Розділ 2. Тіньова економіка країн ЄС
2.1.Роль та форми тіньових економічних процесів в економіці розвинутих країн
Фактори, що впливають на розвиток тіньової економіки в ЄС.
У додатку 3 наведено огляд деяких державних заходів та інших економічних факторів, що впливають на розвиток тіньової економіки в ЄС. Найбільш важливі з них буде проаналізовано нижче.
Підвищення навантаження податків та соціальних відрахувань
Майже в усіх роботах західних економістів [202, 148, 178, 126, 127, 210, 181] підвищення податкового та соціального навантаження є однією з головних причин зростання тіньової економіки. Так як податки впливають на рівень зайнятості, а також стимулюють приток робочої сили до тіньового або вільного від оподаткування сектора, то вирішення цієї дилеми є головним у дослідженнях економістів. Чим вища різниця між повною вартістю праці у офіційній економіці та чистим доходом робітника, тим значнішим є стимул ухилитися від сплати даної різниці та почати працювати у тіньовій економіці. Зараз у країнах ЄС проводяться реформи податкової та соціальної систем для зниження стимулів нелегального працевлаштування та ухилення від сплати податків. Зменшення цього пресу є важливим та терміновим питанням, що видно з таблиці 2.
Таблиця 2 Динаміка соціального та податкового тиску та витрат урядів у % ВВП11
Країна
Соціальний та податковий тиск у % ВВП
Витрати уряду у % ВВП
1970
1980 '
1990
1996
1970
1980
1990
1996
АВСТРАЛІЯ
35,7
41.2
41,3
44,1
38,5
48,1
48,6
51,9
Бельгія
35,7
44,4
44,9
46,6
58,6
55,0
53,0
Німеччина
32,9
38,2
37,7(1)
38,2 (1)
38,1
47,9
45,1
48,8 (1)
Данія 40,4
45,5
48,5
51,9
47,0
56,2
58,6
56,7
Іспанія
16,9
24,1
34,4
33,7
21,4
32,2
42,0
43,6
Франція
35,1
41,7
43,8
45,7
37,5
46,1
49,8
54,8
Фінляндія
31,4
33,0
37,9
48,8
29,9
38,1
45,4
57,4
Британія
36,9
35,3
36,7
35,3
37,8
43,0
39,9
41,8
Греція
25,3
29,4 .
36,8
27,9
30,6
46,4
44,6
Італія
26,1
30,2
39,1
43,5
31,7
41,9
53,2
52,7
Ірландія
31,2
34,0
36,8
33,6
37,0
48,9
41,2
36,6
Люксембург
30,9
46,0
48,8
44,0
28,8
Нідерланди
36,7
44,7
44,6
43,9
55,8
54,1
49,6
Португалія
23,1
28,7
34,8
33,4
23,8
41,8
45,0
Швеція
40,0
49,1
56,9
51,9
42,1
60,1
59,1
64,3
Швейцарія
23,8
30,8
31,5
35,1
32,4
33,1
39,3
Норвегія
39,3
47.1
46,3
41,4
36,7
43,3
49,2
44,6
Канада
31,3
31,6
37,0
37,2
33,5
38,8
46,0
44,7
Японія
19,7
25,4
31,4
28,5
19,8
32,0
31,7
36,2
США
29,2
29,3
29,5
27,9
30,3
31,8
33,3
32,7
(1) Включаючи східну Німеччину.
Яскравим прикладом такої залежності є Німеччина, де складна і заплутана податкова система, чисельні податки з їх надмірними ставками (у ФРН більше ніж 50 видів податків), різного роду відрахування (солідарний податок, внески на соціальне та медичне страхування, внески до пенсійних фондів) виступають головною причиною збільшення тіньового сектору економіки Німеччини, змушують як підприємців, так і працівників за наймом ухилятися від оподаткування, зменшувати шляхом фальсифікації документів свої доходи, у все більших масштабах використовувати нелегальну робочу силу (в тому числі і за рахунок громадян колишнього СРСР) і, в кінцевому рахунку, переходити "в тінь".
Про складність податкового пресу Німеччини свідчить той факт, що із 365 днів на рік 201,5 день німці працюють на державу і лише з 20 липня - на себе. Таким чином, з кожної заробленої марки у власному розпорядженні залишається біля 45 пфенігів, 32 пфеніги - це податковий тягар, а 23 пфеніги - так звані соціальні витрати (медичне страхування, пенсійне страхування і т.ін.).
Незважаючи на проголошену реформу, навіть у 2005 році квота відрахувань на користь держави залишатиметься на рівні 54,7%. [116, c.6]
Але навіть суттєве зниження податкових ставок не призведе до суттєвого зниження тіньової економіки. Цей захід зможе лише припинити зростання її обсягів та уникнути подальшого зростання. У своїй роботі Спіро [185] зазначав про ідентичні дії підприємців, при зростанні непрямих податків (ПДВ, загальний податок з обігу) у Канаді. Після введення загального податку з обігу в 1991 - під час піку рецесії - підприємці, що потерпали економічні труднощі (завдяки рецесії), перейшли до тіньового сектора, що призвело до вагомих втрат у доходах держави. "На жаль, коли виникає ця звичка, навряд чи вони почнуть працювати легально просто через те, що знову почнеться фаза економічного зростання". [185, c.255] Вони не повертаються до легального сектору навіть у далекій перспективі. Цей фактор ще більш ускладнює проведення грунтовних реформ, тому що результат від них може бути незначним.12
Найважливішим фактором у неокласичних моделях є маргінальна ставка податків. Чим вона вища, тим виший ефект заміщення та тим більше схильність до зменшення виробництва. Особливо, взявши до уваги те, що індивіди можуть отримувати доходи у тіньовому секторі, ефек заміщення буде перевищувати ефект доходу, і тому індивіди будуть працювати у офіційному секторі менше. Загальна ефективність економіки, таким чином, зменшується а зменшення виробництва веде до втрати продукту (з точки зору офіційного ВНП та оподаткування). Але продукт може і збільшитися, якщо врахувати і той, що виробляється в тіні.
В іншому дослідженні Хілл та Кабір [118] привели емпіричні докази того, що граничні ставки оподаткування є більш відносними, ніж середні ставки, та заміна прямих податків непрямими навряд-чи покращить податкову дисципліну. Ще одне цікаве дослідження впливу оподаткування на тіньову економіку здійснили Джонсон, Кауфман та Зоідо-Лобатон [126]. Вони прийшли до висновку, що не високі податкові ставки як такі підвищують частку тіньової економіки, а неефективне та вільне застосування урядами податко