РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Вибір та обґрунтування досліджень
Сучасні досягнення стоматології показують, що особливості клінічного перебігу
карієсу зубів пов’язані з характером структури твердих тканин зубів,
реактивністю організму та рядом інших чинників. Порушення загального стану
здоров’я дитини, виникнення соматичної патології, та на цьому фоні недотримання
гігієни ротової порожнини, суттєво впливають як на клінічну картину карієсу
зубів, так і на коливання її окремих показників - розповсюдженості та
інтенсивності [17, 36, 47, 171].
У зв’язку з тим, що за два останні десятиліття прогноз для дітей з
гемобластозами значно покращився, увагу дослідників все більше привертає
вивчення побічних ефектів, спричинених променевою та хіміотерапією терапією у
хворих з цією патологією. Оскільки пошкоджуюча дія променевої та хіміотерапії
негативно впливає на різні органи та системи організму людини, зокрема, імунну,
серцево-судинну, центрально-нервову, тому при вивченні науковці враховують не
лише терапевтичну цінність впливу лікування, але й орієнтовані на максимальне
усунення її небажаних наслідків [3, 27, 139, 140, 141].
У дітей із гемобластозами, як і при будь-якій соматичній патології, зміни
проходять в різних органах та системах організму, в тому числі й у ротовій
порожнині. Тому їх вивчення є важливим з точки зору запобігання та
прогнозування багатьох небажаних ускладнень, що можуть виникнути як в процесі
лікування, так і в період тривалої ремісії у цих хворих. Медикаментозне
лікування основного захворювання не проходить безслідно і для твердих тканин
зубів. Окрім цього, порушення обмінних процесів в організмі дитини при даній
патології сприяє створенню патологічної ситуації, на фоні якої можуть
порушуватися процеси мінералізації і ремінералізації. В свою чергу, карієс
зубів та його ускладнення можуть негативно впливати на протікання основного
захворювання, на процес лікування.
Тому важливо і актуально зрозуміти вплив на тверді тканини зубів комплексу
несприятливих чинників під дією променевої та хіміотерапії з метою
розпрацювання ефективних лікувально-профілактичних заходів для дітей із
гемобластозами як під час лікування, так і в період ремісії.
2.2. Загальна характеристика обстежених дітей
Для вирішення поставлених мети і задач протягом 1998-2003 років проведено
обстеження 179 дітей із гемобластозами, що знаходилися на стаціонарному
лікуванні в гематологічному відділенні Львівської обласної дитячої
спеціалізованої клінічної лікарні (головний лікар - Миндюк О.Г., завідувач
гематологічного відділення - к.м.н. Поліщук Р.С., завідувач стоматологічного
відділення - Беседіна Л. В.)* і склали основну групу. Серед них 86 дівчат
(48,04%) та 93 хлопців (51,96%) віком від 3 до 15 років. Контрольну групу
склали 155 практично здорових дітей СШ № 91 м. Львова (79 дівчат (49,27%), 76
хлопців (50,73%)). Для впровадження та оцінки ефективності
лікувально-профілактичного комплексу під спостереження було взято 78 дітей із
гемобластозами.
Було проведено розподіл дітей із гемобластозами на вікові групи (табл.2.1).
На кожну дитину основної та контрольної груп заповнювали розпрацьовану на
кафедрі стоматології дитячого віку Львівського національного медичного
університету імені Данила Галицького “Карту обстеження порожнини рота дитини”,
яка складалась з кількох частин: загальних відомостей, даних про етап
____________________________________________________________________
Примітка:*- автор висловлює щиру подяку за постійну увагу та практичну допомогу
при проведенні досліджень.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених дітей основної групи за віком та статтю
Вік
( роки)
Хлопчики
Дівчатка
Загалом
абс. к-сть
(n)
абс. к-сть (n)
абс. к-сть (n)
3-6
31
49,18
32
50,81
63
35,19
7-11
34
54,48
29
45,16
63
35,19
12- 15
28
51,92
25
48,04
53
29,62
загалом
93
51,96
86
48,04
179
100
лікування (для осіб основної групи), даних про супутні захворювання,
результатів дослідження стоматологічного статусу та даних лабораторних
досліджень. Було проведене анкетування дітей та батьків основної та контрольної
груп.
2.3. Клінічні методи обстеження дітей
З метою оцінки стоматологічного статусу у дітей ми визначали ураженість зубів
карієсом та гігієнічний статус.
При огляді зубів особливу увагу звертали на локалізацію каріозних уражень, їх
пігментацію, реакцію на зондування та термічні подразники.
Для характеристики ураження зубів карієсом визначали наступні показники:
розповсюдженість карієсу, що визначається відношенням числа дітей, які мають
карієс, до загального числа обстежених, вираженим у відсотках;
інтенсивність карієсу, що характеризує кількість уражених зубів карієсом у
одного обстеженого. Визначали за середнім значенням індексів кп, КПВ зубів і
поверхонь.
Розповсюдженість та інтенсивність карієсу у обстежених дітей проаналізовано
окремо для молочних та постійних зубів.
Активність карієсу з’ясовували за методикою Т.Ф. Виноградової [31, 32] у
модифікації Н.І.Смоляр і співавторів [169].
Захворюваність (приріст карієсу) визначали як середню кількість зубів, у яких
з’явились нові каріозні порожнини за рік з розрахунку на одну дитину, яка має
карієс.
Показник ефективності профілактичних заходів - редукцію карієсу зубів [170]
розраховували за формулою:
КПЕ= ,
де КПЕ - карієспрофілактичний ефект, КПВn1 - ураженість карієсом у
профілактичній групі, КПВn2 - ураженість карієсом у контрольній групі.
Гігієнічний стан ротової порожнини визначали за допомогою гігієнічного
- Київ+380960830922