РОЗДІЛ 2
Дослідження особливостей діяльності ТНК
в економіці України
2.1. Основні причини та динаміка формування геокорпоративної структури
глобальної економіки
Однією з найважливіших тенденцій глобальної економіки, детермінованою
об'єктивними реаліями сучасного міжнародного бізнесу, є формування
геокорпоративних структур ТНК. Причини транснаціоналізації (і відповідно
формування цих структур) можна поділити на зовнішні – у відповідь на певні
впливи зовнішнього середовища, та внутрішні, коли транснаціоналізація є власною
ініціативою компанії.
До зовнішніх причин належать:
1) Торговельні бар’єри – їх вплив на зовнішньоекономічну діяльність компанії
очевидний, як і очевидна вигідність перенесення частини виробничих потужностей
ТНК за кордон з метою обходження торговельних бар’єрів при продажі готової
продукції чи закупівлі сировини та комплектуючих.
2) Супровiд клiєнтiв – часто транснацiоналізація зумовлена небезпекою виходу
клiєнтiв з зони впливу компанії пiд час закордонних подорожей при відсутності
за кордоном її представництва через пов’язаний з цим ризик переходу до
конкурентів. Відповідно наявність закордонних представництв є потужною
перевагою і у конкурентній боротьбі за нових клієнтів, оскільки при виборі,
наприклад, банку одним з найважливіших критеріїв є розгалуженість його
закордонної мережі. Ще більше це твердження стосується систем платіжних карток
– напр., “VISA” та “MasterCard”; водночас відставання системи “American
Express” значною мірою спричинене її концентрацією на національному ринку США.
3) Транснаціоналізація конкурентів – є логічним продовженням попереднього
пункта, оскільки відставання від конкурентів у цій сфері недопустиме.
4) Входження на місцевий ринок іноземних компаній – його вплив на
транснаціоналізацію місцевих компаній найкраще ілюструє так звана стратегічна
дилема концерну “FIAT” [234, с.501]. Припустимо, що на італійський авторинок,
де діє потужний національний виробник концерн “FIAT”, входить іноземна компанія
(“Toyota”), яка (в межах антидемпінгового законодавства) занижує продажну ціну
своїх автомобілів на італійському ринку. Основна маса прибутку фірми “Toyota”
отримується на власному (японський) та деяких інших (зокрема, американському)
ринках, тому фірма може занижувати ціну своїх автомобілів на італійському
ринку, що не є для неї принциповим, і боротися тут переважно за частку
контрольованого ринку. Перед концерном “FIAT” постає дилема: він може або
занижувати ціни на свою продукцію, зберігаючи контрольовану частку ринку і
втрачаючи значну частку прибутків, що призведе до фінансового ослаблення
концерну, або залишити ціни незмінними, втративши значну частину ринку, а
відповідно і прибутки від продажу автомобілів, витіснених продукцією
конкурента. Жоден з наведених варіантів не сприятливий для концерну “FIAT”.
Однак існує ще й третій варіант: “FIAT” може атакувати власні ринки компанії
“Toyota”, зокрема, японський та американський. При появі на цих ринках
автомобілів концерну “FIAT” за заниженими цінами під загрозою опиняється
фінансовий добробут корпорації “Toyota”. Фактично перед нею постає та ж
проблема, що й перед концерном “FIAT” на італійському ринку. Виникає своєрідний
варіант рівноваги Неша: жодна з компаній не може почати конкурентну війну,
оскільки це погіршить фінансове становище обох компаній.
Стратегічна дилема концерну “FIAT” (її іноді називають стратегічною дилемою
компанії “Kodak” і розглядають на прикладі вторгнення на ринок США японської
“Fuji”) значною мірою пояснює бум транснаціоналізації у другій половині ХХ ст.,
коли багато компаній змушені були транснаціоналізуватися через появу на ринках
іноземних конкурентів.
5) Впровадження урядових обмежень у сфері бізнесу – знижує відносну
привабливість ринку, наслідком чого неминуче стає відтік капіталу у формі
закордонних інвестицій; при цьому ефективні компанії з очевидних причин надають
перевагу ПЗІ, що по суті означає їх транснаціоналізацію.
До внутрішніх причин транснаціоналізації належать:
1) Доступ до сировинних ресурсiв – вигідність придбання необхiдних для
виробництва ресурсiв у країнах, де їх вартiсть є найнижчою, очевидна; при цьому
самостійне видобування сировини дає можливість додаткового зниження вартості
кінцевої продукції. Крім того, якщо забезпеченість сировиною країни базування
ТНК надто мала для забезпечення потреб компанії, вихід на іноземні сировинні
ринки життєво необхідний для розширення виробництва.
2) Використання іноземної робочої сили – доцільне у випадку дефіціту робочої
сили у країні базування або якщо норма заробітної плати за кордоном нижча від
заробітної плати країні базування.
3) Вихід на нові ринки – основна причина закордонної експансії більшості
сучасних ТНК, що передбачає отримання додаткових прибутків за рахунок
використання їх досвіду, технологій та управлінських особливостей.
4) Ефект масштабу – розширення обсягів виробництва часто призводить до зниження
виробничих витрат на кожну окрему одиницю продукції, отож, чим більше продукції
компанія виробляє, тим нижча собівартість кожної одиниці продукції і тим
конкурентоспроможнішою стає компанія. Фактично компанія збільшує свою частку
ринку за рахунок зниження виробничих витрат і знижує виробничі витрати за
рахунок збільшення частки ринку. Ефект масштабу часто детермінує необхідність
транснаціоналізації, оскільки в ряді галузей місткості будь-якого національного
ринку недостатньо для забезпечення рентабельності певних проектів, а отже –
отримання прибутку можливе лише за умови виходу компанії на додаткові ринки.
5) Урядове стимулювання – часто ПІІ заохочуються
- Київ+380960830922