РОЗДІЛ 2
ОБЛІК ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ
2.1. Загальні засади організації та методики обліку експортно-імпортних
операцій
Облік зовнішньоекономічних зв’язків підприємств, фірм та організацій в Україні
вже пройшов початкову стадію свого розвитку. Але все ж таки залишаються не в
достатній мірі висвітленими в економічній літературі питання організації та
методики обліку експортно-імпортних операцій. В першу чергу це стосується
ведення бухгалтерського та податкового обліку.
Значну увагу дослідженню та відображенню в бухгалтерському обліку операцій,
пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю приділили: Бутинець Ф., Голов С.,
Кузьмінський Ю., Павлюк І., Жиглей І., Філатов С. та інші
[6,13,14,62,63,65,128]. Дослідження стосуються в основному порядку відображення
на рахунках бухгалтерського обліку окремих видів операцій відповідно до
законодавчих та нормативних актів, що існували в певний момент часу, або ж
інших аспектів зовнішньоекономічної діяльності.
Так, Кузьмінський Ю. звернув особливу увагу на документальне оформлення
розрахункових операцій, які найчастіше застосовуються у даній сфері діяльності,
запропонувавши поділ зовнішньоекономічних документів на фінансові та
комерційні. Крім того, Кузьмінським Ю. глибоко розглянуто питання укладання
договорів у зовнішньоекономічній діяльності та порядок проведення розрахунків
за окремими операціями [60-65].
Філатов С. у своєму дослідженні основну увагу звернув на документальне
оформлення обліку товарно-матеріальних цінностей, контроль за їх рухом та
збереженням при експортно-імпортних операціях [128].
Бутинець Ф., Жиглей І, Пархоменко В. узагальнили методичні рекомендації,
нормативні акти та окремі публікації з питань організації та ведення
бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної діяльності. Теоретичні положення,
наведені в підручнику, підкріплені прикладами різноманітних господарських
операцій. [6].
Крім того, за даним напрямком були проведені дисертаційні дослідження такими
вченими: Жидєєвою Л., Небильцовою О., Мельничук І. та Лукашковою
І.[26,70,73,80].
Основні напрямки дослідження Жидєєвої Л. були направлені на розробку
рекомендацій з удосконалення обліку експортно-імпортних та валютних операцій в
сфері зовнішньоекономічної діяльності; визначено роль облікової інформації про
витрати в сфері зовнішньоекономічної діяльності та її вплив на прийняття
управлінських рішень; розроблено рекомендації з удосконалення обліку
розрахунків з постачальниками та покупцями за видами зовнішньоекономічної
діяльності [26].
В роботі Мельничук І. оцінено реформаційні процеси системи бухгалтерського
обліку в Україні та розроблено напрямки удосконалення методики і організації
обліку експортно-імпортних операцій; розроблено пропозиції по удосконаленню
діючих нормативних документів щодо регулювання експортно-імпортних операцій
підприємств [73].
В дисертаційному дослідженні Лукашкової І. обґрунтовано шляхи організації
збору, обробки і накопичення економічної інформації з метою розробки
рекомендацій для формування елементів облікової політики щодо операцій з
експортно-імпортних постачань товарів; розроблено форми спеціальних регістрів
аналітичного і синтетичного обліку з операцій, пов’язаних з експортом та
імпортом товарів у частині їхніх постачань; сформовано пропозиції щодо
вдосконалення регістрів за рахунками 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”
і 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками” [70].
Проте, виникла необхідність комплексного дослідження ведення не тільки
бухгалтерського обліку експортних та імпортних операцій, їх документального
оформлення, але й податкового, оскільки діюче законодавство побудоване таким
чином, що бухгалтера змушені вести і той і інший.
Здійснення зовнішньоекономічної діяльності – процес дещо складніший, аніж
підприємницька діяльність в межах України. Перш ніж приступити до
безпосередньої роботи з іноземним контрагентом, потрібно зареєструватися в
митному органі як суб’єкт ЗЕД. В додатку Ж.1 наведено блок-схему реєстрації
суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України в підрозділах статистики
митниці, яка включає перелік документів, що подаються на митницю.
Оригінали наданих документів повертаються підприємству, після чого йому
присвоюється обліковий номер. Але підприємству може бути відмовлено у
встановленні на облік, якщо до митного органу ним подано не повний пакет
документів або вони містять недостовірні дані. Відсутність облікової картки
суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності є підставою для відмови у митному
оформленні вантажу.
Велику роль у майбутньому оформленні товару на митниці відіграє комерційний
договір (контракт), який є основою для здійснення зовнішньоекономічної
діяльності підприємств. Поняття договору в цивільному праві складається з двох
груп тісно пов’язаних елементів. Одна з них характеризує юридичну конструкцію
договору, інша – його суттєві умови. Тільки в сукупності цих елементів
цивільно-правовий договір, як визначене соціальне явище, реалізує себе в умовах
сучасного суспільства.
Сутність договору проявляється через його функції, які він виконує в
суспільстві. Одночасно в них проявляється регулюючий вплив договору на
відповідні відносини, тобто договір надає їм динамічного забарвлення.
В сучасній юридичній літературі досить широко висвітлені питання про функції
договору, проте мають місце значні розбіжності щодо існування та змісту тієї чи
іншої функції. Узагальнюючи різні підходи авторів [6,10,15,128] та критично їх
оцінивши, пропонуємо виділяти наступні функції дог
- Київ+380960830922