РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Зведені дані про матеріал та методи дослідження
Проведено комплексне дослідження 119 жінок віком (33,31 ± 0,97), серед яких
були 104 пацієнтки з фоновими захворюваннями шийки матки та 15 здорових жінок
(група контролю). Хворі знаходилися на обстеженні в кабінеті шийки матки
обласного онкологічного диспансеру м. Тернополя. Для дослідження брали
біопсійний та операційний матеріал, кров з кубітальної вени, мазки з поверхні
ектоцервікса.
Використано гістологічний, морфометричний, імуноморфологічний,
субмікроскопічний, імунологічний, мікробіологічний та статистичний методи
обстеження. Зведені дані щодо кількості проведених обстежень і розподілу
матеріалу по методах досліджень представлені в таблиці 2.1.
При обстеженні також проводився аналіз амбулаторних карт пацієнток, а саме:
паспортні дані, короткі відомості з анамнезу, гінекологічний анамнез, дані
кольпоскопії, результати аналізу мазка виділень з піхви на флору і
цитологічного аналізу виділень з піхви та цервікального каналу.
2.2. Методи морфологічного та імуноморфологічного дослідження
Весь біопсійний матеріал був розподілений на дві групи, серед яких основну
групу складали 104 жінки з фоновими захворюваннями шийки матки, а 15 жінок були
в групі порівняння. В цю групу ввійшов некропсійний матеріал тканини шийки
матки практично здорових жінок, що померли від нещасних випадків.
Патогістологічний діагноз верифікований з врахуванням класифікації передракових
станів і раку шийки матки (И. А. Яковлева, Б. Г. Кукутэ, 1977) [101].
Таблиця 2.1
Використані методи дослідження
Метод дослідження
Діагноз і кількість хворих
Контроль
Ендоцервікоз
Ендоцервікоз
і дисплазія
Ендоцервікоз
і лейкоплакія
Лейкоплакія
Цервіцит
Поліп
Патоморфологічне дослідження, діагностика (забарвлення
гематоксилін-еозином)
Морфометричне дослід-
ження (концентрація імунокомпетентних клітин в стромі,
ядерно-цитоплазматичний індекс)
Імуноморфологічне дослідження
Електронна мікроскопія
Імунологічний метод (відносний вміст лімфоцитів)
Імунологічний метод
(вміст імуноглобулінів)
Мікробіологічний метод
15
15
15
15
15
15
53
24
16
5
21
12
16
11
13
27
15
10
14
11
5
5
3
4
-
5
1
-
-
-
1
-
-
1
-
-
-
-
-
-
У відповідності з патогістологічним висновком матеріал основної групи
розподілявся таким чином: стаціонарний ендоцервікоз - 21 випадок (20,2 %),
прогресуючий - 38 випадків (36,5 %), ендоцервікоз, що загоюється - 32 випадки
(30,8 %), лейкоплакія - 11 випадків (10,6 %), цервіцит - 1 випадок (1,0 %),
поліп – 1 випадок (1,0 %). Серед них у 24 випадках (23,1 %) мало місце
поєднання фонових процесів шийки матки з цервікальною інтраепітеліальною
неоплазією.
Гістологічне дослідження проводилося на кафедрі патологічної анатомії з
секційним курсом та судової медицини Тернопільської державної медичної академії
ім. І. Я. Горбачевського за загальноприйнятими методиками [51].
Біоптати і конізати для гістологічного, імуноморфологічного та морфометричного
досліджень фіксували у 10 % нейтральному розчині формаліну. Зневоднення
препаратів виконували шляхом проведення їх через спирти наростаючої
концентрації, починаючи з 60 % водного розчину до “абсолютного” спирту включно.
Тривалість зневоднення препаратів у кожному розчині спирту коливалося від 24 до
48 годин. Просочування шматочків тканини парафіном проводили за
загальноприйнятою методикою. У якості перехідного середовища від абсолютного
спирту до парафіну використовували хлороформ. З парафінових блоків тканини
готували серії зрізів (Б. И. Железнов, 1984) товщиною 5-6 мкм [24].
Гістологічні зрізи забарвлювали гематоксилін-еозином і за ван Гізон з метою
виявлення загальної структури патологічних змін шийки матки.
Вивчення препаратів здійснювали за допомогою мікроскопа МБИ-15. Найбільш
демонстративні гістологічні препарати фотографували за допомогою
фотоустановки.
При морфометричному дослідженні визначались такі показники: видовий склад та
розподіл клітинного інфільтрату в стромі шийки матки (щільність
імунокомпетентних клітин в глибоких та поверхневих шарах),
ядерно-цитоплазматичний індекс резервних клітин. Дані параметри обраховувалась
з використанням оптико-візуальних засобів – окулярної лінійки та
квадратно-сітчатої вставки, які були відкалібровані за допомогою
об’єкт-мікрометра з поділками 10 мкм для кожного застосованого об’єктива
мікроскопа [1] і за допомогою системи обробки зображень IBAS–2000 фірми “OPTON”
(Німеччина) в лабораторії електронної мікроскопії інституту нейрохірургії АМН
України (завідувач – доктор медичних наук, професор А.Т. Носов).
Імуноморфологічне дослідження проводилося на парафінових зрізах товщиною 5-6
мкм, непрямим методом Кунса за методикою Brosman [113]. Імунні клітини
диференціювали за допомогою моноклональних антитіл до різних типів клітин
виробництва Інституту імунології Міністерства охорони здоров’я Росії.
Використовували антитіла серії LT3 (CD3), LT4 (CD4), LT8 (CD8), LNK16 (CD16),
3F3 (CD19). Препарати вивчали в люмінесцентному мікроскопі Микмед-2 з
використанням світофільтрів: ФС-1-2, СЗС-4, БС-8-2, УФС-6-3. Підра