РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ ВНУТРІШНЬОКОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ НА
ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ
2.1. Умови формування стратегії в національній моделі корпоративного управління
в Україні
Піднесення економіки, вирішення соціально-економічних проблем на даний час у
значній мірі пов’язані із забезпеченням удосконалення діяльності акціонерних
товариств, які стали основною господарсько-правовою формою підприємств у всіх
галузях народного господарства. Зарубіжна практика показує, що у підприємства
має бути чітке уявлення про майбутнє, яке визначатиме основний стратегічний
напрям його розвитку [65, с. 14]. Таким чином, в умовах динамізму виникає
необхідність у використанні стратегічного управління, яке дозволяє формувати
адаптивний механізм корпорації до мінливих умов ринку. У цьому контексті
особливого значення набуває розробка стратегії внутрішнього управління
акціонерним товариством.
Трансформаційні процеси в економіці України детермінували зміну філософії
бізнесу, поведінки суб’єктів господарювання, перетворення у системі управління
підприємствами. Крім того, реформаторські перетворення зумовили необхідність у
"погляді в майбутнє", тобто у стратегічному мисленні керівництва акціонерних
товариств.
У господарській практиці підприємств України механізм стратегічного менеджменту
лише починає впроваджуватись. При цьому вітчизняні й міжнародні аналітики
вважають, що український ринок вступив до тієї стадії, коли відсутність
розробленої стратегії заважає акціонерним товариствам на кожному кроці [66, с.
109].
Появу нових методів, систем і підходів до управління стимулюють, перш за все,
швидкі зміни зовнішнього середовища вітчизняних корпорацій. Якщо зовнішнє
середовище практично стабільне, то немає особливої потреби займатися
стратегічним менеджментом. Проте в наш час більшість українських підприємств
працюють у дуже динамічному і важко передбачуваному оточенні, отже, потребують
методів стратегічного менеджменту [67, с. 70].
Необхідність становлення системи стратегічного менеджменту у вітчизняній
практиці зумовлюється також інтеграційними процесами. В українському бізнесі
виникають промислові групи, які об‘єднують технологічно пов’язані підприємства,
йде активний процес створення фінансово-промислових груп, комерційні компанії
майже одночасно із створенням основного бізнесу почали організовувати
фінансово-комерційні групи. Вочевидь, центральне завдання тепер буде полягати в
тому, щоб від нинішнього стану інтеграції перейти до стійкого й ефективного
розвитку інтеграційних процесів, що неможливо без розв’язання проблем
стратегічного менеджменту [68, с. 76].
Дуже важливе місце в процесі становлення стратегічного управління, і формування
стратегії внутрішньокорпоративного управління зокрема, на підприємствах України
посідає реформування відносин власності. Перш за все, це стосується розвитку
корпоративних відносин. Адже часто наявність розробленої, обґрунтованої
стратегії виправдовує окремі управлінські рішення менеджерів, допомагає досягти
згоди при розподілі прибутків підприємства. І, як зазначалося в попередньому
розділі, для вирішення проблем становлення стратегічного менеджменту в
акціонерних товариствах необхідно дослідити процеси становлення і
функціонування вітчизняної моделі корпоративних відносин (корпоративного
управління).
Світовий досвід свідчить, що національну модель корпоративного управління
визначають основні чинники, які істотно впливають на стратегію
внутрішньокорпоративного управління (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Вплив чинників на формування національної моделі корпоративного управління
Чинники
Зміст впливу чинника на
корпоративне управління
Результат дії
чинника
Особливості
створення
корпорацій
Реформування відносин власності та поява в економіці якісно нових суб’єктів
господарювання з особливим набором органів управління. Можливе надання пільг
для окремих категорій: працівників, менеджерів, стратегічних інвесторів і т.д.
Забезпечення
вибору варіантів
корпоративного
управління
Рівень розвитку фондового ринку
Захист прав власності на цінні папери та забезпечення швидкого їх переходу від
одного власника до іншого.
Забезпечення обертання цінних паперів, що відкриває можливості власникам вільно
розпоряджатися своїми акціями та приймати участь у корпоративному управлінні
шляхом їх реалізації.
Обертання цінних паперів може привести до кардинальних змін у структурі
власності.
Надання можливості використання джерел фінансування, що не впливають на
структуру корпора-тивного управління: облігацій, привілейованих акцій, ощадних
сертифікатів і т.д.
Можливість консолідації пакетів акцій (в т.ч. контрольних) у інвесторів.
Створення умов реалізації корпоративного
управління
Продовження табл. 2.1
Зміст законодавчої регламентації різноманітних аспектів корпоративного
управління
Нормативна база для створення систем регулювання та саморегулювання
корпоративного управління. Антимонопольне законодавство та обмеження на угоди
афілійованих осіб. Захист прав акціонерів, в тому числі акціонерної меншості.
Регламентація структури управління, компетенції органів управління.
Регламентація зовнішніх взаємовідносин у сфері корпоративного управління.
Формування рівних умов реалізації інтересів учасників корпоративного управління
Характер безпосередньої участі держави в корпоративному управлінні
Особливий статус акціонера, що визначається подвійною роллю держави.
Реалізація стратегічних інтересів держави в залежності від розміру участі у
конкретно
- Київ+380960830922