РОЗДІЛ 2.
КОНЦЕПТ "БІЛИЙ" У ПОЕТИЧНІЙ МОДЕЛІ СВІТУ ЛІРИКИ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ XX СТОРІЧЧЯ
Концепт "білий" представлений у ПМС 10-30 рр. XX століття особливою культурно маркованою категорією. Він має широке коло семантичних інтерпретацій і асоціацій, що реалізуються у поетичних текстах і пов'язані як із його традиційним використанням, так й індивідуально-авторськими трактуваннями, які ґрунтуються на концептуально-світоглядних засадах індивідуальної картини світу творчої особистості. Семантичне ядро концепту "білий", орієнтоване на світогляд звичайних носіїв мови, уміщує ряд назв, що синтезують результати мовної концептуалізації власне кольору. Перехід концепту "білий" із природної сфери до ментальної супроводжується у поетичному тексті процесами трансформації семантичної структури, у результаті чого семантичний спектр ключових образів модифікується, "обростає" авторськими значеннями, робить його системотворчим чинником типізованих образних схем і моделей типу білий день, побіліти від болю, білий калиновий міст та інші.
2.1. Культурно-історичне значення концепту "білий":
генеза, зміст, функції
У колірній гамі культурної та лінгвокультурної (мовної) картини світу білий колір разом із чорним та червоним відіграє досить важливу роль, оскільки виступає універсальним символом культури. Однак, незважаючи на свою універсальність, білий колір у різних культурах та сферах діяльності людини сприймається неоднаково. Виступаючи фундаментальною категорією кольороназивання (архетипним символом), функціонуючи в середині кожної окремої культури, концепт "білий", безумовно, набуває нових відтінків, збагачується новими, притаманними лише певній культурі символічними значеннями, а тому в ньому знайшли відбиття і реальна загальнокультурна картина світу в цілому, і деякі особливості сприйняття білого носіями української культури.
Сучасні культурні значення концепту "білий", як зауважує А. Вежбицька, виникають під впливом його прототипів - снігу та дня, що у культурно-мовній свідомості представлено такими референціями: часовою (день \ ніч) та просторовою (білий зимовий пейзаж) ???:251?. Н. Злиднєва також підкреслює значущість типових носіїв білого кольору ???:424?. Будучи одночасно еквівалентом світла і порожнечі, білий осмислюється як протоколір і понадколір, що сприяє формуванню низки уявлень про нього. Так, у звуковому коді (він в архаїчному ритуалі постійно кореспондує з колірним кодом) білому відповідає значення "тиша" чи (у мовленнєвому) "мовчання"; у числовому коді - космічні й одночасно недочисла 1 та 2; у просторовому - порожнеча (опозиція пусте - повне); у часовому - початок (опозиція початок - кінець).
Концептуальний зміст білого зумовлений не лише особливостями його зорового сприйняття, але і здатністю позначати скорочені чи концентровані галузі психологічного досвіду людини. Згідно з гіпотезою В. Тернера, досвід, відбитий у трьох основних кольорах колірної картини світу - білому, червоному і чорному, є спільним для всього людства, а самі кольори в кожному окремому випадку виступають експлікаторами трьох широких категорій, які класифікують певним чином дійсність ????????, що повністю підтверджується теорією К. Юнга про архетипи підсвідомого ?????. Феномен триколірної символіки відкриває нові аспекти значення концепту "білий". Він, на думку В. Тернера, асоціюється з грудним молоком і сім'ям, що сьогодні відбивається в позитивній семантиці білого кольору як символу життя, родючості, поєднання чоловіка та жінки.
Говорячи про місце концепту "білий" в українському етнокультурному просторі, слід зауважити, що в колірному коді він стоїть окремо від усіх кольорів і несе в собі різні значеннєві тональності. Це одночасно символ світла, сонця, життя, вічності, святості, божества; місяця; смерті; радості та святковості; сакрального для нашої нації кольору житла, одягу; сходу; добра, краси; усього блискучого, прозорого, невидимого; зими та снігу.
Традиційна символіка білого визначається всіма культурами, у тому числі й українською, передусім як ознака добра, надії, чистоти, кохання та інших близьких до них понять. Це колір невизначеності, простоти, світла. З ним прийнято ототожнювати сонце, повітря, святість, спасіння, духовенство. Білий одяг також набуває значення чистоти, цнотливості, неземного життя, світла, зосередження душі й духу, священного шлюбу чи жіночого начала. Окрім того, білий є знаком Місяця, срібла, ртуті, золота ???:26; 275:76?.
Філософія білого кольору йде від сонця, асоціюється з містичним просвітленням, символом Сходу. Так, в індіанців білий означає святість, схід; в ацтеків - вмираюче сонце, ніч; у буддистів - оволодіння самим собою, просвітлення, а Біла Тара - найвища духовна трансформація, мати всіх Будд. Білий колір чакри - найбільш духовний колір у культурі йогів, полярний червоному кольору первинної чакри чи кольору сирої енергії. Відповідно до вчення Сакх'ї білий (Саттва) означає добробут, радість, легкість, світло та чистоту, містить потенційний інтелект. Узагалі в індоєвропейській традиції білий колір символізує жерців, схід, золото, небо, світло ????:58-61?.
Не оминає символічного значення білого кольору і християнська традиція. Спираючись на загальноприйняті трактування, вона співвідносить біле з очищенням, душевною чистотою, радістю, невинністю, шлюбом, божественним світлом та Божим царством. Біле обов'язково одягають під час усіх урочистих християнських обрядів: хрещення, першого причастя, шлюбу, смерті. Білий або повністю безбарвний одяг у багатьох культурах є священним і символізує чистоту та істинність. Ті, хто приймає християнство, теж одягаються в біле. Білі шати католицьких пап символізують просвітленість, велич та небесний шлях ???:26?. За Біблією, у біле одягаються ті, кому буде дароване вічне життя у Царстві Божому ("Той, хто переможе, одягається у білий одяг" ???:3:5?). Воскреснувши, Христос був одягнений у біле, Діву Марію у сценах невинного зачаття, уведення до храму та сценах Благовіщення також зображ