РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В ГІРСЬКИХ РАЙОНАХ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
2.1. Оцінка сучасного стану природно-ресурсного потенціалу
Важливим фактором економічного зростання кожної країни є наявність та ефективне використання природних ресурсів. Значні темпи розвитку світової економіки та збільшення населення в ХХ столітті супроводжувалось безжалісним використанням природних ресурсів, що призвело до загострення кризи взаємовідносин суспільства і природи. Не є виключенням у цьому і Україна, протягом історії розвитку якої активно використовувались мінеральні і земельні ресурси, що значною мірою вплинуло на економічний потенціал країни.
Територіальний розподіл природно-ресурсного потенціалу (ПРП) України нерівномірний, і це проявляється у деформації галузевої і територіальної структури економіки регіонів. Саме територіальна концентрація промислового виробництва у поєднанні з недосконалими технологіями і призвели до значного погіршення природних властивостей ландшафтів.
На Українські Карпати припадає лише 10,3% площі усіх Карпат з населенням понад 6 млн. чол. За адміністративним поділом - це 4 області України загальною площею 40 тис. км2 (3,5% території держави). Виділяючи гірську зону Українських Карпат слід зазначити, що з 24 гірських адміністративних районів (населення 1,75 млн. чол.) 4-х областей України (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська) лише 6 районів є повністю гірськими?, а решта розташована частково в горах. При ширині 60-100 км гірська зона сягає майже на 280 км з північного заходу на південний схід. За підрахунками різних фахівців, площа гірської зони Карпат становить від 19 до 27 тис. км2 [51].
В дисертаційній роботі полігон дослідження визначено в межах адміністративних районів чотирьох областей Карпатського регіону (Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької), на території яких розміщені населені пункти, що підпадають під дію Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" (див. карту). Згідно цього закону, до категорії гірських відносяться населені пункти розміщені на висоті 400 метрів і вище над рівнем моря на території, рельєф якої дуже розчленований байраками, водотоками тощо, та якщо 50 і більше відсотків сільськогосподарських угідь у межах цього пункту розміщені на схилах крутизною 12 градусів і більше. Іншими критеріями для отримання населеним пунктом статусу гірського є низька забезпеченість землею (менш як 0,25 гектара ріллі або при її відсутності - менш як 0,60 гектара сільськогосподарських угідь) та суворі кліматичні умови (низька температура і значна кількість опадів), а також наявність селевих явищ, повеней, вітровалів, снігових заметів, підвищеної сейсмічності.
Характер господарської діяльності людини та екологічна ситуація в регіоні значною мірою залежать від наявного природно-ресурсного потенціалу і характеру його використання. Своєрідність географічного положення гірських районів Українських Карпат, природних умов, ресурсного та виробничого потенціалу, стану економіки і трансформаційних процесів у суспільстві у зв'язку із зміною орієнтирів соціального розвитку породжує немало проблем на шляху економічного зростання.
Природно-ресурсний потенціал гірських територій Карпат відзначається багатством і різноманітністю. До нього входять значні лісові, водні, рекреаційні та деякі інші ресурси. В якості складових екологічного потенціалу фахівці розглядають клімат, водозабезпеченість, екологічні властивості рельєфу, грунтів тощо [133].
Одним з найцінніших природних ресурсів досліджуваного регіону є лісові ресурси. Ліси Українських Карпат займають 1/5 частину вкритої лісом площі держави і мають велике економічне значення не тільки для регіону, суміжних з ним територій України, але й для інших країн Центральної Європи, виконуючи водо- і кліматорегулюючу роль. Утилізуючи вуглекислий газ та продукуючи кисень, величезні обсяги фітомаси, з яких більша частина припадає на ділову деревину, ліси формують еколого-економічну рівновагу та благополуччя. В межах Карпатського регіону зосереджено понад 30% загального запасу всіх лісових насаджень України, в тому числі близько 25% площі та понад 40% запасу стиглих лісових насаджень. Основні показники лісового фонду Карпатського регіону України наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Основні показники лісового фонду Карпатського регіону України, %
РегіониВсього лісових насадженьСтиглі насадженняЛісистість території ПлощаЗагальний запасПлощаЗагальний запасУкраїна100100100100100Карпатський регіон, в т.ч. по областях:22,130,124,740,636,7%Закарпатська6,911,512,521,950,8Івано-Франківська6,17,43,45,240,9Львівська6,67,64,35,628,5Чернівецька2,53,64,58,029,7 Джерело [33]
Карпатські ліси - це передусім значні запаси цінної деревини. Серед хвойних, які займають значні площі в регіоні, домінує ялина європейська (смерека), далі йде ялиця біла, крім того в домішку зустрічаються такі цінні породи, як сосна кедрова, тис ягідний та ін. Карпатські ліси високоповнотні, з високим середнім приростом деревини - 4,4 м3/га в рік, зокрема 5,6 м3/га у хвойних і 3,5 м3/га у твердолистяних, середній клас бонітету становить 1,5, а середні запаси деревини - 217 м3 на 1 га. У лісах Карпат багато дикорослих харчових рослин - грибів, ягід (чорниця, малина, суниця та ін.), лікарської сировини, різноманітної мисливської фауни. Це - вагоме джерело продуктів харчування місцевого населення, а багато з них також мають промислове значення.
На гірські райони Карпат припадає основна частина лісопокритої площі. Зокрема, у Львівській області найбільші масиви лісів зосереджені у Сколівському районі (105,8 тис. га, що складає 72,3% загальної площі району), Турківському (59,6 тис. га або 56,9 % площі району), Старосамбірському (50,6 тис. га або 42,1%).
Загальний запас лісів Львівської області становить 132,3 млн. м3 або 191,8 м3 на 1 га лісопокритої площ