Інноваційна модель транскордонного співробітництва України та Польщі

Розділ 2. ПЕРЕДУМОВи ТА ПРОБЛЕМи ІННОВАЦІЙНОГО ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ
2.1. Визначальні особливості інноваційної діяльності прикордонних регіонів і
напрями її активізації
Незважаючи на проголошення інноваційної моделі економічного розвитку України,
науково-технічний прогрес та інновації не стали фактором зростання вітчизняної
економіки. Так, за оцінками спеціалістів Центру досліджень науково-технічного
потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України, понад 90% української
продукції не має відповідного наукового забезпечення, тому у неї низька
конкурентоспроможність [76, с.47]. Як зазначає академік В.Геєць, економічна,
технологічна, науково-технічна діяльність українських підприємств
концентрується виключно в секторі низьких чи середніх технологій, що призводить
до нееквівалентного міжнародного обміну і технологічної залежності від
застарілих зарубіжних науково-технічних розробок. Це підтверджується структурою
вітчизняного експорту та імпорту. У загальному обсязі імпортних товарів 49%
становить низькотехнологічна продукція, 27% - середньотехнологічна і 11% -
високотехнологічна продукція. У той же час експорт вітчизняної
високотехно­логічної продукції складає 8%, середньотехнологічної – 30%,
низькотехно­логічної – 47% [77, с. 45]. Саме тому, зважаючи на зростаючий
розрив у економічному розвитку провідних країн світу і країн з перехідною
економікою, важливою умовою підвищення конкурентоспроможності української
продукції повинна стати ефективна інноваційна політика, спрямована на
підвищення наукомісткості продукції.
Після стрімкого зниження обсягів виробництва, що спостерігалося у період
1991-1997 рр., поступово відбувалося щорічне зростання обсягу ВВП на 6-9%, з
2000р. розпочався економічний підйом і у 2003 р. динаміка економічного
зростання складала близько 8,5% [78, с.9]. Для Львівської області характерна
зростаюча динаміка обсягів валової доданої вартості (ВДВ). Так, за даними
Держкомстату, у період з 2000 р. по 2003 р. обсяги ВДВ щороку зростали у
середньому на 25%. Використовуючи основні положення і припущення моделі
П.Ромера, розглянутої у першому підрозділі роботи, визначимо роль
науково-технічного прогресу у економічному зростанні Львівської області. З
метою оцінки впливу основних показників інноваційної діяльності (табл. Ж.1) на
економічне зростання ми здійснили розрахунки за методом лінійної множинної
регресії [79, с.285-299] і одержали результати, подані у таблицях Ж.2 – Ж.4. З
огляду на велику ймовірність статистичної помилки у випадку оцінки залежності
ВДВ від показників, відображених у таблицях Ж.3, Ж.4, проаналізуємо лише
статистично значимі рівняння.
Оцінка взаємозв’язків (табл. Ж.2) свідчить, що позитивним впливом на зміну
обсягів ВДВ характеризуються такі показники розвитку науково-технічного
сектора, як обсяги фінансування науково-технічних робіт (коефіцієнт при
незалежній факторній змінній дорівнює 0,004) і кількість впроваджених нових
технологічних прогресивних процесів (15,5). Негативний вплив на показник ВДВ
має чисельність виконавців науково-технічних робіт (-1,03). Залежність ВДВ від
основних показників інноваційної діяльності у Львівській області за
1995-2003рр. описується рівнянням:
GVA = 9867,66 –1,03 x1 + 0,004 x2 + 15,5 x3, (2.1)
де GVA – обсяг валової доданої вартості (ВДВ);
х1 – чисельність виконавців науково-технічних робіт;
х2 – обсяги фінансування науково-технічних робіт;
х3 – кількість впроваджених нових прогресивних технологічних процесів.
Показники статистичної значимості R=0,97 та R2=0,96 підтверджують зв’язок між
незалежними змінними і залежною змінною (ВДВ), а F-критерій Фішера (0,0001)
підтверджує міцність цих зв’язків. Спостерігається обернено пропорційна
залежність між чисельністю виконавців науково-технічних робіт і розміром ВДВ,
тобто якщо за інших рівних умов чисельність наукових працівників зменшиться на
1%, то ВДВ збільшиться на 1,03%. Збільшення обсягів фінансування
науково-технічних робіт на 1% забезпечить зростання ВДВ на 0,004%. Серед
незалежних змінних (рівняння 2.1) найбільший позитивний вплив на економічне
зростання має кількість впроваджених нових технологічних прогресивних процесів
(збільшення на 1% сприятиме зростанню ВДВ на 15,5%). Негативний вплив
чисельності науково-технічних працівників на зростання ВДВ, на нашу думку,
зумовлений неефективним використанням коштів внаслідок неконкурсного характеру
їх розподілу, низькою результативністю наукових досліджень, інституційною
незабезпеченістю процесу комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності.
Враховуючи існуючу тенденцію в Україні до зниження кількості наукових
організацій, зменшення кількості впроваджених технологічних процесів, можна
відзначити певну невідповідність тенденцій економічного розвитку Львівської
області теоретичним положенням моделі П.Ромера - скорочення науково-технічних
працівників сприяє зростанню ВДВ, а згідно моделі П.Ромера темп економічного
зростання прямо залежить від величини людського капіталу, зосередженого у сфері
нового знання. Упродовж аналізованого періоду часу в Україні спостерігалася
тенденція до зменшення кількості впроваджених технологічних процесів, хоча для
зростання ВВП (за П.Ромером) необхідним є їх збільшення.
Якщо ж взяти до уваги якісні виміри зростання валового внутрішнього продукту
держави у 2004 р., які свідчать про перевищення інфляції над динамікою обсягу
ВВП (12,3% проти 12,0%), то можна вважати економічне зростання в Україні
незначним. Окрім того, темпи росту оптових цін промисловості удвічі перевищили
темпи зроста