РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика досліджуваних груп
Для вирішення поставлених задач під нашим спостереженням знаходились 121 жінка з гіперпластичними процесами ендометрія (основна група). За структурою ендометріальних гіперплазій хворі основної групи були розподілені на 3 підгрупи: І - 43 пацієнтки із залозистою та залозисто-кістозною гіперплазією ендометрія, ІІ - 36 жінок із аденоматозною гіперплазією ендометрія, ІІІ - 42 пацієнтки із гістологічно веріфікованими фіброзно-залозистими поліпами ендометрія. Контрольну групу склали 39 жінок без патології ендометрія. Критеріями включення в дослідження були гістологічно підтверджений діагноз гіперпластичного процесу ендометрія, вік пацієнток - від 40 до 50 років, відсутність важкої екстрагенітальної патології (декомпенсованих серцево-судинних захворювань (ССЗ), важкого цукрового діабету, ниркової і печінкової недостатності, гострого тромбофлебіту та ін.), відсутність гормональної терапії протягом 6 міс після попереднього обстеження.
Загальноклінічне дослідження проводилося за загальноприйнятою схемою: аналізувались скарги хворих, анамнез, спадковість, частота і характер перенесених інфекційних захворювань, екстрагенітальна патологія, перенесені оперативні втручання, травми (зокрема головного мозку), а також стресові ситуації. Особлива увага приділялася аналізу становлення менструальної функції, характеру порушень менструального циклу, і їх динаміці в процесі захворювання. Аналізувались можливі причини виникнення і тривалість захворювання. Проводився аналіз генеративної функції, проведеної раніше гормональної терапії і її ефективності. Фіксувалися гінекологічні захворювання, та гінекологічні оперативні втручання. Дослідження об'єктивного статусу заключалось в загальному огляді хворих, при якому оцінювався характер статури, стан шкіри (наявність гірсутизму, стрій, акне, гіперпігментацій), ріст та вага пацієнток, з наступним обчисленням індексу маси тіла (ІМТ) або індексу Вгеу, за формулою ІМТ=маса тіла (кг)/ріст (м). Значення ІМТ від 18 до 25 кг/м2 розцінювалися, як показник нормальної маси тіла, більш 25 кг/м2, але менш 30 кг/м - як надлишкова маса, ІМТ 30 кг/м і більш як ожиріння.
Оцінка характеру розподілу підшкірної жирової клітковини і типу ожиріння проводилась відповідно показникам індексу, основаному на відношенні обводу талії до обводу стегон. Величина індексу ВОТ/ОС більш 0,8 свідчить про абдомінальний або андроїдний тип ожиріння, значення його менше 0,8 вказує на гіноїдний тип ожиріння. Для оцінки ступеня вираженості андрогенізації підраховували гірсутне число за шкалою Феррімана-Голлвея. Результати перевищуючі 12 балів розцінювалися, як прояви гірсутизму. Загальноклінічне обстеження включало також огляд і пальпацію молочних залоз, гінекологічне дослідження, при якому оцінювався характер розвитку зовнішніх статевих органів, стан шийки матки, величина, положення, консистенція матки, стан додатків.
В ході проведеної роботи було досліджено ефективність місцевого застосування гестагена левоноргестрела (ЛНГ) у вигляді левоноргестрел-рілізінг-системи ("Мірена" Шерінг АГ, Німеччина) для лікування гіперпластичних процесів ендометрія, а саме залозисто-кістозної гіперплазії. Згідно вищевказаному розподілу клінічних груп дослідження, згаданий метод лікування був застосований у 43 жінок з патогістологічно веріфікованою залозистою та залозисто-кістозною гіперплазією ендометрія.
Нами було проведено порівняльний аналіз ефективності поліпектомій що виконувались шляхом вишкрібання порожнини матки з наступною гормонотерапією гестагенами та методу гістерорезектоскопічного видалення поліпа ендометрія з комплексним етіопатогенетичним лікуванням з врахуванням виявлених збудників ЗППП. Згідно розподілу клінічних груп, в досліджувану групу хворих увійшли 42 пацієнтки з поліпами ендометрія віком 40-52 роки , які в ході проведеного дослідження були розділені на 2 підгрупи: 21 пацієнткам, з метою видалення поліпів було виконане фракційне вишкрібання слизової оболонки порожнини матки, та за результатом гістологічного дослідження - "залозисто-фіброзний поліп ендометрія" призначено гестагени (примолют-нор, норколут) в стандартних дозах терміном 3-6 міс. (група порівняння). 21 жінці була проведена електрохірургічна резекція поліпа петлевидним електродом при гістероскопії з наступною (у випадку необхідності) специфічною антибактеріальною та імуностимулюючою терапією.
Розподіл жінок за віком в групах, що вивчаються, був приблизно однаковим (табл. 2.1). Середній вік в першій підгрупі основної групи складав 47,56±0,21 роки, в другій підгрупі 46,49±0,73 роки та жінок третьої підгрупи основної групи 48,32±0,64 роки. В контрольній групі досліджуваних жінок середній вік становив 46,15±0,29 роки.
Таблиця 2.1
Віковий склад обстежених жінок
ГРУПА
РОКИ
ВІКПОЛІПИ ЕНДОМЕТРІЯЗГЕАГЕКОНТРОЛЬНА ГРУПАКількість42433639Середній вік
(М±m)48,32 ± 0,6447,56±0,2146,49±0,7346,15±0,29
Оцінка соціального стану обстежених хворих, показала, що незалежно від характеру гіперплазії ендометрію, виключаючи жінок із поліпами ендометрія, більше половини пацієнток були службовцями. Приблизно в рівному співвідношенні серед них були робітники і домогосподарки (рис. 2.1).
Професійні шкідливості у вигляді роботи з хімічними реагентами, рентгенівським та лазерним опроміненням були виявлені у 9,3% хворих з аденоматозною гіперплазією ендометрія, у 8,3% - з залозистою гіперплазією ендометрія, у 7,1% хворих з поліпами ендометрія та 10,3% пацієнток без патології ендометрія.
Рис 2.1. Характеристика соціального статусу досліджуваних хворих
При вивченні анамнезу хворих з ендометріальними гіперплазіями особлива увага зверталась на спадковість та перенесені захворювання. Так, в сімейному анамнезі хворих відмічалась висока частота соматичних і гінекологічних захворювань. Найбільш часто у родичів першого покоління виявлялась гіпертонічна хвор