Просодичні засоби актуалізації ритмічної структури навчального тексту (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі підручників з англійської мови).

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОЦЕДУРА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Експериментально-фонетичне дослідження здійснювалося для перевірки припущення
про те, що в мовленні існує заснована на певних закономірностях просодична
модель актуалізації ритмічної структури навчального тексту.
Функціонування цієї моделі в процесі вимовляння залежить від
комунікативно-прагматичної спрямованості тексту і зумовлюється специфікою
взаємодії низки лінгвостилістичних засобів, які створюють його структурні
елементи (див. стор. 5). Саме такий підхід і становить робочу гіпотезу цього
дослідження.
Основними етапами експериментального дослідження були визначені:
розробка програми експерименту;
розробка методики проведення експериментально-фонетичного дослідження;
оцінка результатів та лінгвістична інтерпретація отриманих даних.
Була зроблена спроба довести прийняту робочу гіпотезу за допомогою традиційних
методів експериментально-фонетичних досліджень: аналіз інформаційної структури
тексту, аудитивний та інструментальний аналізи, лінгвістична інтерпретація
експериментальних даних з елементами математично-статистичної обробки даних
експериментального аналізу.
2.1. Програма експериментально-фонетичного дослідження
Загальна структурно-методична схема, що відображає зміст ета­пів та вимоги до
них, була розроблена шляхом доповнення та уточнення існуючих з метою вивчення
процесу актуалізації навчального тексту як об’єкта дослідження [2, 21; 23; 30;
32; 33; 48; 55; 71; 76; 82; 174; 177].
1. Формування корпусу експериментального матеріалу.
Аналіз інформаційної структури експериментальних текстів
аудиторами-інформантами:
а) поділ текстів підручників на типи відповідно до класифікації, розробленої у
першому розділі (див. рис. 1.3 на стор. 35);
б) аналіз тексту з погляду його композиційної будови.
3. Аудитивний аналіз перцептивних характеристик експе­ри­мен­тального матеріалу
аудиторами-фонетистами:
а) сегментація тексту, тобто членування на ритмічні одиниці та встановлення
специфіки їх організації;
б) визначення особливостей інтонаційної організації;
в) встановлення гучності вимовляння;
г) виявлення темпоральних особливостей.
4. Інструментальний аналіз просодичних характеристик ритмічної структури
текстів підручника з англійської мови:
а) темпоральні;
б) тональні;
в) динамічні.
5. Лінгвістична інтерпретація та узагальнення результатів
експе­риментально-фонетичного дослідження.
2.2. Методика експериментального дослідження
Специфіка підбору експериментального матеріалу та аналізу інформаційної
структури текстів. Методика базувалася на комунікативно-прагматичному підході
до вивчення озвучених текстів та мала комплексний характер.
Відповідно до мети і завдань дослідження нами був обраний найпростіший і
впорядкований тип текстів дидактичної сфери, який легше піддається формалізації
та аналізу і найчастіше використовується у викладанні іноземної мови - озвучені
тексти підручників.
Вивчення процесу актуалізації ритмічної структури навчального тексту базувалося
передусім на підручниках з англійської мови, виданих та озвучених у
Великобританії, структурна модель яких зображена на рис. 1.2 (див. стор. 32).
Обрані тексти поділялися за традиційними композиційними блоками – вступ,
основна частина та закінчення. Це дозволило розбити масив експериментальних
текстів на три відповідних групи фрагментів. Таке членування експериментального
матеріалу сприяло організації оптимальних умов підготовки, здійснення та
обробки результатів експериментально-фонетичного дослідження.
Методика підбору експериментального матеріалу передбачала відбір серед усіх
текстів підручників тих, які були озвучені професійними дикторами та записані
на аудіокасети, що входять до навчального комплекту. Процедура підготовки до
експерименту здійснювалася таким чином: експериментальні тексти були
роздруковані на окремих картках без розділових знаків, великих літер на початку
речень та без поділу на абзаци. Ці картки-протоколи надалі використовувалися
згідно з існуючою традиційною методикою експериментального дослідження для
інфор­мантного аналізу.
Згідно з теоретичними положеннями, викладеними у першому розділі, була складена
програма для аналізу, яка мала такі завдання:
Визначення природності звучання експериментального матеріалу, відповідності
досліджуваних текстових фрагментів нормі англійської вимови.
Поділ текстів підручників на типи відповідно до класифікації, розробленої у
першому розділі (див. рис. 1.3 на стор. 35).
Аналіз тексту з погляду його композиційної будови.
Всі озвучені тексти відібраних підручників були проаналізовані
аудиторами-інформантами (п’ятьма носіями мови з Великобританії, США та Канади,
які мають філологічну освіту). Це було зроблено за параметрами, вказаними на
рис. 1.3 попереднього розділу (стор. 35), з метою виявлення
теоретико-пізнавальних текстів. Серед цього виду текстів було відібрано ті,
котрі носять характер пред’явлення нової інформації та є повно­компонентними за
структурною організацією.
Пізніше тексти були поділені на монологічні та діалогічні, а серед монологічних
був здійснений поділ на тексти, які є зразком для імітації - лише зразком
мовної норми, та тексти, які несуть певну нову інформацію для слухача. Останні
були відібрані для проведення аудитивного та інструментального аналізів.
Процедура здійснення аудитивного аналізу. Метою аудитивного аналізу цього
дослідження було виявлення просодичних засобів, які оформлюють традиційно
прийняті одиниці в тексті (ритмічні групи, синтагми, фрази, НФЄ) і встановлення
просодичного інваріанта згаданих ритмічних одиниць, на основі якого можна б