РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ
СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
2.1. Організація дослідно-експериментальної роботи.
Розроблена та впроваджена функціональна модель формування національної
самосвідомості майбутніх учителів-філологів ґрунтувалася на таких основних
теоретичних положеннях і організаційно-структурних компонентах:
Теоретико-методологічні положення Державної національної Програми „Освіта”
(„Україна XXI століття”) [64], Концепція національного виховання [109].
Концептуальні основи національного виховання (Г.Ващенко, Б.Грінченко,
М.Драгоманов, В.Сухомлинський, С.Русова, К.Ушинський).
Організація різноманітних форм діяльності студентів, яка ґрунтується на
застосуванні національних цінностей у навчально-виховному процесі, реалізації
виховних відносин суб’єктів педагогічного процесу (Р.Арцишевський, І.Бех,
І.Бичко, Ю.Бромлей, Й.Вирост, О.Вишневський, О.Докукіна, В.Жмир, І.Зязюн,
О.Киричук, В.Кузь, І.Курас, В.Максименко, А.Меграшвілі, С.Мишанич, Ю.Римаренко,
Ю.Руденко, З.Сергійчук, В.Скуратівський, М.Стельмахович, М.Пірен,
В.Табачковський, К.Чорна )
Проектування та прогнозування процесу формування в студентів національної
самосвідомості на основі особистісно зорієнтованого застосування засобів
українознаства.
Послідовна поетапна реалізація формування національної самосвідомості
студентів: визначення завдань, діагностика, впровадження положень, напрямів і
форм впливу на студентів, суб’єктивно-об’єктивні взаємодії та моніторинг
динаміки рівнів сформованості національної самосвідомості майбутніх
учителів-філологів.
Експериментальне дослідження включало чотири етапи:
I етап (визначення цілей) — виявлення конкретних завдань і цілей щодо
формування національної самосвідомості майбутніх учителів-філологів;
II етап (діагностика рівнів сформованості національної самосвідомості
студентів) — вивчення змісту, засобів, обсягу та якості українознавчої
інформації, якою володіють студенти та змін, що викликає ця інформація в
свідомості студентів вищих педагогічних навчальних закладів;
III етап — створення, у відповідності з виявленими педагогічними умовами, та
впровадження в навчально-виховну діяльність функціональної моделі формування
національної самосвідомості майбутніх учителів-філологів;
IV етап — моніторинг динаміки рівня сформованості національної самосвідомості
студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
На першому етапі ми виходили з загальної мети національного виховання, згідно
якої формується соціально активна, діяльна, гуманістично спрямована особистість
студента, яка має будувати суверенну демократичну Українську державу. Така
особистість шанобливо ставиться до національно-культурних і загальнолюдських
цінностей. Конкретна ціль формування національної самосвідомості студентів
вищих педагогічних навчальних закладів ставилася та досягалася з урахуванням
умов, які склалися на період експериментально-дослідної роботи. В разі
необхідності вносилися корективи в конкретні завдання й цілі
навчально-виховного процесу.
На другому етапі ми вивчали зміни у свідомості майбутніх учителів-філологів,
визначали зміст, обсяг і якість українознавчої інформації, якою вони володіли.
Бралися до уваги вміння та навики студентів творчо використовувати набуті
знання в соціокультурній діяльності. Це дало можливість здійснювати глибокий
індивідуальний підхід до студентів, особистісно зорієнтоване виховання, вчасно
вносити необхідні корективи в національно-патріотичне виховання майбутніх
учителів-філологів.
Третій етап був спрямований на створення проекту, реалізацію функціональної
моделі формування національної самосвідомості студентів вищих педагогічних
навчальних закладів. Цілі виховання трансформувалися в практичні завдання.
Функціональна модель складалася на основі точних результатів діагностики
сформованості національної самосвідомості майбутніх учителів-філологів і
визначених та обґрунтованих педагогічних умов. На цьому етапі реалізовувалися
навчально-виховні завдання з метою диференціації та індивідуалізації виховного
процесу. Організовувалася взаємодія „педагог — студент”, „студент — студент”
для досягнення визначеної мети з формування національної самосвідомості
особистості.
На четвертому етапі реалізовувався моніторинг динаміки рівня сформованості
національної самосвідомості студентів. Як методи моніторингу застосовувалися
експертна оцінка, анкетування, інтерв’ювання, педагогічне спостереження,
опитування; проводилося групове та індивідуальне тестування, аналіз результатів
діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Педагоги, які
проводили дослідну роботу, поглиблювали взаємини зі студентами, уважно
спостерігали за рівнем сформованості їхньої національної самосвідомості.
Гіпотеза дослідження перевірена нами в процесі формувального експерименту, який
проводився впродовж 2001 — 2005 навчальних років на змісті предметів
філологічного циклу та в позааудиторній виховній роботі у студентської молоді 1
— 3 років деної форми навчання філологічних факультетів Рівненського державного
гуманітарного університету та Національного університету „Острозька Академія”.
У ньому брало участь 864 студента (434 студента експериментальних груп і 430
студентів контрольних груп). Основною формою проведення експерименту були:
заняття (лекційні та семінарські), позаааудиторна виховна робота. Групи були
дібрані з приблизно однаковими умовами навчання:
студенти як експериментальних, так і контрольних груп навчалися за одними й
тими ж програмами;
в експериментальних і контроль
- Київ+380960830922