РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА УМОВ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ СВІДОМОСТІ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
73
Організація експериментальної роботи
73
Перевірка умов формування громадянської свідомості у майбутніх учителів
83
Забезпечення мотиваційної основи навчально-виховного процесу
84
Створення атмосфери інтелектуальної напруги
95
Громадянсько-орієнтована комунікативна взаємодія викладача і студента
116
Аналіз результатів експериментальної роботи
134
Висновки до розділу 2.
156
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
157
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
159
ДОДАТКИ 183
ВСТУП
Актуальність дослідження і ступінь наукової розробки проблеми. Перебудова
українського суспільства з тоталітарного на демократичне зумовлює трансформацію
свідомості особистості. Необхідною умовою її гармонізації з системою цінностей
оновлених соціально-політичних інститутів є засвоєння молодими громадянами
демократичних норм, формування соціально-політичних, правових знань, які
забезпечать відповідну їхню соціально-політичну зрілість.
Аналіз науково-педагогічної літератури, сучасних реалій засвідчує, з одного
боку, прояви соціальної і моральної деградації частини учнівської молоді,
надмірного захоплення негативними формами комерційного бізнесу і низькопробною
зарубіжною культурою, втрату інтересу до чесної праці, знецінення духовних
ідеалів, притуплення потреби в пізнанні тощо; з іншого, – пробудження в певної
частини молодих людей громадянської активності і свідомості.
Актуальність цього дослідження також зумовлюється:
об’єктивною потребою відродження духовності суспільства, його членів, посилення
її морального складника;
„переходом” громадянської свідомості на рівень планетарної свідомості, що
спричинено й усвідомленням екологічних наслідків сучасних війн для планети
Земля;
зростанням ролі молоді в процесі державотворення, що потребує формування нових
ідеалів, цінностей і спричинює пошуки соціальних методичних центрів для
розробки методик, засобів впливу на моральне і громадянське виховання;
потребою створення умов для забезпечення безпеки дітей, виховання їх здоровими,
сильними, самостійними, освіченими громадянами країни, з новим мисленням;
заміною тези: „ти маєш бути патріотом” на „я не можу в таких умовах життя не
бути патріотом”.
необхідністю розв’язання суперечностей: між високими вимогами до влади як до
„мудрості” (законодавча влада), „волі” (виконавча влада), „совісті” (судова
влада) й існуванням на сьогодні негативних явищ у сфері влади (корупція,
авторитаризм); між посиленням ролі сучасних засобів масової інформації у справі
виховання молоді і невідповідністю їх сучасним вимогам.
Формування громадянської свідомості в молоді певною мірою залежить від учителя
як „володаря”, „носія” громадянських чеснот – цінностей, який сам спроможний,
здатний відстояти незалежність, соборність України, примножити її здобутки, а
також розвиватися й самореалізуватися.
У структурі особистості вчителя громадянська свідомість має займати провідне
місце як показник його соціально-професійної зрілості, як умова створення нової
системи цінностей, що слугуватиме орієнтиром у вихованні особистості, її
прагнень, ідеалів, спрямованості особистісних потреб, відповідної життєвої і
громадянської позиції.
Проблема виховання громадянина була актуальною завжди. У сучасних умовах вона
постає з новою силою, з новим звучанням, що й зумовлює звернення до неї
науковців. Так, філософський аспект формування громадянських якостей
особистості представлено в працях Л. Архангельського, Р. Гурової, І. Кона,
Г. Білонова; психологічне обґрунтування проблеми виховання громадянина
здійснено Б. Ананьєвим, Л. Божович, М. Левітовим, І.Бехом, М.Боришевським та
ін.; розробку концепції громадянського виховання широко відображено в працях
П. Ігнатенка, К. Косарєвої, В. Поплужного, Ю.Руденка, В.Сухомлинського,
О. Сухомлинської, Р. Чорної та ін.; народознавчі аспекти досліджуваної проблеми
відбито в працях А.Богуш, Г.Ващенка, В.Кузя, Н.Лисенко, Н.Побірченко,
Ю.Руденка, В.Скуратівського, М.Стельмаховича та ін.
Проблему громадянського виховання презентують і праці
теоретико-експериментального характеру (Н.Дерев’янко, М. Триняк, О. Кузьменко,
Н.Никитіна та ін.), в яких представлено шляхи, засоби формування рис
громадянськості, переважно в учнівської молоді.
Останнім часом позитивною є й тенденція щодо висвітлення історико-педагогічних
аспектів громадянського, національного виховання (О. Бенца, О.Микитюк,
О. Рацул, М. Чепіль, Р. Яців та ін.).
Однак відродження національної освіти в Україні, культурно-історичних цінностей
народу, його традицій, звичаїв, глибоке висвітлення взаємозв’язків
національного і загальнолюдського спричинили складні зміни у свідомості
громадян нашої держави, що вимагають її формування в майбутніх учителів як
носіїв загальнолюдських цінностей й державних пріоритетів.
Отже, актуальність проблеми і відсутність цілісного дослідження педагогічного
характеру зумовила вибір теми “Формування громадянської свідомості майбутніх
учителів у процесі професійної підготовки”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану
науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики професійної освіти
Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за
колективною темою “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в
середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних закладах (РК № 1-20019004104).
Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного
педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол № 4 від 21.10.2006 р.)
та узгоджено
- Київ+380960830922