РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІЧНІ Параметри і основні напрямки сПІВРОБІТНИЦТВА країн В РАМКАХ
організації чорноморського економічного СПІВРОБІТНИЦТВА
Загальні тенденції регіоналізації у світовій економіці детермінують потребу
повноформатної структури співробітництва в рамках даного утворення - ОЧЕС (на
мікро-, макроекономічному, інституційному рівнях), що створює умови для
розгортання коопераційних зв'язків - основи інтеграції. У цьому контексті
йдеться про формування моделі інтеграційної взаємодії, реалізація якої не
суперечитиме подальшим намірам країн інтегруватися в єдину Європу.
Важливим аргументом на користь даного регіонального утворення має бути
формування національних економічних потенціалів на основі урахування
національних економічних переваг, що вимагає специфічного формату економічного
співробітництва, базованого на структурній моделі, та системі захисту від
зовнішніх щодо країн цієї організації економічних загроз.
Започаткування та розвиток моделі співробітництва покладаються на інституції,
які відповідають за реалізацію регіональних проектів багатосторонньої
співпраці. Механізми впливу таких інституцій на процес формування підвалин
кооперації і напрямки їхньої подальшої розбудови є предметом дослідження даного
розділу. Аналіз інституційної структури ОЧЕС, принципів і макроекономічних
складових співробітництва країн – членів ОЧЕС та механізмів реалізації її
стратегічних завдань передбачається здійснити із застосуванням проблемних
підходів. Ставиться завдання розглянути їх у міжурядовому, міжпарламентському,
бізнесовому, банківському та академічному вимірах.
2.1. Інституціональна структура ОЧЕС і механізми реалізації її стратегічних
завдань
У Засновницькій Декларації ОЧЕС, держави–учасниці задекларували мету
регіонального співробітництва в межах даної структури, як крок до досягнення
вищого ступеня інтеграції у світову економіку. В подальшому, зазначені принципи
та цілі співробітництва були підтверджені у „Босфорській Заяві”, „Бухарестській
Заяві”, "Московській Декларації Глав держав або Урядів країн-учасниць ОЧЕС", у
Статуті ОЧЕС.
Ці документи визначають основні цілі та напрямки діяльності, механізми їхньої
реалізації, установлюють чітку структуру взаємодії різних складових процесу
співробітництва в регіоні Чорного моря. Ними передбачається, що це
співробітництво, його принципи i цілі втілюються в життя через діяльність ЧЕС
на різних рівнях: політичному, соціальному, економічному, правовому,
культурно-науковому тощо, які розглядаються у якості конституюючих сприятливого
клімату інтеграційної взаємодії.
Країни ставили перед собою завдання розвивати діалог i співробітництво між
державами-членами; сприяти розвитку та диверсифікації двостороннього i
багатостороннього співробітництва на основі принципів i норм міжнародного
права; поліпшувати умови підприємницької діяльності та заохочувати особисту і
колективну ініціативу підприємств та компаній, що безпосередньо беруть участь у
процесі економічного співробітництва; розвивати економічну співпрацю, не
порушуючи міжнародні зобов'язання держав-членів, включаючи зобов'язання, що
випливають з їхнього членства у міжнародних організаціях чи інституціях
об'єднувального або іншого характеру, i не перешкоджаючи розвитку їхніх
відносин з третіми сторонами; враховувати конкретні економічні умови та
інтереси держав-членів; заохочувати до участі у процесі економічного
співробітництва ОЧЕС інші заінтересовані держави, міжнародні економічні та
фінансові інституції, а також підприємства i компанії [[lxxxii], с. 85–97]. При
цьому, ОЧЕС була та залишається відкритою для будь-якої держави, яка бажає
стати її членом.
Розуміння необхідності існування дієвої інституційної структури, що відповідала
б вимогам часу та потребам країн-членів, для забезпечення розбудови
економічного співробітництва в регіоні Чорного моря було зафіксовано главами
держав та урядів одинадцяти країн-засновниць у Стамбульській Декларації про
Чорноморське економічне співробітництво, якою були визначені основні напрямки
та взаємодії ЧЕС як регіональної ініціативи партнерства.
Певний період практична реалізація конкретних завдань з пріоритетних напрямків
співробітництва в рамках ОЧЕС здійснювалась, насамперед, на основі двосторонніх
угод, спільних заяв та декларацій, а також результатів роботи галузевих робочих
груп. Результатом активізації процесу розбудови економічного співробітництва в
регіоні стала необхідність трансформації Чорноморської ініціативи в повноцінну
міжнародну організацію регіонального співробітництва з постійно діючими
робочими органами, яка може відігравати більш суттєву роль у сфері національної
економіки і бути повноправним учасником міжнародних відносин (рішення прийнято
в ході Московської зустрічі глав держав та урядів країн-членів ЧЕС 1996 р.).
На початок 2006 року до складу Організації чорноморського економічного
співробітництва входило вже дванадцять країн-членів, і ще одна – Македонія,
може набути членство найближчим часом.
Однією з форм участі в Організації, передбаченою Статутом ОЧЕС, є статус
спостерігача. Він може бути наданий на прохання будь-якої держави або
міжнародної організації, яка виявляє готовність зробити практичний i цінний
внесок в діяльність ОЧЕС. В процесі розвитку ОЧЕС статус спостерігача в
Організації був отриманий: у 1992 році - Польщею, Діловою Радою ЧЕС; у 1993
році - Тунісом, Ізраїлем, Єгиптом, Словаччиною; у 1995 році - Італією,
Австрією; у 1999 р. - Францією та Німеччиною, у 2005 році – США, Білоруссю
[[lxxxiii], 54–58 p.]. Заявки на набуття статусу спостерігача в Організаці
- Київ+380960830922