РОЗДІЛ 2
Програма, методика, об’єкт і умови проведення
досліджень
2.1. Програма досліджень
Програмою досліджень передбачалось вивчення ефективності ґрунтозахисних
технологій вирощування сільськогосподарських культур, які базуються на
мінімальному обробітку ґрунту на калійний режим лучно-чорноземного ґрунту, а
також їх вплив на урожайність сільськогосподарських культур.
Головні завдання досліджень:
встановити резерви калію в ґрунті;
вивчити вплив ґрунтозахисних технологій вирощування культур на вміст сполук
калію в ґрунті;
виявити умови мобілізації калію в ґрунті;
виявити взаємозв’язок між формами калію в ґрунті, їх зв’язок із вмістом калію в
рослинах і урожайністю кукурудзи на силос та ячменю ярого;
вивчити вплив різних систем обробітку ґрунту та удобрення на урожайність
культур зерно-бурякової сівозміни;
визначити економічну та енергетичну ефективність ґрунтозахисних і традиційних
технологій.
2.2. Методика досліджень
Польові дослідження проводились у 2001-2003 роках на стаціонарному досліді
кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів Національного аграрного університету.
Дослід закладений у ПСП “Сокільча” Попільнянського району Житомирської області
в 1995 році на надзаплавній терасі річки Унава, схил ділянки менше 1о по
крутизні є типовим для даного району.
Двофакторний дослід, було закладено методом розщеплених блоків. Розмір ділянок:
посівної – 132 м2, облікової – 100 м2. Повторність досліду триразова. На фоні
двох систем обробітку ґрунту (оранки на глибину 20-25 см та мінімального
обробітку на глибину 10-12 см) вивчали п’ять варіантів удобрення (на 1 га
сівозміни):
1) контроль (без добрив);
2) N90P60K60;
3) N90P60K60 + гній 12 т/га;
4) N90P60K60 + солома 2,4 т/га + N24;
5) N90P60K60 + гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24.
У варіанті, де вносилось 8 т/га соломи, що за вмістом вуглецю рівне 40 т гною
недостача компенсувалась із розрахунку 10 кг азоту на 1 т соломи, що дорівнює
N80 (у перерахунку на сівозмінну площу відповідно 2,4 т/га соломи із
компенсацією N24 і 12 т/га гною).
У ланці зерно-бурякової сівозміни основний обробіток ґрунту проводили серійними
ґрунтообробними машинами: оранку – ПЛН-6-35; мінімальний обробіток – БДТ-7
(табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Система обробітку ґрунту в ланці сівозміни кукурудза на силос – ячмінь ярий –
багаторічні трави у стаціонарному досліді НАУ в ПСП „Сокільча” Попільнянського
району Житомирської області
Система
обробітку ґрунту
Технологічна операція
Місяць
Марка
машини
Кукурудза на силос
Традиційна оранка
Дискування на 6-8 см
липень
ЛДГ - 10
Лемішне лущення на 12-14 см
серпень
ППЛ -10-25
Продовження табл. 2.1
Культивація на 5-6 см по мірі появи бур’янів та падалиці
серпень
КПС – 4
Внесення органічних та мінеральних (Р2О5, К2О) добрив
вересень
вручну
Оранка на 20-22 см
жовтень
ПЛН – 6-35
Боронування у два сліди
жовтень
БЗСС – 1
Внесення азотних добрив
квітень
вручну
Передпосівна культивація
квітень
КПС – 4
Посів
квітень
СУПН - 8
Ґрунтозахисна технологія , що базується на мінімальному обробітку ґрунту на 10
– 12 см
Пожнивне розпушування на 6 – 8 см
липень
БДТ – 7
Культивація на 6 – 8 см
серпень
КПС – 4
При необхідності повторний обробіток на 6 – 8 см
вересень
КПС – 4
Внесення органічних та мінеральних добрив (Р2О5, К2О)добрив
вересень
вручну
Заробка добрив на глибину до 10 – 12 см
жовтень
БДТ – 7
Внесення азотних добрив
квітень
вручну
Передпосівна культивація
на 4 – 5 см
квітень
КПС – 4
Посів
квітень
СУПН ? 8
Ячмінь ярий
Традиційна оранка
Пожнивне розпушування на глибину 4 - 5 см
жовтень
ЛДГ – 10
Внесення мінеральних добрив
жовтень
вручну
Оранка на глибину 20 – 22 см
жовтень
ПЛН – 6-35
Весняне боронування
квітень
БЗСС – 1
Передпосівна культивація
квітень
КПС – 4
Продовження табл. 2.1
Посів
квітень
СЗ – 3,6
Ґрунтозахисна технологія , що базується на мінімальному обробітку ґрунту на 10
– 12 см
Пожнивне розпушування на глибину 4-5 см
жовтень
БДТ – 7
Внесення мінеральних добрив
жовтень
вручну
Заробка добрив на глибину до 10 – 12 см
жовтень
БДТ – 7
Передпосівна культивація
квітень
КПС – 4
Посів
квітень
СУПН - 8
Багаторічні трави
Традиційна оранка
Внесення добрив (Р2О5, К2О)
жовтень
вручну
Боронування пласта конюшини
квітень
БЗСС - 1
Передпосівна культивація
квітень
КПС - 4
Посів
квітень
СУПН - 8
Ґрунтозахисна технологія, що базується на мінімальному обробітку ґрунту на
10 – 12 см
Внесення добрив (Р2О5, К2О)
жовтень
вручну
Боронування пласта конюшини
квітень
БДТ - 7
Передпосівна культивація на глибину 4 – 5 см
квітень
КПС - 4
Посів
квітень
СУПН - 8
У досліді використовували підстилковий гній із вмістом елементів живлення –
азоту 0,3%, фосфору 0,25%, калію 0,6% та мінеральні добрива: аміачну селітру із
вмістом азоту 34,5%, суперфосфат гранульований – 19,5% фосфору, калійну сіль –
40% калію. Мінеральні добрива гній і солому вносили вручну.
Польові і лабораторні дослідження проводились за загальноприйнятими методиками.
Для характеристики ґрунту дослідних ділянок використовували загальноприйняті
методики. Рослинні проби відбирали перед збором врожаю культур, облік
нагромадження сухої біомаси проводили згідно методичних вказівок з проведення
польових досліджень.
Генотип культури, що досліджувалась: кукурудза на силос – сорту Одеська-10, та
ячмінь ярий сорту Айдас.
Зернові культури збирали прямим комбайнуванням. Спостереження та облік врожаю
проводили в трьох повторностях.
Сівозміна розгорнута в трьох полях у просторі та десяти у часі. Схема удобрення
ланки сівозміни показана в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Схема удобрення в досліджуваній ланці сівозміни
№
варіанту
Кукурудза на
силос
Ячмінь ярий
Багато
- Київ+380960830922