РОЗДІЛ 2
ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ
НА РОЗВИТОК БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ
2.1. Історичні передумови соціально-економічних трансформацій бібліотеки
Бібліотека є складовою частиною систем більш високого порядку – бібліотечної
сфери, галузі культури, держави, суспільства тощо, які здійснюють суттєвий
вплив на її стан, можливості функціонування і розвиток. Зовнішнє оточення
бібліотеки – макросередовище – активно змінює перспективи, пріоритети, навіть
саму філософію діяльності бібліотеки. Одними із основних змінних чинників
впливу макросередовища на функціонування бібліотеки є:
політика – головний орієнтир пріоритетних напрямів в організації діяльності;
економіка – зумовлює прийняття певних принципів функціонування, в сучасних
умовах – це ті, що базуються на ринкових законах;
культура – простір, в якому діє бібліотека, зумовлює соціокультурну участь у
життєдіяльності суспільства;
екологія – виступає як оточуюче природне середовище, що породжує, змінює і
ставить певні завдання або межі як бібліотечній діяльності, так і соціальним
явищам;
демографія – здійснює опосередкований вплив на діяльність бібліотеки через
процеси споживання бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг, перебіг яких
зумовлений кількісними і якісними закономірностями відтворення населення;
соціум – активно впливає на бібліотеку, визначає її роль та участь у соціальних
явищах, ставить перед необхідністю забезпечення як суспільних потреб в
інформації та знаннях, так і конкретних індивідуальних потреб користувачів у
різноманітних бібліотечно-інформаційних продуктах і послугах;
інформатизація – вимагає широкого застосування техніко-технологічних засобів,
зумовлює входження в глобальну світову систему інформаційних комунікацій;
законодавство – унормовує, обмежує або забороняє діяльність бібліотеки в
певному нормативно-правовому просторі;
фінансування – забезпечує виконання основних функцій бібліотеки, підтримує
реалізацію окремих пріоритетних напрямів діяльності.
Усі вищенаведені чинники у сукупності корелюються з бібліотечною діяльністю,
відображають основні напрями впливу макросередовища на бібліотеку та виступають
як соціально-економічні умови її функціонування. Роль держави завжди була, є і
буде визначальною в підтримці стабільності функціонування бібліотеки. Особливе
значення для успішного розвитку в ринкових умовах має здатність держави
регулювати її діяльність, приймати закони і забезпечувати їх виконання, сприяти
лібералізації податків, стримувати деструктивні прояви ринку, тобто створювати
надійні організаційно-економічні і соціально-правові засади.
Ще в 20-ті роки ХХ ст. український бібліотекознавець С. Сірополко в підручнику
«Короткий курс з бібліотекознавства» писав про те, якою повинна бути політика
держави щодо бібліотеки [434]. Роль держави він вбачав у тому, щоб обов’язково
взяти на себе допомогу місцевому самоврядуванню, призначити витрати на
утримання бібліотек і сприяти участі громадськості в управлінні бібліотечною
справою.
Разом з тим, культурна політика часто тільки декларується на державному рівні і
не завжди відповідає реальності [537, 15]. Тема кризових явищ у бібліотечній
сфері за останнє десятиліття, а також питань, пов’язаних із наявним станом
державного управління, нормативно-правового регламентування, фінансового
забезпечення, є однією з найважливіших. Публікації фахівців, як правило,
висвітлюють проблеми «виживання» бібліотеки в умовах ринку. Такий підхід
пов’язаний з недостатньо глибоким рівнем осмислення складних трансформаційних
процесів соціально-економічних перетворень під час переходу до нової моделі
життєдіяльності суспільства, а також розумінням того, що саме макроекономічна
політика держави регулює економічну поведінку соціальних інституцій, сприяючи
або заважаючи їх зростанню та ефективності діяльності.
За радянського періоду підхід до бібліотечної сфери і взагалі до культури
проявлявся в жорсткому нівелюванні істотних відмінностей між цілими регіонами,
усереднював бібліотечні заклади та напрями їхньої діяльності. на Державний
рівень правового регулювання забезпечував організаційну єдність і пропорційний
розвиток усіх бібліотек та одночасно усував потребу наукового осмислення
економічних аспектів діяльності. Бібліотека, як важлива ланка в процесі
розповсюдження книги, інформації і знань, органічно «вписувалась» у загальну
систему як ідеологічний заклад, що не викликало необхідності визначення
економічних складових наявного бібліотечного потенціалу.
На противагу соціалістичній моделі, у країнах Заходу, особливо після Другої
світової війни, одержала розвиток інша модель бібліотеки. Вона сформувалася під
впливом процесів модернізації економіки, орієнтованої на соціальні права і
потреби особистості. Наслідком підходу до людських ресурсів як важливої
складової виробничих, економічних аспектів суспільних відносин стало створення
такої соціально-економічної моделі життєдіяльності суспільства, де стосунки між
його членами у процесі розподілу і споживання суспільного продукту базуються на
товарно-грошових відносинах. Рушійною і стимулюючою силою визнано потребу, а
сферою її існування – ринок. У контексті цієї моделі бібліотеки визначали своє
місце в суспільстві, системі соціальних інституцій держави, задовольняючи
інформаційні запити користувачів та сприяючи формуванню інтелектуального
потенціалу суспільства [325, 10]. Як важливий соціальний інститут, бібліотека
розвивається відповідно до ідеології певного суспільства, політичних,
економічних, технологічних, соціальних змін у ньому [588, 10].
Функціонування бібліотеки, як і всієї сфери культури в умовах соціалізму,
віддзеркалювало обмежений характер товарно-г
- Київ+380960830922