розділ 2.2).
Фактологічною основою дисертації були поряд з монографіями періодичні видання,
офіційні публікації, матеріали і документи, що обумовлено складністю обраної
теми, недостатнім висвітленням у науковій літературі проблем, що розглядаються
у даному дослідженні. У процесі роботи над даною науковою темою дослідження
проаналізовано вітчизняну та зарубіжну наукову і спеціальну літературу з
використанням широкого кола джерел статистичної та аналітичної інформації
міжнародних фінансових організацій - МВФ, Світового банку і публікації їхніх
спеціальних органів та установ, офіційних статистичних довідників і періодичних
матеріалів міжнародних неурядових організацій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленому системному
розкритті сутності, особливостей та головних тенденцій розвитку економічного
антиглобалізму, комплексному аналізі його впливу на процес реформування
міжнародної фінансової архітектури, зокрема на трансформаційні процеси у таких
міжнародних фінансових організаціях, як МВФ і Світовий банк.
У процесі дослідження автор одержала такі найсуттєвіші наукові результати, які
розкривають її особистий внесок у розробку проблеми, що досліджується,
конкретизують новизну наукової роботи:
уперше:
розкрито основні риси сучасної парадигми економічного антиглобалізму, в основі
якої лежить прагнення до економічної справедливості й рівноправності, тобто
передбачається певна господарська еволюція в напрямі формування суспільства, що
ґрунтуватиметься на співпраці й кооперації, на основі еквівалентного розподілу
доходів;
запропоновано авторське визначення поняття „економічного антиглобалізму” як
системи поглядів, що базується на критичній оцінці сучасних форм і проявів
глобалізації, на виявленні причин кризових явищ і процесів у сучасній
економічній системі, і передбачає розробку та втілення альтернативних
економічних мікро- і макромоделей безпечного розвитку;
доведено наявну недостатню обґрунтованість і розробленість альтернативних
антиглобалістичних теорій, виділено деякі перспективні підходи, що можуть бути
втілені на практиці у функціонуванні локальних грошових систем, справедливій
торгівлі, партисипативній економіці, добровільному обмеженні споживання тощо.
Особливу увагу звернено не тільки на переваги, але й на усунення недоліків цих
альтернативних підходів;
одержало подальший розвиток:
поняття глобалізації з виявленням і обґрунтуванням рушійних сил цього явища,
негативних і позитивних рис його, наслідків глобалізаційних змін у економічній
сфері;
з’ясування ролі міжнародних фінансових організацій у становленні сучасної форми
економічної глобалізації з урахуванням специфіки історичного розвитку цих
організацій, виявлення випадків взаємного дублювання функцій та зміну
пріоритетів у їхній діяльності, невідповідності існуючої системи міжнародних
фінансових організацій викликам глобалізованого економічного середовища, а
відтак і необхідності реформування цієї системи;
трактування сутності інституційно-функціональних змін, що відбулися у структурі
МФІ під впливом антиглобалізму, серед яких слід виділити такі як створення
Відділу по зв’язкам з громадськістю, залучення антиглобалістичних неурядових
організацій до обговорення проектів кредитування, активізацію діяльності щодо
списання боргів найбіднішим країнам, підвищення транспарентності у діяльності
МФІ;
узагальнення одержаних у ході реформування результатів, зокрема, щодо
соціальних та екологічних аспектів діяльності МФІ. Разом з тим виявлено, що
вплив економічного антиглобалізму виявився недостатнім для того, щоб викликати
глибокі зміни у теоретичних підходах, на яких ґрунтується діяльність МФІ;
обґрунтування недосконалості традиційних неоліберальних економічних підходів,
які насаджують міжнародні фінансові організації, на основі застосування методу
математичного моделювання, із доведенням необхідності розробки нових
альтернативних моделей розвитку світового господарства;
удосконалено:
методичні підходи до класифікації антиглобалістичних організацій, котрі прямо
чи опосередковано впливають на реформування МВФ і Світового банку, з
упорядкуванням не тільки за очевидними типологічними ознаками (ключові питання,
якими займається організація; головні напрями діяльності організації тощо), але
й детермінацією особливостей взаємодії з міжнародними фінансовими інституціями
і національними урядами.
Практичне значення одержаних результатів наукового дослідження полягає в тому,
що його основні положення і висновки можуть бути використані як методичні
засади у діяльності неурядових організацій (в тому числі і в Україні) та у
роботі міжнародних фінансових організацій, зокрема МВФ і Світового банку та
їхніх представництв у країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною
економікою. Висновки та пропозиції даного дослідження можуть бути одним з
джерел формування та реалізації економічних програм і проектів розвитку, які
розробляються і реалізуються в Україні за участю міжнародних фінансових
організацій.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у практичну роботу: Ради
національної безпеки і оборони України (Акт від 12 березня 2004 року),
Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України (Акт №179 від
22 червня 2004 року).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і наукові результати
дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри світового
господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка та міжнародних
науково-теоретичних і науково-практичних конференціях в Україні:
науково-теор
- Київ+380960830922