Ви є тут

Науково-технологічні фактори ефективної діяльності транснаціональних корпорацій

Автор: 
Омельченко Роман Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U002136
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
2.1. Сучасні тенденції науково-технологічної діяльності ТНК
Необхідність створення міжнародної системи розвитку, збереження і передачі
технологій усвідомлюється світовим співтовариством усе гостріше. З одного боку,
збільшення вартості НДДКР інтенсифікує пошук компаніями можливостей розширення
ринків, щоб виправдати зростаючі витрати, а з іншого боку – сучасні засоби
комунікації дозволяють надзвичайно швидко поширювати нові зразки поведінки,
впливаючи на культуру як виробництва, так і споживання в багатьох країнах.
У сучасних умовах справді передовими є ті компанії, що у змозі уважно
відслідковувати всі ринкові і технологічні тенденції, творчо реагувати на ті
можливості і загрози, що ці тенденції несуть в собі, постійно генерувати нові
ідеї і продукти та швидко й ефективно використовувати їх з урахуванням
глобального масштабу. Технологічна політика фірми повинна сприяти двоєдиній
глобальній меті – по-перше, знизити ризики і вижити, по-друге, підвищити
ефективність власної діяльності, стати більш прибутковою [93, с.278].
До останнього часу корпорації створювали свої лабораторії, головним чином, в
країні базування, де і відбувалася розробка нової продукції, організовувалося
пробне виробництво, проводилися ринкові іспити і т.п. У великих закордонних
філіях, як правило, відкривалися центри по адаптації продукції ТНК до місцевих
умов, її сертифікації на національних ринках (з урахуванням вимог місцевого
законодавства, клімату, можливих ергономічних особливостей і т.п.). Вважалося,
що задача місцевих центрів полягає не в тому, щоб створювати нововведення, а в
тому, щоб розширювати базу для уже апробованих на ринках продуктів, знижуючи
тим самим їхню вартість.
Така стратегія організації НДДКР застосовувалася в основному американськими
ТНК, що на початку XXI ст. перестають бути інноваційними лідерами, поступово
поступаючись першістю у цій сфері більш динамічним ТНК із Японії і ЄС [55,
с.9]. Прикладом такого положення є порівняння динаміки витрат на НДДКР деяких
провідних компаній світу, яка наведена в табл. 2.1
Таблиця 2.1
Динаміка витрат деяких ТНК на НДДКР, (млрд. дол.)*
Компанія / роки
1996
1998
2000
2002
США
General Motors
8,2
7,4
7,2
Ford Motors
7,0
6,5
5,8
5,2
IBM
4,0
3,7
3,4
4,2
Boeing
...
1,8
1,6
1,5
Японія
Matsushita
3,0
3,6
4,4
4,8
Hitachi
3,8
4,5
6,0
6,4
Sharp (Вillions of yen)
119
132
146
152
Panasonic (Вillions of yen)
...
480
525
566
Європа
Siemens (Германія)
3,2
3,9
4,7
5,1
Daimler Bens (Германія)
2,9
3,0
3,3
3,8
Alcatel (Франція)
...
2,1
2,8
2,9
Audi (Швеція) (млн. євро)
...
1,015
1,077
1,267
*Розраховано на основі офіційних звітів компаній.
Традиційна централізована схема організації досліджень і розробок у ТНК з ряду
певних причин стала менш ефективною. По-перше, споживач, що за рівнем своєї
споживчої культури відповідає рівню нововведення і може внести істотний вклад у
доведення нових зразків продукції до вимог ринку, вже є не тільки національним,
зв’язаним із країною базування ТНК. По-друге, питання про країну базування
стало сьогодні значною мірою риторичним. Серія великих міжнародних злиттів і
поглинань різко змінила його зміст. Так, відомий автомобільний концерн
„Даймлер-Крайслер” зі штаб-квартирою в США, власне кажучи, є європейською
компанією, а відома нафтодобувна корпорація „Би-Пи Амоко” зі штаб-квартирою в
Лондоні – американською і т.п.
Сьогодні в області організації досліджень і розробок ТНК прагнуть
використовувати можливості економії на масштабах: глобалізація дозволяє
розподілити витрати, пов’язані зі створенням нових зразків продукції, на більше
число споживачів і тим самим знизити питомі витрати або підвищити їхню
ефективність. Крім того, глобалізація створює широкі можливості для
використання міжнародного поділу праці в науковій сфері. Так, багато ТНК
прийшли до висновку, що необхідно більш широко використовувати вже сформовану
міжнародну спеціалізацію у сфері науки і техніки. Наприклад, деяким компаніям
вигідніше розміщувати свої дослідницькі лабораторії в США; центри комп’ютерного
програмування – в Індії, центри промислового дизайну – в Італії, і т.д.
(„Контрол Дейта”, „Моторола”, „Тексас Инструментс”, створивши „програмістські”
відділення в Індії, а дизайнерські – в Італії, саме так і поступили.) Це
дозволяє ТНК розширити спектр залучених талантів і одночасно знизити витрати на
розробку нових продуктів [55, с.11-13].
На сьогоднішній день різко зростають масштаби технологій – вони стають більш
дорогими, більш ризикованими і складними настільки, що навіть національні ринки
є для них недостатніми, що призводить до вибухового зростання транснаціональних
стратегічних союзів. Відбувається докорінна зміна способу організації
міжнародних економічних угод: на місце торгівлі і транснаціональних корпорацій
встають глобальні мережі стратегічних союзів, а сучасні інформаційні системи і
технології стають засобом інтеграції глобальної економіки, натомість
ієрархічних структур, як це було раніше [93, с. 415].
На рис. 2.1 показано сучасний взаємозв’язок технологічного розвитку з
міжнародними процесами.
Рис. 2.1. Вплив процесів глобалізації на нові технології
(адаптовано згідно ідеї [16, с. 36])
Взаємодія розглянутих на рисунку факторів призводить до змін в корпоративній
культурі, сприяючи переходу на децентралізоване управління МНК. Наприклад, в
американській компанії 3М вся дослідницька діяльність поділена на кілька
стадій, на кожній з яких використовується своя модель взає