РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ
РОЗВИТКУ ВУГІЛЬНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ
2.1 Стан та динаміка розвитку підприємств вугільного машинобудування
Видобуток вугілля в Україні за останнє десятиріччя значно скоротився (зі 135
млн.т. до 80 млн.т. за 1991 – 2003 роки). Падіння виробництва у вугільній
промисловості закономірно спричинило падіння виробництва в суміжних галузях,
насамперед у машинобудуванні. За зазначений період виробництво гірничошахтного
й гірничорудного устаткування скоротилося на 79% – майже в п'ять разів [131,
132].
Падіння обсягів виробництва у вугільному машинобудуванні, окрім скорочення
обсягів видобутку вугілля, зумовлено також руйнуванням виробничої кооперації з
країнами СНД, у результаті чого машинобудівні підприємства втратили колишні
ринки збуту.
Скорочення кількості діючих шахт в Україні (у 2001 році ліквідовано 56 шахт,
більше 100 підлягають закриттю) також істотно впливає на зниження потреб у
гірничошахтному устаткуванні. Лише деякі вугільні шахти настільки упевнені в
завтрашньому дні, що можуть планувати розвиток. Для підтримки працездатності
діючого устаткування широко використовується старе обладнання з дільниць та
шахт, які закриваються.
У результаті впливу комплексу несприятливих чинників практично всі вугільні
підприємства опинилися в дуже важкому фінансово-економічному становищі. У
результаті відновлення парку гірничої техніки знизилося до дуже низького рівня.
Крім того, на ринку гірничої техніки різко посилилася конкуренція, значно
виросла пропозиція з боку закордонних виробників. Техніко-економічні
характеристики імпортної техніки виявилися значно вищі, ніж вітчизняної.
Українські підприємства не змогли освоїти виробництво конкурентоспроможної
техніки через брак коштів. У результаті деякі підприємства вугільної
промисловості купують, у разі потреби, імпортне устаткування.
В останні роки становище у вугільній промисловості Донбасу стабілізувалося. У
першу чергу це відбулося за рахунок шахт, що добувають коксівне вугілля. Попит
на коксівне вугілля був зумовлений підйомом у чорній металургії. Однак,
розвиток чорної металургії має свої межі й у найближчій перспективі можливий
новий спад виробництва в цій сфері.
Видобуток енергетичного вугілля як і раніше знаходиться в занепаді (у 2001 році
видобуто 43.4 млн.т. – 97.8% плану), залишається тенденція до падіння обсягів
видобутку. Проте, вугілля є найбільш перспективним енергоресурсом для
української енергетики й це зумовлено не стільки ростом споживання
електро-енергії, скільки необхідністю заміщення імпортованого палива –
природного газу й мазуту.
Зростання потреби в продукції вугільної й гірничорудної промисловості
вимагатиме збільшення обсягів її виробництва, причому, за
конкурентоспро-можними цінами. Для цього видобувним підприємствам неминуче буде
потрібна техніка, забезпечення якої можливе декількома шляхами:
придбанням високоефективної, але дорогої імпортної техніки;
придбанням менш ефективної, але набагато дешевшої вітчизняної техніки;
відновленням експлуатаційної придатності наявного старого, але фізично мало
зношеного устаткування.
Вітчизняне устаткування добре знайоме користувачам, його експлуатація й
обслуговування не потребують додаткової підготовки персоналу, що також
позначиться на витратах виробництва.
Найбільш цікавим, у сучасних умовах, шляхом забезпечення потреб видобувних
підприємств у техніці є забезпечення відновлення експлуатаційної придатності
наявного старого устаткування. Привабливість цього шляху полягає в тому, що на
підприємствах у великих кількостях є устаткування, балансова вартість якого
близька до нуля. Тим часом, у зв'язку з різким падінням обсягів виробництва
реально в експлуатації устаткування знаходилося незначний час і його фізичний
знос незначний. Після проведення відновлення, витрати на яке будуть відносно
незначні в порівнянні з витратами на придбання нової техніки, старе
устаткування можна експлуатувати ще тривалий час. Витрати на амортизацію у
вартості, наприклад, вугілля знизяться, що буде сприяти поліпшенню
фінансово-економічного становища діючих вугільних шахт.
За кожним з обраних варіантів забезпечення потреб видобувних підприємств у
техніці, усе буде залежати від їх фінансово-економічного становища, від
можливості інвестувати кошти в устаткування.
Останнє зумовлено тим, що вугільні підприємства мають велику заборгованість по
заробітній платі й кредиторській заборгованості й цих боргів у доступній для
огляду перспективі вони погасити самостійно не зможуть через збитковість
виробництва. Переважна більшість шахт збиткова й виживає тільки завдяки
дотаціям з державного бюджету. Програм підвищення ефективності виробництва
вугільні підприємства не мають і більшість навіть не починають спроб до цього.
Усі надії покладаються на підтримку з державного бюджету на цьому побудовано й
програму ''Українське вугілля''.
Однак, така політика не має перспективи й приречена на провал за всіх зусиль
щодо лобіювання інтересів вугільної галузі. Можливості державного бюджету
обмежені, а потреба в них велика й по інших напрямках. Відповідно до програми
''Українське вугілля'' передбачалося вже у 2002 році одержання з держбюджету 6
млрд.грн. Такі витрати в бюджеті не передбачили, отже, початок виконання
програми було зірвано.
У сформованій ситуації для підвищення ефективності виробництва,
конкурентоспроможності продукції й послуг доцільним є впровадження в
господарювання засад стратегічного планування та управління, що приведе до
подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініц
- Київ+380960830922