РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ І ХАРАКТЕР ПРОЦЕСУ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ В БАНКІВСЬКОМУ БІЗНЕСІ
2.1. Поняття і різновиди міжнародних банківських стратегій
Стратегія в широкому значенні - це образ дій, що обумовлює цілком визначену і відносно стійку лінію поводження будь-якої організації на досить тривалому історичному інтервалі. Такий образ дій складається в рамках визначеної системи принципів, правил і пріоритетів, що обумовлюють обставини місця (де), часу (коли), причини (чому), способу (як) і мети (для чого) дії. Стикаючись з будь-якою ситуацією, що вимагає ухвалення рішення, менеджер насамперед розглядає її через призму тієї системи принципів, правил і пріоритетів, що діють в його організації. Це допомагає йому діяти в напрямку стратегічної лінії поводження організації, виявляючи при цьому максимум самостійності і спритності. Це дозволяє максимально спростити організаційну структуру управління, перейшовши до децентралізованої системи прийняття оперативних рішень і тим самим максимально підвищити гнучкість і стійкість усієї виробничо-комерційної системи.
Як ми вбачаємо, міжнародний банк визначає стратегію з погляду знаходження оптимальної точки диверсифікації продуктів і послуг та акцентує увагу на своїй можливості гнучко й швидко реагувати на потреби клієнтів.
Банки можуть мати однакові цілі, але лише декілька з них - однакові стратегії їх досягнення. Найбільш досконалим, з нашої точки зору, є визначення стратегії наведене швейцарським фінансистом Е.Сідлером у його статті "Маркетингові стратегії для міжнародних банків". Він зазначає, що стратегія - це не довгострокове планування, а бачення майбутнього [158]. Іншими словами, це те, як організація повинна виглядати у майбутньому, і не передбачає набору варіантів для досягнення цього (цим займаються практики). Кожна фінансово-кредитна установа має свої слабкі та сильні сторони діяльності, різні показники активності. На практиці стратегії визначаються особами та ресурсами (на думку Еріка Ф. Сідлера, щоб досягти певного рівня ефективності на міжнародному ринку потрібно мати приблизно 1 млрд. доларів капіталу), знаходячись в залежності від конкурентоспроможності та позиції на ринку [158].
В основному, всі зарубіжні автори зводять всі існуючі стратегії банківського бізнесу на міжнародних ринках до двох категорій:
1. Організаційні
2. Маркетингові
Але не всі виділяють організаційні форми фінансово-кредитних установ на міжнародному ринку як стратегічні рішення. На нашу думку, вони все ж таки носять такий напрям, тому доцільно їх розглянути. Наведена порівняльна таблиця є інструментом кращого розуміння переваг та недоліків тих чи інших організаційних форм.
Таблиця 2.1
Характеристика основних організаційних форм міжнародного банківського бізнесу
ПоказникКореспондентські зв'язкиМіжнародний відділПредставництвоФіліяФілія з переважанням власного капіталуФілія з невеликою часткою власного капіталу1234567ІнвестиціїПоміркованівеликівеликіпоміркованіпоміркованіОбіг коштівзалежить від ефективності операційТип та обсяг міжнародного бізнесуобслуговування зовнішньої торгівліЗагальні послуги міжнародного банківського бізнесу та послуги ТНКджерело інформаціїзагальні послуги міжнародного банківського бізнесу та операції на євроринкумножина фінансових послуг та спільні проекти інвестуваннямножина фінансових послуг та спільні проекти інвестуванняПродовження табл. 2.1Контроль над операціями - Прямий контрольможливість впливати на кореспондентапрямий контрользначний контрольневеликий контрольСупутній бізнесна договірній основіНевеликі можливостізалежно від місцезнаходженнянайбільш сприятливі умовипотенціал існує, залежить від партнеранезначні можливостіОподаткуванняне застосовуєтьсяПрибуток - частка заробітку штаб-квартириприбуток - частка заробітку штаб-квартириподаток сплачується за ставкою діючою у країніподаток у розмірі n% від дивідендів сплачених дочірнім банкомподаток у розмірі n% від дивідендів сплачених дочірнім банкомМожливості для нового бізнесуна договірній основіСприятливі умовисприятливі умовинайсприятливіші умовиіснує певний потенціалобмежені можливостіГнучкість операційнемає можливостіНевеликий ступінь гнучкостінедостатній ступінь гнучкостівелика гнучкістьнезначний ступінь гнучкостінемає можливостіКонтроль з боку країни-реципієнтане існуєНе існуєвимагає задекларувати присутністьможе заборонити функціонуванняможе обмежити право власності зарубіжного партнераможе обмежити право власності зарубіжного партнераПерсоналнемає певних вимогВимоги залежать від розмірів банкує потреба у кваліфікованому персоналівимагає значного притоку кваліфікованих кадрівневелика залежність від професіоналівневелика залежність від професіоналівДжерело: [158].
Аналізуючи можливі організаційні форми, що використовуються кредитно-фінансовими установами на міжнародному ринку, можна відокремити п'ять варіантів стратегій, що є репрезентативними. Це:
1. Стратегія світової мережі. Фінансові інститути мають світову мережу закордонних філій, представництв, дочірніх компаній. Її ціль: розробити світову мережу банківських та фінансових послуг, що була б недосяжна для конкурентів; зберегти лідируючі позиції; мати ще більше конкурентних переваг.
2. Стратегія великої кількості закордонних філій. Характерна для банків, що активно займаються міжнародним бізнесом.
3. Стратегія однієї філії. Притаманна кредитно-фінансовим установам з міжнародною орієнтацією, що мають одну філію та, можливо, одне чи більше представництв за кордоном, її ціль - одержати доступ до міжнародних депозитних джерел та надавати позики зарубіжним клієнтам.
4. Стратегія представництв. Має на меті засвідчити свою присутність на міжнародних ринках та якомога досконаліше вивчити ринки майбутньої діяльності.
5. Стратегія кореспондентських зв'язків. Стратегія максимального задоволення потреб клієнтів шляхом надання універсального набору послуг.
Маркетингові стратегії, згадані вище, сьогодні в екон
- Київ+380960830922