвірних категоріях можуть бути виявлені ті чи інші відповідності серед ономасіологічних категорій. При цьому не існує зворотної кореляції, оскільки не кожна ономасіологічна категорія має аналог у сфері словотворення. Таким чином, кожна словотвірна категорія водночас є і ономасіологічною, тобто відображає ті чи інші закономірності мовної категоризації у процесі номінативної діяльності [216, с. 25].
Співвідношення класифікаційних, ономасіологічних та словотвірних категорій зумовлюється їхніми когнітивними основами. Класифікація та категоризація дійсності - це необхідний початковий етап розумово-мовленнєвої діяльності, її базова когнітивна складова частина. Ономасіологічна та словотвірна категоризації розрізняються за ступенем узагальнення: ономасіологічні категорії класифікують дійсність на вищому рівні узагальнення.
Не викликає сумнівів зв'язок ономасіологічних категорій із понятійними (концептуальними) [151, с. 346]. При формуванні ономасіологічної категорії в основі класифікації лежить система значень певної універсальної семантичної ознаки або окреме значення цієї ознаки незалежно від засобів її вираження у мові. З когнітивної точки зору можна стверджувати, що в основі ономасіологічної категорії лежить концепт або об'єднання концептів, представлених у системі мови неоднорідними одиницями. Саме ономасіологічні категорії утворюють концептуальну мережу як основу мовної категоризації в номінативному аспекті розумово-мовленнєвої діяльності людини. Концептуальні категорії є універсальними, вони наявні у свідомості як результат досвіду людини. Ці категорії стають доступними для дослідження тоді, коли вони об'єктивуються у мові певними засобами, до яких ми відносимо й словотвірні.
Афіксація відрізняється від інших способів словотворення своєю ономасіологічною спрямованістю. Афіксальні ономасіологічні категорії відображають у більш розчленованому вигляді навколишню дійсність, сприяючи її адекватному пізнанню [204, с. 88]. Характер префіксації, як і будь-якого іншого способу словотворення, визначається особливостями формальної та смислової структури, а головне - ономасіологічними категоріями.
Префіксальне похідне слово, що є лінгвістичною одиницею вторинної номінації, відображає мовними засобами зв'язки та відношення між предметами і явищами навколишньої дійсності. Поява кожного нового префіксального похідного зумовлюється фіксацією нових словотвірних відношень на базі компонентів, які поєднуються в межах префіксальної моделі. У результаті кожного словотвірного акту виникає одиниця з новою семантикою, що відрізняється від початкової (мотивуючої) одиниці певним семантичним зміщенням. Регулярність і передбачуваність семантичних змін завжди мають місце у процесі використання певного формального засобу, яким і є префікс. Основна функція семантичної модифікації полягає в реалізації нових номінативних одиниць.
Ономасіологічному аспекту системи англійської префіксації упродовж усієї письмово фіксованої історії її розвитку присвячені праці М.М. Полюжина [203; 205; 206]. Проведене дослідження показало, що в системі англійської префіксації поступово склалися і продовжують розвиватися ономасіологічні категорії, що утворюють у своїй сукупності певним чином організований "номінативний простір". Він включає дев'ять чітко виражених ономасіологічних категорій: локативність, оцінність, фазовість, ранговість, каузативність, партитивність, соціативність, контрарність та заперечення. Ономасіологічна категорія квантитативності передається препозитивними елементами, що займають проміжне місце між префіксами та частинами складних слів.
Система префіксації в англійській мові характеризується постійними формальними та смисловими змінами, різними за