РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ УЧАСТІ УКРАЇНИ В ПРОЦЕСІ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
2.1. Система передумов здійснення міжнародного науково-технічного
співробітництва України
Сучасний етап світового розвитку характеризується посиленням тенденцій до
підвищення значущості науково-технічних факторів інтенсивного економічного
зростання, посиленням інтернаціоналізації світової науково-технічної сфери. Ці
фактори в сукупності з необхідністю реалізації інноваційної стратегії
випереджального росту національної економіки України висувають нові вимоги до
посилення ролі держави в системі світового господарства.
У цих умовах особливе місце посідає ефективна міжнародна взаємодія України в
сфері науки й техніки, завданням якої є сприяння розвитку національної
науково-технічної сфери з урахуванням сучасного етапу НТП і повноправне
включення держави до світової науково-технічної й економічної системи.
Глибина й ефективність міжнародного науково-технічного співробітництва України,
міжнародної інтеграції держави у сфері науки й техніки визначається
розгалуженою системою передумов (рис. 2.1), точніше сказати, характером їх
реалізації.
Результативність використання зовнішніх передумов визначається ступенем
відповідності національного науково-технічного розвитку тенденціям
функціонування світового науково-технічного комплексу, характер розвитку якого
знаходиться в тісному взаємозв’язку з динамікою розвитку світового ринку
технологій.
Внутрішніми передумовами ефективної міжнародної взаємодії у сфері науки і
техніки є: характер розвитку національного науково-технічного комплексу
(тенденції розвитку науково-технічного потенціалу, особливості здійснення
національної науково-технічної політики, ефективність організаційно-правового
механізму), а також стратегія внутрішньо- і зовнішньоекономічного розвитку з
урахуванням національної інтеграційної спрямованості.
Оцінка перспектив науково-технічного розвитку України й передумов міжнародної
взаємодії країни у сфері науки й техніки є неможливою без обліку тенденцій
розвитку світового науково-технічного комплексу, що є основою розвитку
світового ринку технологій.
Високотехнологічні галузі роблять вагомий внесок у сучасне промислове
виробництво. Вони розглядаються як пріоритетні в розвитку національних систем
високорозвинених країн.
Темпи їх росту в кілька разів перевищують темпи росту інших галузей: у період
1980-1997 рр. середній річний приріст обсягів наукомісткого промислового
виробництва у світі становив, з виправленням на інфляцію, 6,2%, тоді як в інших
обробних галузях він дорівнював 2,7% [57, с. 15]. У 1980 р. наукомістка
продукція займала 7,1% обсягу світового випуску цієї промисловості, а в 1997 р.
частка наукоємної продукції досягла 11,9%. Щорічно на світовому ринку
високотехнологічної продукції реалізується на 2,5 трлн. дол. США.
Передбачається, що через 15 років обсяг цього ринку досягне 4 трлн. дол. [33,
с. 59].
Лідерами світового наукомісткого ринку є автомобілебудування - 450 млрд. дол.
США на рік, електроніка - 200 млрд., авіація й космос - 142 млрд., озброєння -
106 млрд. [26, с. 5].
Особливо сильно тенденції випереджальних темпів росту наукомістких галузей
виявилися в таких країнах як США, де до кінця 90-х рр. XX ст. частка цих
галузей склала 14,7%, Японія (15,7%), Великобританія (12%), Китай (14,8%),
Південна Корея (15,8%).
На сьогодні частки регіонів у світовій торгівлі високотехнологічними товарами
розподіляються згідно рис. 2.2.
Рис. 2.2. Регіональна структура світової торгівлі
високотехнологічними товарами в 2002 р. [204, с. 186]
Темпи росту наукомістких галузей сфери послуг у період 1980-1997 рр. склали в
середньому 4,6%. Їх динаміку характеризують наступні дані: світовий обсяг
продажів наукомістких послуг у 1980 р. дорівнював 3,4 трлн. дол. США, в 1990 р.
- 5,8 трлн. дол., в 1997 р. - більше 7,4 трлн. [211, с. 6-7].
Лідерами світової технологічної торгівлі тривалий період продовжують залишатися
США, Японія, Німеччина, частки яких представлені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Частки провідних країн у світовому виробництві наукоємної продукції
1980
1990
1997
США
33
30
32
Японія
20
24
22
Німеччина
5,5
КНР
1,8
3,9
7,2
Велика Британія
4,4
Південна Корея
0,8
2,4
3,7
США і Японія утримують свої позиції, забезпечуючи більше Ѕ обсягу світової
наукоємної продукції, частки Німеччини, Великобританії, Франції й Італії
помітно знизилися. Одночасно із цим, відбувається перерозподіл часток на
користь нових індустріальних країн, таких як Південна Корея, Тайвань, Сінгапур,
Малайзія тощо. Сьогодні їх частка у світовому експорті наукомістких виробів
становить вже близько 15% [86, с. 32].
Експорт наукоємної продукції забезпечує, наприклад, США одержання близько 700
млрд. дол. на рік і створення 15 млн. робочих місць [26, с .5].
Великого значення при аналізі тенденцій розвитку світового ринку наукоємної
продукції набувають дані про величину обсягів експорту високотехнологічної
продукції (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Обсяг високотехнологічного експорту [57, с. 16]
Місце
Країна
млрд. дол. США
% від загального обсягу експорту країни
США
197,657
44
Японія
152,431
38
Німеччина
112,243
41
Велика Британія
95,755
26
Франція
68,655
31
Нідерланди
57,082
44
Корейська Республіка
44,433
39
Малайзія
39,490
67
Китай
33,344
21
Канада
33,068
25
У таблиці вміщено десятку країн, що лідирують за обсягами високотехнологічного
експорту. Високі показники мають також Італія, Мексика, Ірландія, Швеція,
Тайланд, Австрія.
Позиції цих країн зберігаються завдяки цілеспрямовані
- Київ+380960830922