РОЗДІЛ 2
ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ
2.1. Методика оцінки ефективності кредитної діяльності банку за витратним підходом
На початковому етапі розвитку банківської системи України, коли від'ємне значення непроцентної маржі безпроблемно перекривалося завищеним (порівняно зі світовою практикою) рівнем процентної маржі, потреби в оцінюванні ефективності кредитної діяльності банку (у тому числі окремих кредитних проектів) за витратним підходом просто не існувало. Ефективність здебільшого визначали за результатами діяльності банку в цілому, переважно шляхом розрахунку балансового прибутку як різниці між загальними доходами та загальними витратами банківської установи. Показниками ефективності окремих напрямів діяльності банку, операцій, послуг були частки доходів, отриманих від їх реалізації, в загальній сумі доходів банківської установи. Т.Т. Ковальчук та М.М. Коваль підкреслюють, що саме показник обчислений за формулою, "...інформує про ефективність кредитних операцій:
, (2.1)
де Д Д.К. - частка доходів, отриманих від надання кредитів;
Д К. - доходи, отримані від надання кредитів;
Д - загальна сума доходів банку" [87, с. 58].
На наш погляд, формула (2.1) не лише не відповідає загальноекономічному тлумаченню ефективності як співвідношення результату та витрат, що забезпечили його отримання, а й не забезпечує повноти й об'єктивності оціночних показників. Значна частка доходів від кредитної діяльності в загальній сумі доходів банку не завжди є переконливим свідченням високої ефективності даного напряму діяльності, оскільки цілком імовірно, що, враховуючи витратну частину кредитної діяльності підсумковий її рівень можна оцінити як низький або ж як від'ємний. До того ж завищений рівень даного показника є свідченням низького рівня диверсифікації доходів банківської установи, тобто відчутної залежності її загальних результатів від кредитної діяльності.
Основна непридатність даного підходу полягає у його відірваності від причинно-наслідкових зв'язків. Адже на зміну таких відносних показників може вплинути не стільки зміна абсолютних обсягів окремих доходів, а зміна абсолютних обсягів інших доходів. Так, впродовж 2002 року відбулося збільшення частки доходів за кредитами та авансами клієнтам у загальних процентних доходах ВАТ "Укрексімбанк" (табл. 2.1). Однак, це збільшення було спричинено не тільки збільшенням абсолютних обсягів даних кредитних вкладень, а і зменшенням абсолютних та відносних показників суми процентних доходів за іншими активними операціями. І навпаки, впродовж 2003 року частка доходів за кредитами та авансами клієнтам знизилася, незважаючи на відчутніше зростання їх абсолютних обсягів. Це спричинено зростанням абсолютних та відносних показників обсягів доходів, котрі знизилися у попередньому році (за розміщенням коштів у банках та цінними паперами на продаж).
Таблиця 2.1
Структура процентного доходу ВАТ "Укрексімбанк" у 2001-2003 рр.1
Процентні доходи2001 рік2002 рік2003 рікТемпи приросту відносно попереднього року, %тис.грн.%тис.грн.%тис.грн.%2002 рік2003 рікЗа коштами у банках12 7475,56 3632,213 5383,3-50,1112,8За кредитами та авансами клієнтів211 02491,1276 52194,5373 41790,431,035,0За цінними паперами на продаж3 1681,46070,22 6310,6-80,8333,4За інвестиційними цінними паперами4 4191,97 5042,623 3845,769,8211,6Інші1990,11 7590,6180,0783,9-99,0Усього231 557100,0292 754100,0412 988100,026,441,1 1 Складено за даними [177-179].
Розглядаючи ефективність як відношення ефекту до поточних витрат [45, с. 148-151], А.В. Головач, В.Б. Захожай та Н.А. Головач пропонують обчислювати ефективність банківської діяльності (Е б.д.) за такою формулою:
, (2.2)
де залежно від етапу визначення ефективності приймають:
за ефект - доход (Д):
• процентний дохід;
• чистий процентний дохід;
• валовий операційний дохід;
• чистий операційний дохід;
• чистий дохід до сплати податків;
• чистий доход після сплати податків;
за витрати - (В):
• витрати праці (В в.п.) - витрати на працівників банку;
• витрати на основні засоби (В о.з.) - утримання будівель та устаткування;
• інші витрати (В ін).
Після цього виводять формули часткових показників ефективності як відношення ефекту до окремих доданків чисельника формули (2.2) - ефективності витрат праці, ефективності використання основних засобів (утримання будівель та устаткування), ефективності інших витрат.
Такі показники хоча і є частковими, але, все ж таки, доволі укрупненими. У нинішніх умовах вони є незручними, щоб не сказати непридатними для оцінювання окремих напрямів діяльності банку та окремих банківських послуг.
Варто зауважити, що в економічній літературі не висвітлено методичне забезпечення щодо оцінювання ефективності кредитної діяльності банку за витратним підходом.
Узагальнити підходи, за якими у практичній роботі визначається ефективність кредитної діяльності банку (в тому числі й окремих кредитних проектів), можна за формулою:
, (2.3)
де - Е к.д.б - ефективність кредитної діяльності банку;
ПД к.д. - процентні доходи від кредитної діяльності банку;
КД к.д. - комісійні доходи від кредитної діяльності банку;
ПВ к.д. - процентні витрати за кредитною діяльністю банку.
Ефективність за цією формулою обчислюється виключно за прямими витратами, що відповідає класичному методу калькулювання за неповними витратами "direct - cost", коли в собівартість певних виробів (продуктів - від автора) зараховують лише прямі витрати, а непрямі - відносять на період [61, с. 355].
Зростання значущості непроцентних витрат як фактора впливу на ефективність кредитної діяльності банку зумовлює об'єктивну необхідність її оцінювання за повними витратами.
Окремі російські автори [13, с. 553], узагальнюючи дослідження факторів впливу на рівень процента за активними операціями, наголошують, щ