РОЗДІЛ 2
Структура цілісних словосполучень
2.1. Метод моделювання як оптимальний метод опису структури цілісних словосполучень
Для опису структури цілісних словосполучень, на нашу думку, найпридатнішим є метод моделювання, який передбачає абстрагування від семантики складових частин синтаксично зв'язаних сполук та зосередження уваги на різноманітних способах матеріального вираження таких синтаксичних одиниць. Оскільки цілісні словосполучення становлять особливу підкатегорію у межах категорії словосполучення, специфіка якої полягає у суто синтаксичному характері зв'язаності компонентів та функціонування їх як єдиного члена речення, стає можливим опис моделей утворення синтаксично зв'язаних словосполучень на найвищому ступені абстракції.
У загальнотеоретичному аспекті модель - це "така мисленнєво репрезентована або матеріально реалізована система, яка, відображаючи або відтворюючи об'єкт дослідження, спроможна заміщати його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об'єкт" [Меньшиков 1979: 6].
У лінгвістиці поняття модель використовується у двох значеннях: 1) модель як аналог об'єкта (аналог його структури або функціонування); 2) модель як методологічне поняття, що передбачає не моделювання досліджуваного об'єкта (тобто створення його аналога), а моделювання самого процесу наукового опису методом моделей [Глинский, Грязнов, Дынин, Никитин 1965; Меньшиков 1979; Молошная 1975; Мороховская 1975; Пазухин 1975; Ревзин 1967 та ін.].
Для опису структури цілісних словосполучень ми користуватимемося моделями-аналогами об'єкта. Моделі цього типу становлять "абстрактні системи конструктів" [Мороховская 1975: 21], що створюються для вивчення властивостей та закономірностей, які є недосяжними для безпосереднього спостереження. Якщо розглядати відношення моделі-аналога до модельованого об'єкта, то можна стверджувати, що її головна функція - заміщувальна (модель-аналог об'єкта уподібнюється оригіналу); серед інших функцій моделі-аналога дослідниками виокремлюються відтворювальна, евристична, планувальна, організувальна та деякі інші функції.
Лінгвісти (пор. праці П.Г. Горної, Р.В. Пазухіна та ін.) наголошують на тому, що "модель служить моделлю, оскільки вона сприяє отриманню інформації" [Мороховская 1975: 22] про досліджуваний об'єкт, при чому, виконуючи свою заміщувальну функцію, модель повинна відтворювати не фізичні властивості об'єкта, а сприяти вивченню внутрішніх закономірностей та якісних характеристик останнього. У зв'язку з цим завдання, вирішенню якого має служити модель-аналог об'єкта, дослідники формулюють, як розкриття властивостей об'єкта та його адекватний опис.
Вчені (І.І. Меншиков, Л.П. Столярова та ін.) наголошують, що при моделюванні відповідних синтаксичних одиниць необхідно виділяти якісні та кількісні характеристики, які визначають конкретні способи побудови синтаксично зв'язаних сполук. Кількісний аспект словосполучень безпосередньо пов'язаний з кількістю складових компонентів. Кількість компонентів словесної групи - це її об'єктивна властивість, на яку впливає і якісний аспект компонентів словосполучення, оскільки вона пов'язана з лексико-граматичним змістом конструкції та характером складових частин.
Деякі вчені (пор. праці В.В. Бєлого та ін.) виділяють тільки бінарні словосполучення, інші лінгвісти (Л.П. Давидова, І.М. Іонова, М.М. Прокопович та ін.), виокремлюючи поряд з бінарними й багатокомпонентні конструкції, зважають при їх вивченні на встановлення меж таких утворень. Цілісні словосполучення, характеризуючись маркованістю функціонування, за кількісним складом можуть бути, як бінарними, так і включати досить багато компонентів, пор.: За вікнами будень пливе, І справ назбиралось багато, А серце сьогодні живе Давно передбаченим святом (Талалай, 1981, с.30); Кондуктор, як дитині, якій роз'яснюють, що дощик падає від того, що набігла хмара, ще раз підтверджує, що всі люди мусять працювати, щоб їсти (Винниченко, 2000, с.222-223); Тонкий кучерявий Микола з повним жіночим обличчям вніс в стаю вогонь (Коцюбинський, 1977, с.429); Простіть мене Від Ворскли до Дунаю. По саме море, по Стамбул простіть! (Костенко, 1999, с.20); Адже приватизацію справедливо вважають одним із найважливіших економіко-політичних інструментів трансформації й модернізації післятоталітарних суспільств (Українське слово. - 2002. - ч.52).
У свою чергу, якісні параметри структури синтаксичних конструкцій обумовлені багатьма факторами. Дослідження проблеми зумовленості структури словосполучення тими чи іншими причинами, як правило, стосуються синтаксично вільних утворень, в яких традиційно виділяють головне та залежне слова. Лінгвісти (Л.П. Столярова, П. Лекант, Н.М. Лаврентьєва та ін.) називають багато факторів, що впливають на структуру вільного словосполучення, спираючись на природу стрижневого слова, серед яких приналежність до певної частини мови, індивідуально-лексичні властивості стрижневого слова тощо. Навіть при максимально комплексному підході до проблеми обумовленості структури словосполучення, згідно з яким виділяються категоріальна, семантична, словотвірна та комунікативна обумовленість форми словосполучення, до уваги беруться, у переважній більшості випадків, синтаксично вільні словосполучення, які ґрунтуються на послідовному виокремленні головного та залежного слів.
Деякими лінгвістами (пор. роботи І.С. Жаркіх, А.Ф. Єфремова, Л.П. Столярової та ін.) називаються й інші фактори, що обумовлюють структурні особливості словосполучень: порядок слів, асоціативне приєднання як явище мовленнєвого синтаксису, економія мовних засобів, стилістична та жанрова приналежність тексту тощо.
Проте вказані фактори, навіть розглядаючи лише синтаксично вільні словосполучення, не "зорієнтують на опис власне структурних особливостей цих конструкцій, хоча й не суперечать мовній дійсності, адже будь-яке висловлення, а отже, і частина його обумовлені логічно, психологічно та лінгвістично" [Столярова 1979: 47]. Лексико-граматичні влас