Розділ 2
ТРАНСФОРМАЦІЯ ЧИТАЦЬКОГО СКЛАДУ В 90-Х РОКАХ
XX СТОЛІТТЯ
2.1. Динаміка розвитку та структурні зміни складу читачів
В останнє десятиріччя ХХ століття в економічному, культурному та
соціально-політичному житті України відбулися кардинальні зміни, що в
бібліотечній сфері зумовили трансформацію цілей відвідування наукових
бібліотек, структури читацького контингенту, читацького профілю, форм і змісту
затребуваних послуг. Саме тому на наукові бібліотеки лягла відповідальність за
формування інформаційних ресурсів і коригування системи обслуговування читачів
з урахуванням динаміки нових соціальних відносин.
Зміни, які відбулися у бібліотечному середовищі у руслі нових ціннісних
координат привернули увагу вітчизняних дослідників-бібліотекознавців [52; 76;
77; 79; 81]. Особливого значення стали набувати наукові бібліотеки, які активно
включилися у науково-інформаційну підтримку нових економічних, політичних та
культурних процесів у суспільстві. Найголовніші наукові бібліотеки почали
вивчати інформаційні портрети читачів, їхній склад та можливості оперативного
обслуговування в нових умовах. Серед цих бібліотек – Національна бібліотека
України імені В. І. Вернадського та обласні універсальні наукові бібліотеки.
На початку 90-х років шляхом аналізу даних групової бібліотечної статистики в
НБУВ було проведено спеціальне дослідження яке дозволило зробити низку
узагальнень щодо змін читацького контингенту. Основним інструментом дослідження
були анкетні респондентів-читачів і інформація про динаміку їхнього запису до
бібліотеки (освітній та науковий рівень, соціальне становище,
соціально-професійні характеристики, віковий ценз тощо) дозволили отримати
базову статистику та провести узагальнення та інтерпретацію
соціально-демографічних характеристик.
За результатами дослідження, до НБУВ в 1900-1992 рр. записувалося більше
читачів природничого та технічного профілю, ніж читачів-гуманітаріїв: у 1990 р.
– на 12%, у 1991 р. – на 16%, у 1992 р. – на 14% [54].
Помітне місце в читацькому контингенті НБУВ тих часів займали фахівці
інженерно-технічного профілю за спеціалізаціями “радіоелектроніка”,
“металознавство”, “фізика”, “математика”, безпосередньо зайняті в промисловому
виробництві.
Здебільшого читачі природничо-технічного профілю працювали у
військово-промисловому комплексі, що становив в Україні 30% загальносоюзного
ВПК. Широкий загал інженерів і техніків звертався до бібліотечних фондів за
інформацією, застовуючи її для раціоналізаторства у сфері виробництва.
Аналіз даних, починаючи з 1993 р., показав, що фахівці багатьох спеціальностей
природничо-технічного профілю стали рідше відвідувати бібліотеки. Це відбивало
загальноекономічну ситуацію в Україні, коли загальний спад виробництва вдарив
насамперед по найкваліфікованіших працівниках цілих галузей промисловості,
таких, як суднобудування, ракетобудування, авіаційна промисловість,
приладобудування і призвів до занепаду цих галузей. Як наслідок, значна частина
інженерів-техніків стали безробітними. Оскільки популярність технічної освіти
поступово знижувалась, фахівці намагались перепрофілюватись і отримати другу
спеціальність, як правило, економічну або юридичну. З іншого боку, зняття
ідеологічних заборон з суспільно-політичних, історичних та культурологічних
питань, деідеологізація суспільства, викликали бурхливий інтерес до питань
історії та культури України, мови, літератури, мистецтва. Різко зростає потік
гуманітаріїв, які вивчають раніше заборонені чи малодосліджені періоди
української історії. Саме тому протягом 1990-1995 р. у НБУВ спостерігалась
різка зміна співвідношень між кількістю читачів технічних і гуманітарних
спеціальностей: кількість перших скоротилась з 43, 5% до 34%, а других – зросла
з 35% до 66, 5%.
У 90-х роках відбулися суттєві зміни і в загальній бібліотечній мережі України:
скоротилась кількість технічних бібліотек, органів НТІ, бібліотек Будинків
техніки тощо. Внаслідок цього підвищилась значущість бібліотек державної
мережі, передусім, обласних наукових бібліотек. Це підтвердило обстеження,
проведене в 1993 р. фахівцями ХДНБ ім. В. Г. Короленка у Дніпропетровській,
Донецькій, Запорізькій, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій, Черкаській
областях, у ході якого виявилося, що склад читачів спеціалізованих відділів
ОУНБ змінився. Так у Черкаській ОУНБ фахівці різних господарських структур
становили 64%, у Дніпропетровській – 59%, з них – раціоналізатори та
винахідники – 27, 5%. У Чернівецькій - серед провідних категорій читачів –
бізнесмени та керівники комерційних структур становили 22%. [36, с. 9-14].
Дослідження, проведене фахівцями НПБ України на початку 1997 р. засвідчило
повільний відтік фахівців народного господарства. Однак поглиблення
соціально-економічних перетворень в Україні зумовило зміну структури
професійної діяльності, появу нових кваліфікаційних характеристик. В умовах
ринкових відносин у штатних розкладах підприємств і господарських структур з
різною формою власності, діючих в умовах ринкових відносин, з’явилися посади
програміста-дизайнера, фахівця з майнових ризиків чи з економічної безпеки,
маркетолога тощо. З появою абсолютно нових різновидів професійних занять
(менеджер, банкір, професійний політик, брокер, приватний детектив, охоронець
тощо) змінилася загалом і професійна структура зайнятого населення. Це
призвело, зокрема, до відтоку з державного сектору економіки та силових
структур найактивніших і найкваліфікованих працівників, що поглибило й без того
кризовий стан цього сектору [137]. Значно збільшил
- Київ+380960830922