Ви є тут

„Міжнародні пасажирські перевезення в контексті інтеграції України до світового господарства”

Автор: 
Борданов Сергій Вікторович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U000048
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Аналіз УЧАСТі УкраїнИ В СВІТОВИХ
інтеграційних процесАХ ЧЕРЕЗ РИНОК
МІЖНАРОДНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
2.1. Аналіз передумов участі України в міжнародних інтеграційних процесах на
транспортному ринку
Сучасний розвиток світової економіки неможливий без широких міжнародних
торгівельних, транспортних, інформаційних зв’язків. Основними цілями
міжнародного співробітництва у сфері транспорту є задоволення потреб населення
та товаровиробників в якісних міжнародних перевезеннях, збільшення експорту
таких послуг, а також захист їх національного виробника на внутрішньому та
міжнародному ринках.
Основними напрямками діяльності держави на ринку міжнародних пасажирських
перевезень є європейська інтеграція, інтеграція до світової економіки, розвиток
рівноправних, взаємовигідних та прогнозованих відносин з Російською Федерацією,
регіональне співробітництво [131].
Інтеграція України до Європейського Союзу означає у сфері транспорту, перш за
все, взаємну лібералізацію і відкриття доступу на ринки перевезень. Європейська
інтеграція у сфері транспорту відбувається в двох основних напрямках. По-перше
- це адаптація національного законодавства до норм Європейського Союзу, яка
включає розширення договірно-правової бази з ЄС і окремими його
країнами-членами, а також імплементацію норм acquis communautaire в українське
законодавство. Дієвим інструментом гармонізації українського законодавства з
європейським є також участь в європейських та міжнародних транспортних
організаціях (ЄКМТ, ОТІФ, КВТ ЄЕК ООН, ІМО та ін.), прийняття і дотримання
стандартів роботи транспорту, запроваджених цими організаціями. Про зростання
авторитету і ролі України в міжнародних транспортних організаціях свідчить,
зокрема,
набуття Україною статусу спостерігача в Центральній комісії судноплавства на
Рейні (м.Страсбург, 2005р.). Членство України в зазначеній і інших міжнародних
транспортних організаціях надає можливість відстоювати інтереси власного
пасажироперевізника на європейських транспортних шляхах.
Другим основним напрямом європейської інтеграції України у сфері транспорту та
зв’язку є створення сучасної транспортної інфраструктури, сумісної в технічному
та регуляторному аспектах з відповідними системами ЄС. В цьому контексті слід
продовжити зусилля зі створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні
для залучення коштів провідних фінансових інституцій ЄС, а також співпрацю з ЄС
у використанні загальновизнаних європейських методологій з оцінки потреб
розвитку інфраструктури.
Організаційна робота зі входження України у європейський транспортний простір
здійснюється Міністерством транспорту України шляхом реалізації відповідних
розділів плану дій Україна – ЄС: в рамках співпраці з Комітетом з питань
співробітництва між Україною і ЄС, Підкомітетом „Транспорт та енергетика”,
Групою Єврокомісії з розширення основних транс’європейських транспортних осей
на сусідні країни і регіони. Очікується, що обсяг технічної допомоги Україні з
боку європейської комісії, який буде затверджено до кінця 2005р., становитиме
для транспортної галузі близько 8 млн. Євро [126]. Так, сесія Ради міністрів
Європейської конференції міністрів транспорту (ЄКМТ) схвалила ініціативу
України щодо відновлення „шовкового шляху” (континентального маршруту з Китаю
до Європи), який є альтернативою морським пасажироперевезенням та залучає
національний транспортно-дорожній комплекс до основних пасажирських перевезень
у напрямку Схід-Захід.
Розвитку пасажирських автоперевезень буде сприяти те, що з 1 січня 2006р. для
України базову квоту багатосторонніх дозволів ЄКМТ на перевезення
автотранспортом збільшено більш ніж в 1,5 рази. Дозволи ЄКМТ дозволяють
українським перевізникам безперешкодно здійснювати діяльність на території
країн-членів ЄКМТ, конкурувати з європейськими перевізниками, збільшуючи тим
самим пасажирообіг з Німеччиною, Італією, Польщею, Угорщиною та іншими
провідними країнами ЄС.
Актуальним у співпраці України з ЄКМТ залишається питання безпеки і контролю за
діяльністю транспорту та підвищення відповідальності операторів транспортних
засобів. З метою виконання міждержавних домовленостей в Україні створено
державне підприємство „Агентство морської безпеки” та здійснено імплементацію
положень резолюції ЄКМТ стосовно скорочення смертності в дорожньо-транспортних
пригодах на 50% до 2012 року.
Загалом Україна є учасницею п’яти міжнародних договорів (конвенцій, угод і
протоколів) блоку „Дорожній рух та безпека дорожнього руху”, що укладені в
рамках ЄЕК ООН:
Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968р.;
Конвенції про дорожні знаки і сигнали від 08.11.1968.;
Європейської Угоди, що доповнює Конвенцію про дорожні знаки і сигнали, від
03.08.1979р.;
договору з блоку „Транспортна інфраструктура”:
Європейської угоди про міжнародні автомагістралі від 15.11.1975р.
На підставі цих базових документів ЄЕК ООН в Україні сформовано Закон „Про
дорожній рух”, розроблено підзаконні нормативно-правові документи з регулювання
дорожнього руху:
Правила дорожнього руху;
Національний стандарт України ДСТУ 4100-2002 „Знаки дорожні. Загальні технічні
умови. Правила застосування”. Стандарт повністю відповідає вимогам Конвенції
про дорожні знаки і сигнали (Відень, 1968р.) і Європейській Угоді, що доповнює
цю Конвенцію (Женева, 1971р.);
Державний стандарт України ДСТУ 2587-94 „Розмітка дорожня. Технічні вимоги.
Методи контролю. Правила застосування”, який повністю відповідає вимогам
Конвенції про дорожні знаки і сигнали (Відень, 1968р.), закладені в Правилах
дорожнього руху, які розроблені відповідно до Закону України „Про дорожній
рух”.
Для розвитку шляхів сполучення в рамка