РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВІВ СТИЛЮ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ ВЧИТЕЛІВ НА МОТИВАЦІЮ УЧІННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ШКОЛАХ-ІНТЕРНАТАХ
2.1. Методичне забезпечення та процедура емпіричного вивчення
стилів педагогічного спілкування вчителів і мотивації учіння молодших школярів шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування
Завданнями емпіричного дослідження було вивчення стилів педагогічного спілкування вчителів початкових класів шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, характеру мотивації учіння вихованців молодшого шкільного віку закладів інтернатного типу, вплив стилю педагогічного спілкування вчителів на рівень учбової мотивації учнів початкових класів шкіл-інтернатів. Практична реалізація цих завдань здійснювалась у три етапи, побудовані за принципом системності.
Перший етап включав пілотажне (пробне) дослідження, під час якого конкретизувалась та апробовувалась методика проведення основного експерименту. Пілотажне дослідження проводилось на меншій вибірці, його учасниками були вчителі та 36 учнів початкових класів Угорницької обласної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, с. Угорники, Тисменицького р-ну, Івано-Франківської області. Воно дало змогу не тільки звузити та конкретизувати "зону пошуку", а й запобігти помилкам при визначенні основних гіпотез.
Другий етап включав констатуючий експеримент, реалізація якого здійснювалась через діагностику стилів педагогічного спілкування вчителів початкових класів, структурних компонентів стильової організації педагогічного спілкування вчителів, особливостей учбової мотивації учнів 1-4 класів шкіл-інтернатів; виявлялись також кореляції між цими феноменами залежно від класу та статі молодших школярів за допомогою серії математичних обчислень. Це дозволило вивчити на другому етапі рівні учбової мотивації й успішності та шкільної тривожності учнів початкових класів шкіл-інтернатів, співвідношення компонентів окресленої нами структури стилів педагогічного спілкування вчителів та мотивації учіння молодших школярів у школах-інтернатах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Третій етап дослідження включав проведення формуючого експерименту. Для його реалізації був запропонований авторський соціально-психологічний тренінг розвитку ефективної організації педагогічного спілкування вчителів у навчально-виховному процесі шкіл-інтернатів. Було перевірено припущення, що структурні компоненти стилю педагогічного спілкування вчителів впливають на мотивацію учіння молодших школярів. В результаті формуючого експерименту вивчено ефективність розробленої форми активного навчання (тренінгу), накреслено шляхи розвитку ефективних комунікативних якостей вчителів та профілактики формування у них мовленнєвої тривожності.
Констатуючий та формуючий етапи дослідження проводились протягом 2003-2004 рр. із залученням вчителів та учнів початкових класів чотирьох шкіл-інтернатів: Коропецької (с. Коропець, Монастирського р-ну, Тернопільської обл.), Угорницької (с. Угорники, Тисменицького р-ну, Івано-Франківської обл.), Червоноградської (м. Червоноград, Львівської обл.) та Чернівецької (м. Чернівці) обласних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Емпіричну вибірку склали 16 вчителів та 156 учнів 1-4 класів шкіл-інтернатів, серед яких: 33 першокласники, 45 учнів 2-х класів, 40 третьокласників і 38 учнів 4-х класів. Слід зазначити, що загалом у дослідженні взяли участь 187 учнів початкових класів, але на основі аналізу висновків психолого-медико-педагогічної комісії була сформована остаточна вибірка дітей, яку склали 71 дівчина та 85 хлопців (156 учнів).
Дослідження стилю педагогічного спілкування вчителів початкових класів шкіл-інтернатів включало вивчення його формальної та змістовної сторін (за В.П.Сімоновим) та вивчення комунікативної, емоційної, поведінкової стильових характеристик.
В основу нашого вивчення особливостей учбової мотивації учнів 2-4 класів були покладені теоретичні концепції О.М.Леонтьєва про потенційні та реально діючі мотиви і М.В.Матюхіної - про різні ступені усвідомлення мотивів учіння.
Згідно з теорією О.М.Леонтьєва, мотиви, які є провідними в ієрархічній структурі мотивації, постійно актуалізуються і мають істотний мотиваційний вплив на учіння школярів, є реально діючими мотивами. Ті мотиви, які в певний конкретний проміжок часу не мають стимулюючої дії і перебувають на найнижчому рівні мотиваційної ієрархії, О.М.Леонтьєв назвав потенційними [112].
Принциповою для нашого дослідження є також позиція М.В.Матюхіної, яка розглядала мотивацію як багаторівневу систему, в котрій мотиви знаходяться на різних ступенях усвідомлення - від глибоко усвідомлених (з них, як показує практика, значна частина знані) до мимовільних, неусвідомлених (які здебільшого є реально діючими) [131]. Виявлення найменш усвідомлених учбових мотивів учнів та "переведення" їх у категорію усвідомлених сприятиме перетворенню їх на мотиви-цілі, а отже, за О.М.Леонтьєвим, вони можуть стати актуальною спонукальною силою [112, 44].
Відповідно до розуміння природи стилів педагогічного спілкування вчителів та мотивації учіння молодших школярів нами була розроблена програма дослідження, що включала два блоки методик, які сукупно утворили комплекс взаємодоповнюючих методик, що використовувався в процесі дослідно-експериментальної роботи.
Перший методичний блок передбачав вивчення структурних компонентів стилів педагогічного спілкування вчителів початкових класів шкіл-інтернатів. Зокрема, досліджувались рівні сформованості мовленнєвої тривожності, емпатії та комунікабельності педагогів, особливості психологічної підготовки вчителів до педагогічної діяльності, переважання у них одного із трьох стилів управління та педагогічного спілкування (авторитарний, ліберальний, демократичний), причому враховувались змістова та формальна сторони кож
- Київ+380960830922