Назви їжі й кухонного начиння в південних ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області

РОЗДІЛ 2
НАЗВИ ЇЖІ, НАПОЇВ ТА КУХОННОГО НАЧИННЯ У ПІВДЕННИХ УЖАНСЬКО-ЛАТОРИЦЬКИХ
УГОРСЬКИХ
ГОВІРКАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ:
СЕМАНТИЧНИЙ І КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ
Добре відомо, що у повсякденному житті людини першорядну роль відіграє
харчування, тому лексика, пов’язана з назвами їжі й кухонного на-
чиння, є вкрай важливою для дослідження, особливо у міжмовному сере- довищі на
Закарпатті, що дає змогу глибше впізнати матеріальну і духовну
культуру угорців Закарпаття. Виходячи з цього, ми вважали за доцільне дослідити
цю важливу тематичну групу назв у дисертаційній роботі в різних
аспектах.
Основна частина другого розділу представлена словниковими статтями за такою
структурою: заголовне слово у його розмовній літературній формі,
його фонетичні та морфологічні варіанти, фіксація назв–лексем в інших угор-
ських говірках Закарпаття та Угорщини, а також у сусідніх українських гово-
рах. У цьому розділі розглянемо 1) назви їжі та напоїв і 2) назви кухонного
начиння.
2.1. Назви їжі та напоїв
2.1.1. Лексика, пов’язана з випіканням хліба
На території, південних ужансько-латорицьких угорських говірок За- карпатської
області основним вихідним матеріалом для випіка­ння хліба най- частіше було
змелене з зерна жита борошно.
Жито (rozs): gabona, g#bon#, rozs.
gabona (1–5, 7), g#bon# (6) id. Ця назва поширена в усіх досліджуваних
говірках. Має півд. сл. пох. [TESz І, 1011]. Лексема gabona зафіксована і в
інших угорських говорах Закарпаття [KMNуA II, карта 564] та Угорщини
[SzamSz І, 318].
rozs id. Номен вживається тільки у н. пп. 1–2, де використовується пара-
лельно з лексемою gabona id. Лексема rozs має сл. пох. [TESz ІІІ, 453]. За-
фіксована і у боржавських угорських говорах Закарпаття [KMNуA II, карта 564] та
в угорських говорах Угорщини [SzamSz ІІ, 278].
Ріжки (anyarozs): anyarozs, anya, #ny#, gabonaanya, g#bon##ny#.
anyarozs (1–5) id. складається з двох компонентів, перший аnya ўматиў, похідне
слово від кореня аny-, який сягає угор. або ф.-у. періоду [TESz І, 159], другий
компонент rozs id. (див. rozs). Лексема anyarozs зафіксована і в боржавських та
марамороських угорських говорах Закарпаття [KMNуA II, карта 565].
anya (2, 7), #ny# (6) ўматиў. Етимологію див. аnyarozs ўріжкиў. Лексема anya
також зафіксована у боржавських та марамороських угорських говорах Закарпаття
[KMNуA II, карта 565].
gabonaanya (7), g#bon##ny# (6) ўріжки (мати жита)ў. Лексема склада- ється з
двох компонентів: перший gabona id. (див. gabona ), другий anya id. (див.
аnyarozs). Лексема gabonaanya зафіксована ще у боржавських та мара- мороських
угорських говорах Закарпаття [KMNуA II, карта 565].
Однак у мешканців-українців популярнішою була куку­рудза. У період між двома
світовими війнами через нестачу зе­рна жита важливу роль відігра- вали й ячмінь
та кукурудза, але після другої світової війни завдяки зростан- ню життєво­го
рівня всі ці три зернові культури поступово витіснила пше- ниця.
В українців, що мешкали тут, кукурудза завжди відігравала у харчу- ванні
важливішу роль, бо в угорців більш вживаними були пшениця та жито. Це
відхилення можна вважати одним з найбільших відмінностей між двома культурами
харчування. Правда, кукурудза у ХVIII столітті фігурувала як основне
продовольче джерело й у харчуванні угорців. Виро­щування куку- рудзи у великих
обсягах на початку ХVІІІ століття разом з більш ранніми даними свідчить про те,
що нова рослина прижилася у північно-східній Верхній Угорщині, на території
ни­нішньої Закарпатської області України, вже у другій половині ХVІІ ст. Тут у
першу чергу вона слугувала людським харчем. В комітаті Берег кукурудзу
вирощували не на зовнішній межі, а на присадибній ділянці, на городах навколо
хат, де вона давала врожай і була основним харчовим продуктом населення.
Пшениця (bъza): buza, buz#, нlet.
buza (1–5, 7), buz# (6) id. Ця назва поширена на всій досліджуваній території
та в інших угорських говорах [ЪMTsz I, 646]. Лексема buza дтур. пох. [TESz І,
398].
нlet ўжиттяў. Це слово вживається тільки в н. п. 5, де використовується
паралельно з лексемою buza id. Номен нlet від дієслова йl ўжитиў, що сягає ще
урал. періоду [TESz І, 736].
Ячмінь (бrpa): бrpa, #†rp#.
бrpa (1–5, 7), #†rp# (6) id. Ця назва є загальнопоширеною на всій
до-cліджуваній території. Поширена і в інших угорських говорах [ЪMTsz I, 254].
Лексема бrpa має дтур. пох. [TESz І, 180].
Кукурудза (tengeri, kukorica): tengeri, tй…ngeri.
tengeri (1–4,6–7), tй…ngeri (5) id. Ця назва є загальнопоширеною на всій
досліджуваній діалектній території. Лексема tengeri виникла на уг. ґрунті зі
словосполучення tengeri bъza ўморська пшеницяў [TESz ІІІ, 888]. Лексема ten-
geri зафіксована і у боржавських угорських говорах [KMNyA II, карта 568],
широко поширена ця назва і в українських говорах Закарпаття [Лизанец ІІ, 80,
83, 129, 627].
Лексемою tengericsы та її фонетичним варіантом tй…ngericsы позначається реалія
качан кукурудзи (tengericsх).
tengericsы (1, 4, 6–7), tй…ngericsы (5) id. Ця назва є загальнопоширеною на
всій досліджуваній території. Важливо зазначити, що варіант із закритим
дифтонгом tй…ngericsы вживається тільки в н. п. 5 і складається з двох ком-
понентів: перший tengeri ўкукурудзаў (див. tengeri), другий csы (літ. csх) ўка-
чанў, що має півд. сл. пох. [TESz І, 560].
Листя качана кукурудзи (borнtуlevйl – a kukoricacsхй): haj, h#j, tengeri- haj,
tй…ngerihaj, tengericsuha, csuha, suha.
haj (2–5, 7), h#j (6) ўволосў. Ця назва є найбільш поширеною у досліджу- ваних
угорських говірках. Лексема haj сягає ще угор. періоду [TESz ІІ, 20].
Зафіксована і у боржавських та марамороських угорських говорах Закар- паття
[KMNyA II, карта 575].
tengerihaj (3–5, 7), tй…ngerihaj (