РОЗДІЛ 2
Формування системи оподаткування експортно-імпортних операцій в Україні в
умовах становлення ринкових відносин
2.1. Митний тариф, як інструмент торговельної політики; аспекти оподаткування
Політика лібералізації зовнішньоекономічної діяльності в Україні, окрім завдань
поповнення Державного бюджету та створення сприятливих умов для розвитку
вітчизняного виробництва, поставила перед митним тарифом України ще й
торговельно-політичні завдання у взаємовідносинах України з іншими державами, у
тому числі при проведенні переговорів щодо приєднання України до ГАТТ та вступу
її до СОТ [23, 106, 112].
Починаючи з 1991 року, на шляху формування системи оподаткування
експортно-імпортних операцій митом, можна виділити три основні етапи: перший –
становлення, другий – набуття досвіду та початок проведення протекціоністської
політики, третій – етап вдосконалення, протягом якого відбувається деталізація
митного тарифу, митно-тарифна політика стає більш гнучкою та виваженою, табл.
2.1.
Хоча імпортне мито не являється найкращою формою оподаткування з точки зору
відкритої ринкової економіки, в Україні в перехідний період воно застосовується
в якості важливого джерела державних доходів та зниження дефіциту платіжного
балансу.
Як видно з табл. 2.1, зовнішньоторговельний режим у 1993 році був значно
лібералізований. Єдиний митний тариф України встановив імпортні тарифи на рівні
0-10% на більшість товарних позицій. Лише незначна частина товарів обкладалася
за ставками 15-30%, а максимальний їх рівень становив 50% (алкогольні та
тютюнові вироби). При цьому товари, які імпортувалися з країн, що розвиваються,
не оподатковувались, а товари з промислово розвинених країн, з якими Україна
мала угоди про надання режиму найбільшого сприяння, оподатковувались за
пільговими ставками [38].
Таблиця 2.1
Основні етапи формування митно-тарифної політики України
Етапи
Роки
Заходи
Основні завдання
1-й етап
1991-1993
Розробляються основи митної політики
Зароджується політика лібералізації ЗЕД
Наповнення внутрішнього ринку товарами народного споживання.
Підвищення ефективності та якості національного виробництва внаслідок
лібералізації ЗЕД.
2-й етап
1994-1996
Запроваджується політика протекціонізму
Скасовуються митні тарифи на велику кількість товарів, які не мають вітчизняних
аналогів.
Стимулюється імпорт тільки тих товарів, що не загрожують вітчизняному
товаровиробнику.
Підвищуються ставки імпортного мита на визначені споживчі товари, що
виробляються в Україні.
3-й етап
1996 і по теперішній час
Запроваджується політика лібралізації ЗЕД та інтеграції у світове
співтовариство
Закладаються довгострокові орієнтири тарифної політики держави.
В основу трансформації митного тарифу України покладаються зміни ставок
ввізного мита.
Складено автором: за статистичними даними Держмитслужби
У 1994 році кількісні експортні обмеження щодо багатьох видів товарів, які
існували на той час, було скасовано. Виняток становили товари, що підлягають
добровільним експортним обмеженням у рамках міжнародних угод (текстиль, сталь),
а також деякі стратегічні товари, внесені до списку “спеціального експортного
режиму” (сталь, вугілля, нафтопродукти, електоренергія, коштовне каміння та
метали). У той час, ставки ввізного мита були значно підвищені у фіскальних
цілях на високоліквідну продукцію та підакцизні товари. Ставки на енергоносії
та сировину навпаки були зменшені [115].
Необхідно відмітити, що підстави для використання митних тарифів в 1994-1995
роках були не тільки пов’язані з протекціоністською торговою політикою, додаток
З. На той час цей вид податку на міжнародну торгівлю являвся основним і
найбільш стійким джерелом доходів держави. Необхідність забезпечення надходжень
до бюджету перевищували негативні побічні дії протекціоністського характеру
[130, с.216].
На початку 1996 року у зовнішньоторговельній політиці відбулися суттєві зміни.
Початковий етап запровадження політики лібералізації зовнішньо-економічної
діяльності [21] та інтеграції у світове співтовариство [134] (1996-1997 роки)
характеризується також дією протекціоністської політики захисту національного
товаровиробника, оскільки митні тарифи в той час були зорієнтовані на цілі,
поставлені зовнішньоторговою політикою. Встановлення ставок імпортного мита
[109, 47] та підвищення їх протягом вказаного періоду [44, 48, 49, 50, 103]
забезпечувало необхідний тимчасовий захист галузям вітчизняної промисловості,
що виробляли товари для зовнішньої торгівлі, які були конкурентоспроможні і
потенційно прибуткові. Були відновлені експортні податки на ряд товарних груп
(вовна і шкіряна сировина, чорні й кольорові метали).
З лютого 1996 року запровадились нові експортні обмеження та індикативні ціни
на багато видів експортної продукції. У митно-тарифному регулюванні посилились
протекціоністські заходи, спрямовані на захист вітчизняної промисловості.
Узагальнюючи, можна зазначити, що не маючи на той час теоретичної концепції
становлення і розвитку зовнішнього сектору економіки, Україна емпіричним шляхом
дійшла до висновку про передчасність лібералізації зовнішньої торгівлі й
зробила ставку на політику протекціонізму, що наочно відобразилось на сумах
надходжень мита від оподаткування імпортно-експортних операцій.
За даними Державної митної служби України (далі – Держмитслужби) (див.
рис.2.1), збільшення перерахувань мита до Держбюджету у 1995-1998 роках
пояснюється протекціоністським захистом вітчизняної промисловості та
збільшенням у зв’язку з цим ставок мита.
Рис. 2.1. Динаміка надходжень сум ім
- Київ+380960830922