РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ОБЛІКУ ЕКСПОРТНО - ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ
2.1. Документальне забезпечення та облік експортних операцій
Одним з основних видів зовнішньоекономічної діяльності є експорт товарів (робіт та послуг). Всі країни намагаються стимулювати власного виробника до експорту продукції, заохочувати наданням субсидій, пільг, кредитів під незначні відсотки.
Експорт товарів - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (у тому числі з оплатою не в грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України. [50].
Експорт робіт, послуг класифікується як експорт капіталу, тобто як вивіз капіталу за межі України в любій формі з метою одержання прибутку від виробничої і інших форм господарської діяльності. Існують такі основні види експортних операцій:
а) поставка експортного товару за готівку;
б) експорт товару на умовах комерційного кредиту;
в) експорт товару в рахунок державного кредиту (України), наданого країні іноземного покупця;
г) експорт товару при компенсаційній угоді;
д) експорт товару при бартерній угоді;
е) експорт товару в рахунок надання допомоги.
Велику увагу дослідженню та відображенню в бухгалтерському обліку операцій пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю приділили Голов С.Ф., Кузмінський Ю.А., Бутинець Ф.Ф. В основному кожен з авторів наводив лише порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку окремих видів операцій відповідно до нормативних документів.
Зокрема Кузмінський Ю.А. в своїй праці "Облік та аналіз в зовнішньоекономічній діяльності"[85], велику увагу приділяв документальному оформленню розрахункових операцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності. При цьому зовнішньоекономічні документи він групує на фінансові та кредитні.
Основою для здійснення обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення експортно-імпортних операцій. Усі питання, які необхідно вирішити при удосконаленні обліку неможливо розглядати без взаємозв'язку з удосконаленням документування. На нашу думку, документи при експортно-імпортних операціях доцільно класифікувати більш детально. Класифікацію зовнішньоекономічних документів показано на рис. 2.1.
Рис. 2. Класифікація документування експортно-імпортних операцій
В основі будь - якої зовнішньоекономічної операції лежить угода про її здійснення: договір (контракт) комісії (консигнації) чи договір (контракт) поставки. Згідно з Законом України "Про ЗЕД", для здійснення експортно-імпортних операцій експортери повинні укладати контракти з контрагентами за власним бажанням, використовувати відомі міжнародні рекомендації, які не суперечать законодавству України. Зовнішньоекономічний контракт - це юридично оформлена письмова угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних партнерів з метою встановлення, зміни, припинення, прав і обов'язків зовнішньоторговельної діяльності за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності [50].
Основні умови, які включаються до зовнішньоекономічного договору показано в додатку Ф.
Договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому або арбітражному порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
Зовнішньоекономічний договір (далі - контракт) відрізняється від
договорів поставки товарів.
По-перше, сторонами контракту є юридичні або фізичні особи двох різних держав, які допускаються відповідно до їх законодавства до здійснення ЗЕД.
Однак контракт не набуде статусу міжнародного в тому випадку, якщо підприємства сторін - суб'єктів різних держав розташовані на території однієї території. У той же час контракт буде вважатися міжнародним, якщо він укладений між суб'єктами однієї держави, підприємства яких знаходяться на території різних держав.
По-друге, зміст контракту регулюється не тільки внутрішнім законодавством, але й міжнародним правом і звичаями країни контрагента. Це означає, що контракт складається згідно із Законом "Про ЗЕД" та законами України, але разом з тим суб'єкти ЗЕД мають право при складанні тексту контракту використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, прямо й у винятковій формі, які не заборонені законами України [5].
Повноваження представника на укладення контракту можуть випливати з довіреності, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. В контракті купівлі - продажу обов'язковою умовою є перехід права власності на товар від продавця до покупця.
У зв'язку з цим ряд авторів Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В., Пархоменко В.М., в роботі "Облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності"[14] застерігають, що сторонам необхідно оговорювати в контракті, що товар є власністю продавця до повної сплати покупцем вартості товару, щоб у випадку порушення покупцем зобов'язань по сплаті продавець вільно міг реалізувати своє право власності на товар.
Для здійснення експортно-імпортних операцій також необхідно одержати в управлінні нетарифного регулювання ліцензії на експорт.
Під ліцензуванням експорту та імпорту розуміють спеціальні дозволи суб'єктам підприємницької діяльності України здійснювати ті чи інші операції з експорту певних видів товарів (або валютних коштів) протягом встановленого терміну.
У сфері зовнішньоекономічної діяльності велике значення має митне оформлення експортно-імпортних вантажів.
Зокрема, до моменту митного оформлення експортних вантажів, підприємство подає до підрозділу статистики митниці оригінали документів, зазначених у додатку №1 до Порядку Державного митного комітету України Порядок ведення обліку суб'єкт