Соціально-педагогічні умови Особистісно орієнтованого виховання старшокласників у процесі позакласної роботи.

Розділ II. Соціально-педагогічні умови підвищення ефективності особистісно
орієнтованого виховання старшокласників у процесі позакласної роботи
2.1.
Оновлення змісту та організації процесу особистісно орієнтованого виховання
старшокласників у позакласній роботі...................................
98
2.2.
Упровадження активних форм практичної реалізації виховних
інваріантів.....................................................................................................
129
2.3.
Результати дослідно-експериментальної
роботи......................................
160
Висновки до другого
розділу....................................................................
177
Загальні висновки…………………………………..................................
180
Список використаної літератури…………………….............................
186
Додатки.........................................................................................................
205
ВСТУП
Реформування освіти в Україні вимагає пошуку шляхів якісного вдосконалення
виховання учнівської молоді. Розв’язання цього завдання неможливе без
переосмислення традиційної теорії і практики виховного процесу, ґрунтовного
дослідження вітчизняних та зарубіжних педагогічних традицій, аналізу сучасних
досягнень психолого-педагогічної науки.
Проблеми особистісного розвитку старшокласників постійно перебувають в центрі
педагогічних досліджень. Їх актуальність пов’язана із глибокими
соціально-економічними, політичними та культурними змінами, з діями багатьох
суспільних чинників, що впливають на формування і розвиток молодої людини.
У Законах України „Про освіту” [75], „Про загальну середню освіту” [74],
Державній національній програмі „Освіта” (Україна ХХІ століття) [67],
Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті [142], Концепціях
розвитку загальної середньої освіти та громадянського виховання особистості в
умовах розвитку української державності (проект) [ 103; 104], інших державних
та нормативних документах передбачено прогресивні зміни, що відбуваються в
системі освіти, закладено нові підходи до її розвитку. Серед стратегічних
напрямів оновлення парадигми виховання провідним є перехід від директивної його
організації до особистісно-гуманної. Домінуючим у ній є орієнтація на
особистість, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, до свідомого творення
себе і свого життя.
У загальноосвітніх навчальних закладах особливої уваги вимагає організація
позакласної роботи із старшокласниками, які вже у найближчому майбутньому
будуть брати активну участь у соціально-економічному, політичному та
культурному житті українського суспільства.
Позакласна робота є тією ланкою, що пов’язує навчально-виховний процес зі
суспільними змінами. Участь у ній не тільки сприяє підвищенню якості знань
старшокласників, а й підготовці їх до активної практичної діяльності, розвитку
творчої особистості. В основі позакласної роботи – ідея створення умов, що
забезпечують єдність і безперервність виховного процесу, спрямованого на
формування та розвиток цілісної особистості шляхом залучення її до різних видів
суспільно значущої творчої діяльності.
Сучасна психолого-педагогічна наука і виховна практика, вдосконалюючи процес
формування і розвитку особистості, пов’язують його із особистісно орієнтованим
підходом, що суттєво гуманізує позакласну діяльність старшокласників, наповнює
її високим духовно-моральним змістом.
В основу особистісно орієнтованого підходу до організації позакласної роботи
покладено положення про те, що кожна особистість є складним психофізіологічним
феноменом, неповторною цінністю із своїм індивідуальним внутрішнім світом. Тому
необхідно добре знати кожного вихованця і створювати соціокультурне середовище
для його самовираження, самотворчості та самореалізації.
Отже, позакласна робота є ефективною, якщо вона задовольняє потреби та
інтереси старшокласників, спонукає їх до самопізнання та самореалізації,
розширює межі їхньої творчої діяльності.
Один із способів реалізації особистісно орієнтованого підходу в процесі
позакласної роботи – перетворення виховання на „сферу самоствердження
особистості”, яка актуалізувала б суб’єктний досвід кожного старшокласника.
Ідеї особистісно орієнтованого виховання особливо актуальні для України, бо
вони тісно пов’язані з подальшою демократизацією та гуманізацією суспільства,
поглибленням самоуправління народу, що передбачає висунення молоді на керівну
роботу в різних сферах життя. У зв’язку з цим постає проблема здійснення
особистісно орієнтованого виховання старшокласників у процесі позакласної
роботи.
Вивчення і використання гуманістичних традицій народної педагогіки, спадщини
вітчизняних та зарубіжних філософів, психологів, педагогів дозволяє визначити і
науково обґрунтувати соціально-педагогічні умови особистісно орієнтованого
виховання старшокласників у позакласній роботі, їх ефективність та
результативність.
Теоретичні положення особистісно орієнтованого виховання знайшли своє
філософське обґрунтування, починаючи з часів античності, коли людина була
вперше проголошена „мірою всіх речей”, вищим творінням природи (Аристотель,
Демокріт, Еврипід, Платон, Протагор, Сократ та інші) [189].
Особистісно-гуманний підхід до вихованця знаходимо в перших письмових пам’ятках
давньоруської культури (Данило Заточник, Іларіон Київський, Нестор Літописець,
Ярослав Мудрий [ 56; 206], Володимир Мономах [178], та інші)
Важливе значення для нашого дослідження мають праці філософів-гуманістів епохи
Відродження, серед яких Дж. Бруно, Леонард