Ви є тут

Інформаційні ресурси міжнародного співробітництва

Автор: 
Ільницький Денис Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U003918
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2

ІНФОРМАЦІЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ПОЛІТИЦІ СУБ'ЄКТІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
"Інформація - це метал, з якого
чеканиться монета вираження" [42]

2.1. Інформаційні ресурси міжнародного співробітництва національних економік.

Сучасні міжнародні економічні відносини враховують та базуються на все зростаючих обсягах інформаційних ресурсів, які знаходяться в розпорядженні чи потенційно доступні суб'єктам МЕВ. Вони об'єктивно призводять до стирання національних кордонів та подальшому розвитку процесів глобалізації. Фраза "свобода інформації" походить з США, які, як вважається, мають одну з самих відкритих та прозорих систем влади, а сама фраза означає, що люди мають право доступу до інформації. Однак першою країною, яка в 1766 закріпила право доступу до інформації в законах, була Швеція. В США лише в другій половині двадцятого століття Верховний суд розтлумачив першу поправку до Конституції, як таку, що включає право доступу до інформації [42].
Зараз в світі визнається, що відкритість та доступність інформації про функціонування уряду є важливим компонентом демократії [40]. Проте в різних країнах люди мають різну можливість отримання інформації і це відбивається на рівні економічного розвитку цих країн. Право доступу до інформації, її пошуку, отримання, передачі та відкритого висловлення думки закріплено в багатьох міжнародних актах, зокрема в статті 19 Декларації прав людини, прийнятої в 1948 році, та статті 19 Міжнародної конвенції про громадянські та політичні права 1966 року.
Державна звітність, корпоративне розкриття інформації, телекомунікації покликані не просто забезпечити економіку великими обсягами ІР щодо економічних суб'єктів, а в першу чергу зробити це на якісному рівні, надавши змісту такій інформації. Знаходячись у пошуку ІР суб'єкти шукають саме їх зміст, який допоможе їм приймати господарські рішення. Прийняті ними рішення треба розглядати як інформаційний продукт, за який роботодавці платять працівникам, а працівники, наймаючись на роботу, продають свої здібності до аналітичного мислення та прийняття рішень на основі наявних ІР.
Одними з ключових моментів державного регулювання інформаційних ресурсів в національних економіках є обіг статистичної інформації та державної звітності, регулювання телекомунікацій, прозорості процесів прийняття економічних рішень, розкриття інформації, регулювання ринків інформації, широке коло питань щодо інтелектуальної власності, науки та освіти. Кожний з них є одним з елементів забезпечення конкурентних переваг національної економіки в світовому господарстві, при цьому їх необхідно розглядати не окремо, а як комплекс. З іншого боку, ступінь державного втручання може суттєво відрізнятися - від повної монополії до лібералізму та забезпечення конкурентного середовища, нагляду та координації розвитку.
Розглядаючи статистичну та іншу звітність слід зауважити, що різні країни застосовують різні підходи до цих інформаційних ресурсів та отримують від цього різні результати. Так, в ЄС створено єдиний статистичний орган ЄВРОСТАТ, який забезпечує швидкий та рівноправний доступ всіх зацікавлених осіб, як з ЄС, так і за його межами практично до всієї зведеної статистичної звітності за допомогою сучасних засобів розкриття ІР. При цьому слід зауважити, що країни, які входять до ЄС, маючи національні статистичні відомства, в різній мірі розкривають таку саму інформацію на національному рівні, хоча вони мали б забезпечувати перевагу національним споживачам у часі та формі (передусім мові отримання інформації). Частина інформації, що має найоперативніший характер, оприлюднюється за окрему плату та на спеціальних умовах, а частина, що втратила оперативність, знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет. Крім того, користувачі мають можливість замовити отримання баз даних в друкованому чи електронному вигляді, що робить доступ до інформації незалежним від стану засобів зв'язку та зручним для подальшого використання. Таким чином забезпечується рівний доступ до макроекономічної інформації та її аналізу фахівцями, що дає можливість компаніям в умовах ринку робити прогнози та планувати діяльність виходячи з офіційних даних.
Статистична інформація розглядається як важлива складова державної політики не лише з точки зору забезпечення підприємств достовірними ІР, але й для моніторингу впливу дій уряду на розвиток економіки, її загальний стан, та, що не менш важливо, для забезпечення дослідників необхідною інформаційною базою, достовірності їх досліджень та висновків. Мова цифр дає можливість не лише формалізувати критерії оцінки ситуації, а й відслідкувати її динаміку та вплив різноманітних факторів за допомогою сучасного математичного апарату, якому надається значна увага та перевага.
Державна звітність складається не лише зі статистичної (звітності до статистичних органів), а й звітності до інших державних органів (податкових органів, галузевих міністерств та відомств), та включає в себе не лише обов'язок суб'єктів розкривати певну інформацію про свою діяльність, а й нести певну відповідальність за її достовірність. Так, в окремих країнах за законом всі підприємства незалежно від форми власності повинні за результатами звітного періоду (як правило це один рік) розкривати інформацію про результати своєї діяльності. Це може бути публікація в пресі, випуск річного звіту чи розміщення інформації в централізованих базах даних. При цьому всі витрати повинно брати на себе підприємство. Детальніше про особливості державного регулювання практики розкриття інформації в окремих країнах дивіться Додаток Д.
Особливе місце в системі державної звітності відводиться емітентам цінних паперів, до яких висуваються підвищені вимоги щодо прозорості результатів їх діяльності. Країни, що мають розвинені ринки цінних паперів, мають найсуворіші вимоги до емітентів та, як правило, відносяться до найрозвиненіших країн світу. Емітенти цінних паперів розвинених країн розкривають інформацію не лише щороку, але й кожні півроку, кв