Розділ 2
Матеріали та методи досліджень
Обстеження проводились на кафедрі фізіології людини та тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та у Вінницькому державному аграрному університеті на зооінженерному, економічному і обліково-фінансовому факультетах. Відповідно до мети та завдань досліджень проводили вивчення психофізіологічних функцій у 268 студентів обох статей віком 18 - 20 років. Схема досліджень наведена на рис.2.1.
Дослідження впливу факторів психоемоційного навантаження проводили шляхом визначення загального самопочуття (тестів САН) та середнього артеріального тиску крові, де обстежуваними були студенти II курсу зооінженерного факультету в кількості 78 чоловік, а контрольну групу складали студенти економічного факультету в кількості 47 чоловік. Реакцію серцево-судинної системи на психоемоційні навантаження у забійному цеху м'ясокомбінату вивчали на тих самих студентах II курсу зооінженерного факультету, які вперше приступили до занять в умовах практичної діяльності м'ясопереробного підприємства.
Динаміку функціонального стану серцево-судинної системи в процесі адаптації до психоемоційного навантаження вивчали на студентах II - III курсу зооінженерного факультету, які були нами обстежені на початку II курсу навчання. Тобто ці студенти в кількості 78 чоловік протягом 4 семестрів проходили практичне навчання на м'ясопереробних підприємствах, що дало можливість порівнювати результати досліджень процесу адаптації до психоемоційних навантажень м'ясопереробного підприємсетва протягом 4 семестрів. Контрольну групу складали студенти економічного факультету в кількості 47 чоловік, які вперше проходили заняття в забійному цеху м'ясокомбінату.
Як обстежувані при оцінці нейродинамічних показників ВНД були студенти ІII курсу зооінженерного факультету (адаптовані) в кількості 46 чоловік та 45 хворих людей (віком 40-45 років), у яких вивчали тест-фактор, студенти обліково-фінансового - 31 чоловік та економічного факультету - 20 чоловік (неадаптовані).
Таким чином, в процесі проведеної нами роботи загалом було обстежено 267 чоловік, із них - 124 студенти зооінженерного напрямку (адаптовані), 98 студентів економічного напрямку (неадаптовані) та 45 хворих. Загальна схема дослідження представлена на рис.2.1.
Під час дослідження психофізіологічних функцій врахували зміни коливання розумової працездатності протягом робочого дня і тижня. Тому обстеження проводили у дні високої розумової працездатності (вівторок, середа та четвер, з 9 до 13 години дня), що співпадало з високим рівнем функціонування фізіологічних систем.
На початку дослідження кожного обстежуваного знайомили з усім комплексом психофізіологічних методик. Під час дослідження фіксувались індивідуальні реакції обстежуваних (особливості особистісної поведінки). Це дозволяло отримати додаткову інформацію про їх психофізіологічний стан. В нашому дослідженні ми врахували, що для вивчення типологічних особливостей людини тривалість обстежень не повинна перевищувати 30 - 40 хвилин.
Під час обстеження чітко витримували такі умови: порядок дослідження психофізіологічних властивостей для всіх обстежуваних був однаковий: спочатку виконували тести для визначення показників САН, потім короткочасної пам'яті, після чого вивчали діяльність серцево-судинної системи, і лише після цього визначали функціональну рухливість, силу нервових процесів та працездатність головного мозку.
2.1. Оцінка психоемоційного стану обстежуваних за тестом САН
Метод оцінювання полягає в тому, що досліджуваному пропонується зіставити свій стан із низкою ознак. Ступінь виявленості кожної ознаки встановлюється за багатоступеневою шкалою і в такій спосіб результати кваліфікуються. Тест являє собою таблицю, яку складають 30 пар слів протилежного значення, що відображають різноманітні аспекти самопочуття, активності, настрою (додаток 1). Кожну категорію характеризують 10 пар слів. Між парами слів розташовано цифри 3-2-1-0-1-2-3. Завдання досліджуваного полягає в тому, щоб вибрати й позначити цифру, яка найточніше характеризує стан на момент дослідження. Під час розшифрування заповненої картки оцінки ознаки перекодуються в ряди від одиниці до семи, причому бал 3, який відповідає поганому самопочуттю, низькій активності й кепському настрою, отримує значення1, бал 0 оцінюється цифрою 4 , а бал 3, який відображає добре самопочуття, високу активність і добрий настрій, отримує значення 7. Підкреслення всіх клітинок у тому самому вертикальному стовпчику є підставою для нерозгляду карти (робота не зараховується, фальшива).
Кожну категорію характеризують три математичних показники: середнє арифметичне, середньоквадратичне відхилення, похибка середнього арифметичного.
Студентам роздаються картки для заповнення (обведення) в оптимальному режимі роботи (в аудиторії університету). Усі обстежувані у спокійному стані в положенні сидячи обводили відповідні цифри згідно опитувача САН.
Після проведення занять в забійному цеху м'ясокомбінату, де проходить оглушення тварини, обезкровлювання, відрізання голови, виймання внутрішніх органів з туш та очей з орбіт і т.д., студенти знову заповнювали картку (обводили цифри) згідно опитувача САН.
Для розшифрування картки використовували наступні ряди:
- питання на самопочуття: 1,2,7,8,13,14,20,25,26.
- питання на активність: 3,4,9,10,15,16,21,22,27,28.
- питання на визначення настрою: 5,6,11,12,17,18,23,24,29,30.
Тестова картка методики САН наведена в додатку.
2.2. Методики дослідження функціональної рухливості та сили нервових процесів
Дослідження функціональної рухливісті та сили нервових процесів проведенні за методикою, розробленою М.В. Макаренком [98,110,11