РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика об'єктів дослідження
Об'єктом клінічних спостережень були 202 хворих, серед яких 68 чоловіків і 134 жінки, вік пацієнтів - від 21 до 60 років. Серед них - 130 хворих, яким за медичними показниками було видалено 141 протез, та 72 пацієнта, яким виготовлені незнімні конструкції протезів, із них 58 поодиноких штучних коронок та 23 мостоподібних протезів (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл числа хворих за статтю, яким були зняті та виготовлені незнімні протези
СтатьКількість хворих, яким були зняті незнімні конструкціїКількість хворих, яким були виготовлені незнімні конструкціїВсьогоЧоловіки383068Жінки9242134Всього13072202
Для виявлення показників відновлення жувальної ефективності незнімними конструкціями ми проаналізували якісні показники протезування у пацієнтів, які звернулися в Полтавську обласну клінічну стоматологічну поліклініку і яким за медичними показниками зняті незнімні протези.
Стан хворих після препарування порівнювали з аналогічними показниками на час звертання за стоматологічною допомогою (початковий рівень). Для дослідження стану слизової оболонки ми спеціально підбирали хворих без патологічних змін тканин пародонта. Спостереження здійснювали послідовно протягом 1, 3, 5 та 7 доби після препарування. Препарування коронок зубів проводили алмазним бором і диском у двох режимах обертання бору або сепараційного диску - при швидкості 30000 об./хв та 300000 об./хв.
Препарування зубів виконували за медичними показаннями двома способами: без утворення уступу та з утворенням його. Для об'єктивної оцінки стану крайового пародонта та ясенних сосочків застосовували клінічні методи дослідження. Пацієнти на час звертання за стоматологічною допомогою на порушення інших органів та систем не скаржилися. В експериментальній частині дослідження вивчали якість препарування, ріжучу спроможність абразивних матеріалів, вплив тиску на зуб абразивного матеріалу та тривалість препарування, ступінь шорсткості відпрепарованої поверхні коронок зубів. З метою об'єктивізації клінічних проявів додатково проводили морфологічне дослідження стану ясенних сосочків та тканин зуба в різні терміни препарування як із застосуванням кофердаму, так і без нього.
2.2. Лабораторні методи дослідження
Для визначення якісних показників відпрепарованих зубів алмазними диском та бором ми провели експеримент на 180 зубах (різцях та молярах), із яких 98 інтактних, видалених з приводу пародонтозу, та 82 депульпованих, вік хворих - від 30 до 55 років, вивчали вплив виду абразиву на величину шорсткості поверхні, що обробляється, твердих тканин зуба.
Зуб закріплювали в спеціально виготовленому пристрої, який надає можливість провести препарування зуба в заданому режимі.
Суть пристрою така: стоматологічний наконечник закріплювали в спеціальну втулку з шарніром, що дозволяє переміщувати його тільки в вертикальній площині. Зуб, що препарували, встановлювали нерухомо в максимальному контакті з ріжучою поверхнею абразиву. "Початкове" положення абразиву здійснювали за допомогою капронової нитки, перекинутої через 2 блоки. Один кінець нитки з'єднували з наконечником, до другого прив'язували площадку для вантажу. Врівноваження вантажу досягалося максимальним зазором між ріжучою поверхнею та поверхнею, що обробляється, а потім дозований тягар забезпечував тиск.
Для дослідження тиску абразиву на препарований зуб використовували вантаж 100, 200 грамів при швидкості 30000 і 300000 обертів за хвилину, експеримент тривав 30 секунд.
Як ріжучий інструмент для препарування зуба використовували алмазні диски та бори з однаковою зернистістю. Для чистоти експерименту в кожному випадку використовували новий інструмент.
Заміри шорсткості поверхні, що обробляється, проводили шляхом профілеметричного дослідження. З цією метою використовували портативний профілометр моделі 253 (тип приладу за ДЕСТ 95-04-60-1-10). Заміри шорсткості обробленої поверхні коронки зубів проводили прощупуванням голкою і підрахунком результатів замірів за шкалою показників приладу, градуюваного за параметром R (ДЕСТ 2789-73). Отримані за шкалою профілометра дані дозволили визначити клас шорсткості. Одночасно з підрахунком прощупування поверхні побудовували графіки, що відповідають цьому класу. Дані отриманих результатів за визначеними показниками записували у відповідні графи протоколу (додаток А).
Оцінку величини сліду абразиву на поверхні депульпованого і інтактного препарованого зуба виконували морфологічними та морфометричними методами.
2.3. Клініко-лабораторні методи дослідження
З метою вивчення клініко-лабораторних показників тканин маргінального пародонта в різні терміни після препарування зубів проводили дослідження та спостереження на 202 хворих. Серед них чоловіків - 68, жінок - 134. У 130 хворих були проаналізовані якісні показники відновлення жувальної ефективності (38 чоловіків і 92 жінки, таблиця 2.1), які звернулися протягом 2000-2002 років за допомогою в Полтавську обласну клінічну стоматологічну поліклініку і яким за медичними показниками видалено 141 незнімний протез. За віковими групами хворі розподілені так: 21-30 років - 3 особи, 31-40 років - 9 осіб, 41-50 - 47 осіб, 51-60 - 40 осіб, від 61 року і старші - 42 особи. Серед загальної кількості видалених протезів 141 - металевий, 23 - комбіновані, 7 - пластмасові. За методами фіксації з односторонньою опорою - 29 протезів, з двосторонньою - 101, з тристоронньою - 9, з чотиристоронньою - 2, окрім цього було видалено 144 одиночних коронки. 72 пацієнтам, серед яких 30 чоловіків та 42 жінки, були виготовлені незнімні конструкції зубних протезів, серед яких 23 мостоподібних протезів з двосторонньою опорою, 18 металевих коронок, 19 металево-пластмасових коронок, 16 металокерамічних коронок та 6 пластмасових. Групи контролю складали пацієнти,