РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА, ОБ'ЄКТИ ВИВЧЕННЯ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для вирішення поставлених у роботі задач було проведено аналіз матеріалів
гігієнічних досліджень виробничо-кліматичних чинників підземного середовища
вугільних шахт виконаних науково-дослідним інститутом медико-екологічних
проблем Донбасу і вугільної промисловості на шахтах ім. М.І. Калініна, ім. М.
Горького, ім. О.Ф. Засядька, Південнодонбаська №3 виробничого об'єднання (ВО)
«Донецьквугілля» (пологе залягання вугільних пластів, ділянки з температурою
повітря робочої зони, що відповідають гігієнічним нормативам) і шахті ім. О.Г.
Стаханова виробничого об'єднання «Красноармійськвугілля» (пологе залягання
вугільних пластів, ділянки з підвищеною температурою повітря в лавах), та
оцінений їх вплив на розвиток ХПБ. Дослідження проводилися на робочих місцях
гірників очисних забоїв (ГОЗ), оскільки указана професійна група, на відміну
від інших (прохідники, забійники) одержує незначні шумові та вібраційні
навантаження [46-52,54], що дозволяє знизити вплив неврахованих чинників.
Дослідження проводилися у виробках, підібраних за однаковими
гірничогеологічними умовами і застосованою технологією (виїмка вугілля
здійснювалася механізованим способом за допомогою комплексів КМ-88, КМ-87, КТМ,
оснащених комбайном 1К-101) і включали оцінку запиленості повітря і параметрів
мікроклімату на робочих місцях ГОЗ (за винятком нишерезів).
Вимірювання параметрів мікроклімату здійснювалося згідно з загальноприйнятими
методиками [189-191] з використанням аспираційного психрометра Асмана, ручного
крильчатого анемометра АСО-3 або кататермометра відповідно з паспортом
(інструкцією), прикладеним до приладу. При вимірюванні температури повітря
психрометр розташовують на висоті 1,25-1,5 м від грунту виробки; у виробках з
малим перетином - рівновіддалено від бокових порід. Температуру визначали
згідно з показниками сухого термометра, відносну вологість - свідченнями сухого
і вологого термометрів, використовуючи психрометричні таблиці. Швидкість
рівнонаправлених потоків повітря вимірювали шляхом плавного переміщення
анемометра по перетину виробки в робочій зоні, заздалегідь встановивши
анемометр в повітряному потоку вітроприємником назустріч потоку. Швидкість
повітря визначали згідно з градуйовочним графіком анемометру. У нішах лав, що
характеризуються різнонаправленими турбулентними потоками повітря (менше за 1
м.с-1), швидкість визначали методом кататермометрії. При оцінці параметрів
мікроклімату величину базової температури (яка залежить від фактичних значень
вологості і швидкості руху повітря) визначали згідно з “Cанітарними правилами
для підприємств вугільної промисловості” № 4043-85 [192].
Величина барометричного тиску визначалася розрахунковим шляхом з використанням
барометричного градіенту, рівного 12 Па/м, за допомогою стандартного
барометра-анероїда БАММ-1. Перевірка показань барометра для глибоких горизонтів
здійснювалася по еталону - мікробарометром з діапазоном вимірів 96 кПа - 112
кПа. Дослідження виконані на горизонтах глибиною від 500 м до 1200 м.
Визначення запиленості повітря проводилося ваговим методом. Відбір проб повітря
здійснювався аспіратором АЕРА на фільтри АФА-В-18 у зоні дихання робітників за
загальноприйнятою методикою [193]. При неможливості або значній важкості виміри
запиленості повітря в зоні дихання допускалося її визначення на робочих місцях.
У випадках, коли виробничі процеси відбувалися в різноманітних пунктах гірничої
виробки, то робочим місцем вважалася вся виробка або її частина, обмежена
відстанню, на якому виконувався виробничий процес. Середньозмінна концентрація
пилу визначалася розрахунковим методом з використанням обмірюваного значення
максимально разової концентрації пилу при основному процесі пилоутворення,
даних про тривалість процесу пилоутворення, середньої концентрації пилу на
робочому місці в іншу частину зміни, відомостей про джерела пилоутворення і
робочого часу основних машин і механізмів. При відсутності даних про
концентрацію пилу в іншу частину зміни середньозмінна концентрація може бути
визначена з використанням перехідного коефіцієнта і таблиці залежності між
середньозмінною та максимально разовою концентраціями [194].
Вимір максимально разового значення запиленості повітря відбувалося протягом не
більш півгодинного періоду часу при нормальному перебігу основного
пилоутворюючого процесу (джерела) для даного робочого місця. При цьому могло
відбуватися один безупинний вимір (відбір однієї проби), декілька вимірів
(відборів проб), або не менше п'ятьох короткострокових вимірів (відборів проб),
рівномірно розподілених по оцінюваному півгодинному періоду часу. Максимально
разове значення визначалося як середнє арифметичне з окремих вимірів.
Для виявлення індивідуальних факторів ризику розвитку патології легень в умовах
поліклініки були обстежені 200 чоловік репрезентативної вибірки, які вперше
оформлялися на роботу у вугільні шахти. Середній вік обстежених - 22.4 років.
Крім узвичаєного обстеження спеціалістами, у цих осіб досліджувалися показники
зовнішнього дихання (життєва ємність легень і належна життєва ємність легень
(ЖЄЛ/НЖЄЛ), максимальна швидкість повітряного струменя на вдиху (МШвд) і видиху
(МШвид) після двохвилинних інгаляцій 0,6 % ацетилхолін-хлориду і шахтного пилу
(у концентрації 78 мг/м3). Вихідні розміри величин спірометрії і
пневмотахометрії у всіх обстежених перебували в межах вікових норм: відношення
ЖЄЛ/НЖЄЛ у середньому склало 99,3 %, МШВд/НМШВид - 97,8 %. Проте, після
інгаляції 0,6 % ацетилхолін-хлориду в 27 % осіб достовірне знижувались ЖЄЛ (на
1,2+0,05 %) і МШВид (на 7,5+0,6 %). Ці осо
- Київ+380960830922