РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ У НЕДІЛЬНИХ РЕЛІГІЙНИХ
ШКОЛАХ
2.1. Методика та загальна процедура організації
емпіричного дослідження
Визначення соціально-психологічних особливостей культури спілкування учнів
недільних релігійних шкіл неможливе без аналізу реального стану відповідної
проблеми в практиці сучасних недільних релігійних шкіл.
Експериментальне психологічне дослідження здійснювалось впродовж 1999-2004
років. Всього в ньому прийняли 105 учнів недільної школи ЄХБ м.Хельницького та
м.Чернівці, 110 учнів недільної п'ятидесятницької школи м.Чернівці та
м.Хмельницького, 120 учнів недільної християнської школи м.Хмельницького,
паралельно у дослідження було включено 350 студентів юридичного факультету та
факультету "Адміністративний менеджмент" Хмельницького інституту регіонального
управління та права. Дане дослідження включало чотири етапи:
теоретико-аналітичний;
констатуючого експерименту;
формуючого експерименту;
узагальнення результатів та підведення підсумків.
На першому етапі дослідження відбувався теоретичний аналіз
соціально-психологічної, психолого-педагогічної, філософської, соціологічної,
релігійної літератури з проблем культури спілкування. Це дало можливість
сформулювати основні теоретико-методологічні концептуальні положення щодо
соціально-психологічних особливостей культури спілкування, специфіки її прояву
серед учнів недільних релігійних шкіл. На основі аналізу й узагальнення було
розроблено програму дослідження, в якій сформульовані мета, завдання, гіпотези
експериментально-дослідної роботи, проаналізовано психологічні детермінанти
взаємообумовленості духовного рівня спілкування, роль спілкування, значення
ідентифікації як механізму формування світоглядних орієнтацій серед учнів
недільних релігійних шкіл.
На другому етапі дослідження проводився констатуючий експеримент, в ході якого
розглядалась специфіка прояву комунікативного процесу серед учнів недільної
школи ЄХБ, взаємозв'язок задоволення релігійних потреб і культури спілкування у
недільних школах п'ятидесятників, вплив християнської освіти на культуру
спілкування учнів недільних християнських шкіл.
Третій етап дослідження охопив формуючий експеримент, що був спрямований на
виявлення ціннісних орієнтацій особистості, які суттєво впливають на формування
культури спілкування учнів недільних релігійних шкіл. За допомогою методів
опитування, тестування, спостереження, аналізу документації визначались
ціннісні орієнтації учнів недільних релігійних шкіл, їх вплив та роль у
формуванні культури спілкування. Адже феноменом, найтісніше пов'язаним із
сферою духовних потреб, є переживання цінності, що безпосередньо стосується
мотивів внутрішньої психічної активності людини. Врахування складної природи
цінності дає змогу розглядати її як визначальну цілісність особистості,
оскільки цінність створює основу для зв'язку різноманітних відношень, одним з
яких є культура спілкування. В практику комунікативної підготовки учнів
недільних релігійних шкіл впроваджувалися спеціально організовані форми роботи,
а саме: початкове й поточне діагностування комунікативних властивостей, знань,
умінь і навичок, ієрархії ціннісних орієнтацій.
Четвертий етап дослідження завершував проведення дослідно-експериментальної
роботи. В цей час опрацьовувалися й систематизувалися отримані результати, були
зроблені загальні висновки. Проведення підсумкового психологічного
діагностування забезпечило можливість прослідкувати динаміку змін ціннісних
орієнтацій учнів недільних релігійних шкіл до і після навчання, визначити
рівень потреби у спілкуванні, зробити їх порівняльний аналіз із ціннісними
орієнтаціями учнів світських навчальних закладів.
Основними завданнями експериментально-психологічного дослідження стали: 1)
здійнення теоретичного аналізу стану розробленості досліджуваної проблеми; 2)
аналіз механізмів формування світоглядних орієнтацій і культури спілкування
учнів недільних релігійних шкіл; 3) визначення, як за період навчання у
недільній релігійній школі змінюються світоглядні установки і цінності молодої
людини; 4) розробка основних шляхів оптимізації культури спілкування учнів
недільних релігійних шкіл.
У ході констатуючого експерименту була сформульована основна гіпотеза
дослідження: в основі спілкування між учнями недільних релігійних шкіл лежать
поведінкові нормативи, що включають синтезовані цінності суспільної моралі та
релігійної культури.
При визначенні гіпотези враховувався той факт, що молоді з недільних релігійних
шкіл постійно доводиться мати справу з макросоціальним середовищем при обміні
певними цінностями, плануванні своєї діяльності. Відповідно формуються
поведінкові стереотипи, які адекватні духовній культурі людини. Для людини
світської (невіруючої) це реалізація суспільної моралі в поведінці, як
належного, як спроба реалізувати певний поведінковий ідеал. В той час, коли для
відвідувача релігійної школи у формі належного виступають релігійні цінності,
релігійна мораль. Складність реалізації належного для особистості в тому, що
вона увесь час знаходиться між двома системами цінностей – з однієї сторони –
суспільна мораль, з іншої – релігійні заповіді.
Отже, основними сферами дослідження стали: потребово-мотиваційна сфера учня
недільної релігійної школи; його культура спілкування, комунікативні якості,
знання, уміння, навички, емоційно-емпатійні можливості; релігійні цінності,
релігійні потреби, релігійні уявлення та їх вплив на формування культури
спілкування.
Особливості емпіричного дослідження визначались метою – з'ясувати психологічні
особливості спілкування учнів
- Київ+380960830922