РОЗДІЛ 2
МЕХАНІЗМ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ
РИНКОВОЇ
ТРАНСФОРМАЦІЇ
2.1. Інструменти державного регулювання діяльності дрібних фірм на міжнародному
рівні
Проблематиці зовнішньоекономічної діяльності малих фірм приділяється дедалі
більше уваги з боку різних держав, що знаходить прояв у впровадженні численних
програм стимулювання транскордонного співробітництва МСП. Яскравим прикладом є
Європейська спільнота зі своїми програмами “Європартнерство”, “Підприємство”.
Апріорі вважаємо можливим підтримати думку багатьох економістів і політиків
(Рексродт Г. [163], Кауфманн Ф. [105]), що малий бізнес не можна залишати
наодинці в економічному просторі та сподіватися лише на ринкові регулюючі
механізми. Дрібне підприємництво об’єктивно потребує державної підтримки, суть
якої зводиться до забезпечення рівних з великими компаніями можливостей ведення
підприємницької діяльності. Тим більше це стосується його міжнародної
діяльності, оскільки при здійсненні зовнішньоекономічних операцій малі
підприємства зустрічають багато перешкод, пов’язаних з жорсткою конкуренцією на
зовнішніх ринках, доступом до ресурсів, подоланням бар’єрів з боку іноземних
урядів. Нормально функціонуючий ринковий механізм у змозі самостійно розставити
пріоритети конкуренції між малим, середнім та крупним бізнесом. У рамках
держрегулювання та підтримки малого підприємництва необхідно здійснювати лише
дозовану його корекцію, використовуючи прийнятні у світовій практиці
інструменти.
На основі вивчення світового досвіду автором узагальнено та запропоновано схему
регулювання діяльності малого бізнесу на міжнародному рівні, яка складається з
двох рівнів: внутрішнього та зовнішнього (рис. 2.1). Розглянемо їх більш
ретельно.
Рис. 2.1. Регулювання міжнародної діяльності малого бізнесу.
Внутрішній рівень включає регулюючі та стимулюючі засоби з боку окремої країни.
Розглядаючи основні прояви зовнішньоекономічної діяльності малих підприємств, а
саме – міжнародну торгівлю (експортування та імпортування) та пряме іноземне
(закордонне) інвестування (відкриття за кордоном виробничої філії), – доцільним
буде розкрити внутрішнє регулювання з боку країни-експортера/країни базування
та країни-реципієнта.
Аксіоматично, що малий бізнес знаходиться в нерівних умовах порівняно з
крупними компаніями за наступними параметрами: доступ до фінансових ресурсів,
доступ до державних інвестицій, нестача інформації та брак коштів на проведення
досліджень кон’юнктури ринку, освоєння нової продукції, отримання сучасних
технологій, інформації. Ці бар’єри ще більш ускладнені в Україні та інших
перехідних економіках, яким, особливо на початку системної трансформації,
притаманні нерозвиненість фінансової сфери, недосконалість функціонування
господарських механізмів, відсутність ринкового досвіду у підприємців та
урядовців. Тому, як правило, регулювання зовнішньоекономічних операцій дрібних
фірм здійснюється на умовах протекціоністського характеру, що й слугує його
відмітною ознакою.
Національна система регулювання зовнішньоекономічної діяльності малого
підприємництва включає широкий ряд інструментів: фінансових, фіскальних,
технологічних, інформаційних, цінових (табл. 2.1). Подібні стимули відіграють
важливу роль у стратегічному розвитку інтернаціональної діяльності малого
бізнесу. На необхідність надання цих стимулів вказують і дослідження експертів
Міжнародного торговельного центру при ЮНКТАД, за якими основні труднощі
екзогенізації МСП складаються з нестачі різного роду ресурсів (фінансових,
технологічних, маркетингових та управлінських) [350, p. 6].
Якщо класифікувати стимули за принципом значущості, то їх можна умовно розбити
на чотири групи:
1) суттєві, або дійсно ефективні. Такими стимулами для МСП, завдяки їх швидкої
результативності, є податкові канікули і пільги, спрощення ліцензування, а
також зниження порогу інвестицій, капітальні субсидії, експортні кредити;
Таблиця 2.1.
Інструменти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності малого
бізнесу
З боку країни базування
З боку країни-реципієнта
Фінансові інструменти
1. Кредитування експорту та інвестиційних проектів
2. Експортні та інвестиційні гарантії
3. Страхування
4. Державні субсидії та гранти
1. Пільгові кредити
2. Субсидії та гранти
3. Участь держави в акціонерному капіталі
4. Гарантування інвестицій
Фіскальні стимули
1. Податкові знижки
2. Податкові канікули
3. Прискорена амортизація
4. Експортно-промислові зони
5. Податковий кредит на експорт
6. Податковий кредит на інвестиції
7. Звільнення від податків емігрантів
Технологічна підтримка
1. Сприяння трансферу технологій
2. Послуги патентування та допомога у формалізації ноу-хау
3. Підтримка адаптації продукції та технологій до умов країни-реципієнта
4. Контроль якості
5. Раціональна система стандартизації, сертифікації та метрології
1. Підтримка дослідно-конструкторських робіт
Маркетингова підтримка
1. Інформація щодо окремих зовнішніх ринків
2. Сприяння участі в міжнародних виставках, ярмарках, конференціях
3. Організація торговельних та інвестиційних місій
4. Професійні консультації
5. Пошук потенційних партнерів
6. Проведення навчальних семінарів, тренувальних програм
Інші стимули
1. Лібералізація ліцензійної політики
2. Регулювання курсу обміну валюти
3. Контролювання цін на ресурси, необхідні для експортного виробництва
4. Регулювання тарифної політики
1. Спрощення доступу та адміністративних процедур під час інвестування
2. Пільговий доступ до ресурсів
3. Протекційні тарифи та квоти
4. Пільги при валютному регулюванні
Продовження таблиці 2.1.
З боку країни базування
З боку країни-реципієнта
Природних