РОЗДІЛ 2
ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ВЧИТЕЛЯ В СИСТЕМІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
2.1. Модель еколого-педагогічної культури вчителя
Еколого-педагогічна культура вчителя в умовах сьогодення є важливою складовою його особистості, що проявляється в професійній діяльності. Вивчення характеру педагогічної діяльності має досить велику історію. У працях О. Бодальова [21-22], Б. Наумова [182], Ф. Гоноболіна [41], І. Зязюна [87-92], В. Крутецького [141], Н.Кузьміної [143-144], Ю. Кулюткіна [149-151], М. Поташника [210], Г. Сухобської [250], В. Семиченко [213] та ін. розроблені підходи до визначення структури педагогічної діяльності, до аналізу педагогічних здібностей, професійно значущих якостей вчителя. Б. Ломов [158], О. Леонтьєв [153-154], С. Рубінштейн [228-229], досліджували структуру діяльності як динамічну систему дій. Б. Ломов відмічав, що основними складовими діяльності можна вважати мотив, мету, планування, переробку поточної інформації, оперативний образ ( і концептуальну модель), прийняття рішення, дії, перевірку результатів і корекцію дій [158].
У працях вчених виділяються дві великі групи вмінь і сфер компетентності: операціональна й комунікативна. Перша група стосується безпосередньо процесу викладання, друга - це вміння, необхідні для взаємодії педагога з усіма учасниками навчально-виховного процесу. Разом з тим, недостатня взаємодія філософії екологічної освіти, екологічної психології, екопедагогіки, валеології у поцесі їх розвитку, розмежованость кожної з цих галузей, консервативний вплив ідеологічних установок на розвиток теорії і практики педагогічної діяльності призвели до того, що на сьогодні практично не розроблені змістовно-процесуальні характеристики розвитку еколого-педагогічної культури вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти.
У визначенні змісту еколого-педагогічної культури вчителя ми виходили з філософського розуміння категорій "зміст " і "форма" у їх взаємозв'язку. Зміст ми розглядаємо як визначальну сторону цілого, єдність усіх складових елементів об'єкта, його якостей, внутрішніх процесів, зв'язків, протиріч і тенденцій [267]. Форма є засобом існування і вираження змісту. Таким чином, складові елементи професійної діяльності вчителя визначають зміст його еколого-педагогічної культури та форм її організації.
Важливою умовою розвитку еколого-педагогічної культури вчителя у процесі післядипломної освіти є освоєння її змісту, оскільки донедавна більшість вчителів не мали такої змоги в умовах вузівського навчання за відсутності спеціальної еколого-педагогічної підготовки. Але власне освоєнню змісту передує його моделювання, що спиралось на аналіз сучасних досягнень у галузі екологічної педагогіки та екологічної психології. Це передбачало як побудову, так і запровадження моделі еколого-педагогічної культури вчителя в навчальний процес. При її побудові ми виходили із припущень:
1. Вихідним поняттям "еколого-педагогічної культури вчителя" є поняття "соціально-екологічний досвід", який спирається на екологічну культуру, що розглядається нами з позиції діяльністного підходу як матеріалізація духовного зв'язку особистості із світом природи в процесі задоволення будь-яких потреб життєдіяльності. Разом з тим соціально-екологічний досвід вбирає в себе і педагогічну культуру, яка в свою чергу пов'язана із поняттям "свідомість" та "діяльність", що характеризують суб'єкт в його бутті та розвитку.
2. Еколого-педагогічна культура вчителя є складовою його загальної професійної культури, а тому концептуально як ієрархічна система нижчого порядку є її відображенням з урахуванням специфіки формування екологічної культури. Вони співвідносяться один з одним, по-перше, як "ціле" і "частина", по-друге, як "загальне" і "окреме". Ціле не зводиться до простої суми частин, а частина поза цілим - не те ж саме, що в рамках цілого. Загальне не поглинає собою окремого, яке крім загального, є ще єдністю особливого і окремого (індивідуального).
3. Як інтегративне утворення, еколого-педагогічна культура складається з когнітивного, емотивного, конативного та мотиваційного компонентів.
4. У процесі професійної діяльності по вихованню екологічної культури реалізуються змістовний і процесуальний аспекти еколого-педагогічної культури вчителя, що базуються як на його особистісному рівні сформованості екологічної культури, так і на його творчій активності щодо впровадження технології формування екологічної культури школярів.
5. Змістовне наповнення компонентів має відповідати соціальним функціям екології, методологічним функціям екологічної освіти, професійним функціям вчителя стосовно виховання екологічної культури.
6. Методологічною базою еколого-виховної професійної діяльності вчителя є співвідношення понять "мета-засіб-результат". Мета виступає як ідеальний результат еколого-виховного впливу, засобом якого є педагогічна технологія. Метою еколого-виховної діяльності є формування екологічної культури учнів, а результатом - рівень її сформованості (рис.2.1).
Еколого-педагогічна культура вчителя є відкритою системою. В залежності від соціального замовлення змінюється педагогічна технологія виховання екологічної культури як засіб досягнення мети професійної діяльності вчителя. Разом з тим вона є динамічною, що передбачає розвиток. Цей розвиток здійснюється в процесі педагогічної діяльності, яка в свою чергу визначається соціальним замовленням суспільства, що на сьогодні полягає у вихованні громадянина суспільства стійкого екологічного безпечного розвитку та соціально-екологічним досвідом.
Складові соціально-екологічного дос