Ви є тут

Правове регулювання землеустрою.

Автор: 
Лісова Тетяна Вікторівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U001371
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ЩОДО ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
2.1. Землеустрій як форма забезпечення використання земель
сільськогосподарського призначення
На сучасному етапі земельної реформи продовжується подальше реформування
агропідприємств та організацій, які використовують землі сільськогосподарського
призначення. Таке реформування здійснюється на основі утвердження та реалізації
права власності на землю, освоєння механізму економічного і правового
регулювання земельних відносин через орендні платежі, поступового введення з
певними обмеженнями в економічний оборот земель сільськогосподарського
призначення та забезпечення їх раціонального використання. Це потребує
проведення значного обсягу робіт у сфері землеустрою, зокрема, щодо видачі
державних актів на право приватної власності на землю та формування
землекористувань.
Поступово в аграрній сфері відбувається перехід від державної до приватної та
комунальної власності на землю. Змінюються форми господарських структур, що
часто формуються стихійно за бажанням власників земельних часток (паїв), іноді
без врахування балансу інтересів між економічними та екологічними чинниками. У
більшості сільськогосподарських підприємств проведено приватизацію земель, у
зв’язку з чим сільськогосподарське виробництво здійснюється на землях різного
правового статусу. Одні з них знаходяться у власності сільськогосподарських
підприємств. Другі – передані власниками земельних часток (паїв) в оренду.
Треті – орендовані в органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Отже, в умовах реформування відносин власності у сільському господарстві, при
явній застарілості відповідної проектної документації та необхідності розробки
нової з урахуванням екологічного фактору землеустрій є оптимальною формою
забезпечення використання та охорони земель сільськогосподарського
призначення.
Нині в аграрному секторі відбувається органічне поєднання малого, середнього та
великого сільськогосподарського виробництва. Відбувається більш тісне
об’єднання інтересів сільськогосподарських підприємств і особистих господарств.
Все це потребує певних змін та підходів до документації із землеустрою, яка
покликана забезпечувати раціональне та екологічно збалансоване використання
земель сільськогосподарського призначення. Мова йде передовсім про проекти
внутрішньогосподарського землеустрою. Такі проекти представляють собою
сукупність документів (розрахунків, креслень) щодо організації раціонального
використання та охорони земель та пов’язаних з нею засобів виробництва у
певному підприємстві. Проекти внутрішньогосподарського землеустрою спрямовані
на забезпечення найкращих організаційно-територіальних умов для впровадження
науково обґрунтованих систем землеробства; збереження та підвищення родючості
ґрунтів; високу ефективність їх використання; реалізацію комплексу
природоохоронних заходів щодо збереження екологічної рівноваги на прилеглих
ландшафтах. З цією метою згідно з проектами внутрішньогосподарського
землеустрою виконують розміщення виробничих підрозділів та господарських
центрів, внутрігосподарських доріг, угідь, сівооборотів, плодово-ягідних
насаджень та кормових угідь тощо. В сучасних умовах центр ваги проектів
землеустрою змістився не лише на вирішення організаційно-територіальних питань,
пов’язаних з утворенням нових і впорядкуванням існуючих землекористувань,
перерозподілом і розмежуванням земель, але й на правове забезпечення проекту.
Територія реорганізованого сільськогосподарського підприємства та території,
які сьогодні знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування, повинні
стати об’єктом землеустрою. На сучасному етапі також виникає потреба розробки
проектів землеустрою на території сільських (селищних) рад. Просторову
структуру нових землеволодінь і землекористувань доцільно формувати, враховуючи
ландшафтно-екологічні умови конкретних земельних ділянок відповідно до проектів
організації їх території. На землях суб’єктів господарювання виконуються
землевпорядні роботи, які складають сутність міжгосподарського землеустрою
(складання проектів відведення земельних ділянок, зміна цільового призначення
земельних ділянок, кадастрового землевпорядкування, проектів встановлення і
зміни меж землеволодінь і землекористувань тощо). Ці роботи проводяться з метою
відповідності розташування, площі, структури сільськогосподарських підприємств,
фермерських та селянських господарств потребам розвитку, підвищення
ефективності виробництва, а також для організації раціонального використання
землі як головного засобу виробництва в сільському господарстві та її охорони.
Проведення міжгосподарського землеустрою на сільськогосподарських угіддях при
врахуванні різних умов довкілля (клімату, ґрунтів, рельєфу, гідрографії,
рослинного світу), а також соціально-економічних факторів (форма господарства,
склад угідь, сільськогосподарське освоєння території, спеціалізація
виробництва, забезпечення комунікаціями) пов’язане з необхідністю підвищення
ефективності сільськогосподарського виробництва та використання землі,
забезпечення її охорони, зниження збитків та витрат, покращення соціальних умов
у сільському господарстві. Але визначальну роль на зазначених землях відіграє
внутрішньогосподарський землеустрій, який проводиться з метою організації
раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та їх
охорони, та новий різновид землеустрою, дрібноконтурний, формування якого
пов’язане з проведенням земельної реформи.
Слід додати, що в умовах існування радянської дер