РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДГОТОВКИ ВОДІЇВ
2.1. Розробка інформаційно-методологічних засобів оцінки адекватності відтворення ситуаційного стану
Одним з основних завдань при підготовці і перепідготовці, сертифікації водіїв є оцінка адекватності відтворення ними фактичного стану на відповідній ділянці дороги. Вміння водія адекватно сприймати реальну ситуацію, є запорукою якісного водіння та запобігання дорожньо-транспортних пригод та порушень правил дорожнього руху.
Проведеними дослідженнями встановлено, що значна частина громадян яка приходить на навчання з метою отримання посвідчення водія, неадекватно сприймають реальну ситуацію, а існуючі програми і методи навчання не враховують цього, що призводить до недостатньої якості та ефективності проведення занять і отримання високих кінцевих результатів навчання.
Таким чином, виникає потреба в розробці і практичній реалізації тестових завдань, які б дали змогу ефективно оцінювати професійну здатність громадян до професії водія.
Проведення такої роботи дозволить визначити здатність громадян до професії водія або керування транспортним засобом і сформувати на цій основі відповідні програми та засоби навчання. В зв'язку з цим можуть бути передбачені процедури групування майбутніх водіїв у відповідні підгрупи, з врахуванням їх професійних, психофізіологічних та інших можливостей [68].
Оцінити здатність громадян до сприймання реальних дорожньо-транспортних ситуацій, які виникають у реальному середовищі можна за допомогою відповідної інформаційно-математичної моделі.
Дана модель може бути представлена у вигляді матриці:
;;;(2.1.)
деajk-елементи матриці. На перетині j-го рядка і k-го стовпця розміщаються відповідні знаки, або множина знаків, яка відтворює конкретну ситуацію;k-кількість стовпців, які характеризують групи існуючих знаків та інформаційних засобів (світлофорів) регулювання руху;j-кількість знаків та інформаційних засобів (світлофорів) регулювання, які включені до складу конкретної матриці. Згідно існуючих правил дорожнього руху [36, 49, 113], є такі групи знаків та інформаційних засобів (світлофорів) регулювання руху (Додаток А):
1. Попереджувальні знаки (З1.1.- З1.52.);2. Знаки пріоритету (З2.1.- З2.6.);3. Заборонні знаки (З3.1.- З1.42.);4. Наказові знаки (З4.1.- З4.17.);5. Інформаційно-вказівні знаки (З5.1.- З5.88.);6. Знаки сервісу (З6.1.- З6.24.);7. Таблички до дорожніх знаків (З7.1.- З7.46.);8. Світлофори (З8.1.- З8.14.);9. Розпізнавальні знаки (З9.1.- З9.14.); Таким чином, матриця має розмірність , оскільки знаки груп З7.n. діють спільно зі знаками інших груп. Матриця може бути повною або скороченою у залежності від того, для якої мети вона використовується. Проведеними дослідженнями встановлено, що матрична модель може бути використана для розв'язання таких задач [55]:
1. Визначення адекватності відтворення ситуаційного стану - Z11;2. Набуття навичок стосовно відтворення ситуаційного стану - Z12;3. Оцінка якості засвоєння навчального матеріалу - Z13.Для вирішення задач Z11 матриця має розмірність 3?3, в якій розміщуються в обов'язковому порядку знаки з таких множин: (З1.1.- З1.52.), (З2.1.- З2.6.), (З3.1.- З1.42.), (З4.1.- З4.17.), (З5.1.- З5.88.), (З6.1.- З6.24.), (З7.1.- З7.46.), (З8.1.- З8.14.), (З9.1.- З9.14.). Оцінка адекватності відтворення ситуаційного стану здійснюється на основі аналізу результатів відповіді слухачів. Кількість тестових карток з матрицею визначається в залежності від кількості автоматизованих навчальних місць. З метою зміни ситуації викладач з серверу може замінити ситуаційний стан на кожному з навчальних місць. Зразок матриці представлений на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Картка для визначення адекватності відтворення ситуаційного стану
Важливим елементом вирішення задачі Z11 є вибір критерію для оцінки адекватності відтворення ситуаційного стану. Таким критерієм може бути час протягом якого слухач повинен зафіксувати і відтворити задану ситуацію.
Значення часу фіксування і відтворення конкретної ситуації визначається експериментально. Проведеними дослідженнями встановлено, що час фіксування tфj і час відтворення tвj повинні бути рівними, тобто tфj=tвj.
Фактична величина часу фіксування конкретної ситуації може бути визначена за виразом:
;(2.2.)
деtфj -фактична величина часу фіксування конкретної ситуації;Sq -максимальна відстань на якій можна ідентифікувати відповідний дорожній знак;Vp-середня швидкість руху автомобіля. Згідно з рекомендаціями викладеними в [52, 113] величина Sq становить 250-300 м., а середня швидкість по містах першої категорії становить 40-60 км/год.
Таким чином, величини tфj і tвj згідно з виразом (2.2.) ставлять - 25-30 сек., тобто tфj =25-30 сек. і tвj = 25-30 сек.
Залежність часу сприйняття ситуаційного стану від швидкості руху при різних значеннях віддалі ідентифікації представлена на рис.2.2. По графіку можна побачити, що час сприйняття ситуаційного стану залежить від відстані ідентифікації. Чим більша відстань Sq ідентифікації тим більший час сприйняття фактичної дорожньо-транспортної ситуації.
Рис.2.2 Залежність часу сприйняття ситуаційного стану від швидкості руху:
- 50 метрів; - 100 метрів; - 150 метрів;
- 200 метрів; - 250 метрів; - 300 метрів;
Побудова кривих, представлена на рис. 2.2 обумовлена тим, що сприйняття ситуаційного стану залежить не тільки від величин Sq і Vp, а й від фізичних факторів (туман, ожеледь, висока хмарність, спека, опади, рельєф дороги і т.ін.) [85].
Таким чином, в залежності від фактичного стану вибирається величина критерію tф для оцінки адекватності відтворення ситуаційного стану.
В практичній діяльності при оцінці адекватності відтворення ситуаційного стану приймається середні значення величин tфj і tвj, які визначаються із виразу:
; (2.3)
При вирішенні практичних завдань величина крит