РОЗДІЛ 2
ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИН БОРИСЛАВСЬКО-ПОКУТСЬКОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ НА ГЛИБИНАХ 5-8 КМ
Вивчення геологічної будови на великих глибинах можливе тільки при поєднанні різнорідної наявної інформації, причому необхідно враховувати як давно відомі дані, так і методи, методики, матеріали та результати новітніх досліджень.
Як уже зазначалось у попередньому розділі даної роботи, уява про глибинну геологічну будову до цього часу базувалась, переважно, на результатах регіональних сейсмічних досліджень, а також на уявленнях про геодинамічний розвиток Карпатського регіону та на окремих (для значних глибин) матеріалах буріння і досліджень літолого-фаціальних особливостей гірських порід.
Покривна структура Карпат зараз не викликає сумнівів. Вона добре вивчена бурінням, геологічними й геофізичними дослідженнями в Складчастих Карпатах і в Передкарпатському прогині як в Україні, так і в Польщі. В їх геологічній будові чітко фіксуються основні два тектонічні поверхи - автохтонний та алохтонний. Горизонтальна амплітуда карпатського насуву на платформу у східній частині Польських Карпат, за даними св. Кузьміна-1, становить близько 40 км [5]. М. Ощипко [6] стверджує, що для Польських Карпат підтверджена бурінням амплітуда не менша
50 км. У південно-східній частині Українських Карпат, за даними св. Сергії-1, амплітуда становить 15 км, але результати регіональних геолого-геофізичних робіт свідчать, що вона досягає 80 км і більше.
З розвитком методів і методик досліджень та їх удосконаленням, а також з отриманням нових даних буріння глибоких і надглибоких свердловин та відкриттям глибокозалягаючих покладів вуглеводнів, змінювались погляди на формування, будову і структурно-тектонічні особливості як Передкарпатського прогину, так і прилеглих територій, та їх нафтогазоносність.
Оскільки у Передкарпатті пробурена недостатня кількість надглибоких свердловин, то всі геологічні моделі глибинних частин надр базуються, в переважній більшості, на фактичних даних сейсморозвідувальних та гравірозвідувальних робіт. Опрацювання таких матеріалів, їх поєднання з матеріалами пробурених надглибоких свердловин, а також нові погляди [32] на глибинну геологічну будову Передкарпаття, дозволили нам розробити новітню модель глибинної геологічної будови центральної та північно-західної частин Передкарпатського прогину.
Аналіз гравітаційних полів дозволяє встановити характер геологічної будови назагал, але це недостатньо для розуміння детальної будови окремих ділянок. Окрім того, сама природа гравітаційних аномалій вимагає геологічного пояснення. Тому для дослідження та встановлення глибинної геологічної будови, поряд з використанням матеріалів геогустинного моделювання по профілях, що проходять навхрест до карпатського простягання, нами використовувались також матеріали сейсмічних досліджень та пошуково-розвідувального буріння в досліджуваному регіоні. Причому, слід зазначити, що, головним чином, нами проводилось моделювання саме геологічної будови на глибинах 5-8 км центральної та північно-західної частин Передкарпатського прогину.
За основу для геогустинного моделювання було вибрано шість поперечних профілів, розташування яких показано на рисунку 2.1. Профілі складались з врахуванням даних пробурених свердловин та сейсмічних досліджень, як регіонального плану, так і виконаних на окремих площах. Вони були початковими при створенні геогустинної моделі геологічної будови.
Подальше моделювання проводилось шляхом вирішення прямої та оберненої задач гравірозвідки та аналізу отриманих результатів. На основі проведених побудов та їх опрацювання корегувалась початкова геогустинна модель. Обробка гравіметричних даних проводилась з використанням комп'ютерної системи "Complex.Gravity" [33] за методикою, розробленою С.Г. Анікєєвим [34]. Обернена задача гравіметрії вирішувалась у двох варіантах: лінійному (пошук розподілу густин) і структурному (уточнення геометрії границь).
З метою отримання додаткових даних про густинні характеристики порід, що складають розріз, було створено комп'ютерну базу даних дослідження керну і
проведено її статистичну обробку (результати обробки наведено в табл. 2.1). Отримані результати обробки було враховано при створенні геогустинної моделі.
Слід зазначити, що наведені в таблиці дані відповідають сухій породі, тобто без врахування пластових флюїдів, що враховувалось нами при фактичних дослідженнях у подальшому.
Враховувались також дані, що наведені в роботі [35], для глинистих порід Карпат, а також закономірності ущільнення глинистих порід.
Таблиця 2.1.
Результати статистичної обробки даних
густини порід флішового розрізу Передкарпаття
Вік порідМатематичне
очікуванняСередньоквад-ратичне відхиленняКритерій ПірсонаВоротищенська світа2,6030,0361,63Стебницька світа2,5730,0578,27Кросненська світа2,4540,0896,62Менілітова світа2,4290,15748,06Бистрицька світа2,5220,1487,92Вигодська світа2,4180,13489,62Манявська світа2,4370,13335,70Стрийська світа2,5810,10215,63
Аналізувались та враховувались дані експериментальних та теоретичних досліджень, які вказують на те, що породи одного віку, які залягають на різних глибинах, зазнали значних тангенціальних (бокових) стиснень окрім звичайного геостатичного ущільнення. Частина розрізу знаходиться в зонах ущільнення та дроблення, що теж знайшло своє відображення у густині. Породи у фронтальних частинах Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину зазнавали меншого ущільнення ніж породи центральної частини Карпат, тому існує реальна різниця між їх густинами. Також враховано засоленість порід, оскільки соленосні породи характеризуються меншою густиною. З врахуванням вищенаведеного уточнювались густини гірських порід, що були вихідними при моделюванні глибинної геологічної будови досліджуваної території.
При послідовному моделюванні отримувалися різні варіанти зіставлення крив