РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Основним напрямком нашої роботи є встановлення механізму розвитку себореї, пізніх вугрів та надмірної сухості шкіри у жінок в перименопаузальному періоді, вивчення ряду функціональних параметрів шкіри обличчя, проведення морфологічного дослідження шкіри, розробка методів комплексного лікування жінок з хворобами сальних залоз із застосуванням патогенетично обгрунтованих медикаментозних засобів, що включають препарат замісної гормональної терапії (фемостон).
Відбір, обстеження та лікування хворих проводились на кафедрі дерматовенерології Київської медичної академії післядипломної освіти (КМАПО) ім. П.Л. Шупика, і в міському клінічному спеціалізованому відділенні гінекології перехідного віку Інституту Педіатрії Акушерства Гінекології (ПАГ) АМН України на базі Київської міської клінічної лікарні №16 (керівник - зав. відділ. ендокринної гінекології інституту ПАГ АМН України, д.м.н. Татарчук Т.Ф.).
За період 2000-2003 рр. проведене комплексне обстеження 113 жінок в перименопаузі у віці від 40 до 55 років: 21(23,6%) жінка, хвора на неускладнену себорею, 52 (58,4%) - на пізні вугри; крім того, обстежено 16 (18%) жінок з надмірною сухістю шкіри в перименопаузальному періоді. Контрольну групу становили 24 жінки в періоді перименопаузи без вищевказаних захворювань. Прояви патологічного клімаксу спостерігалися у вигляді клімактеричного синдрому у всіх обстежених жінок. Віднесення хворих до перименопаузального періоду відбувалося сумісно з гінекологом-ендокринологом на основі встановлених клімактеричних скарг, порушення менструального циклу, аналізу УЗД органів малого тазу з визначенням стану ендометрія, та оцінки стану фолікулярного апарату яєчників. Діагноз клімактеричного синдрому був виставлений також сумісно з гінекологом-ендокринологом із застосуванням індексу Куппермана.
Оцінка клінічних та параклінічних особливостей перебігу хвороб сальних залоз у жінок в періоді перименопаузи проводилась шляхом комп?ютерної обробки даних, отриманих при заповненні спеціально самостійно розробленої анкети: на підставі анамнезу життя і анамнезу хвороби у жінок уточнювалися питання характеру перебігу захворювань, збиралися відомості щодо характеристики шкіри не лише в перименопаузальному періоді, а й в репродуктивному, з?ясовувався гінекологічний анамнез. Обов?язково відзначалось, яке лікування отримувала жінка (обсяг, термін та ефект від попередньої терапії).
Обстежувані жінки були консультовані терапевтом, гастроентерологом, гінекологом-ендокринологом, мамологом, психоневрологом з метою виявлення і лікування супутньої патології.
Нарівні із загальноприйнятими лабораторними дослідженнями (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз калу на яйця гельмінтів, аналіз крові на цукор) вивчали рівень статевих, гонадотропних, тиреоїдних гормонів та пролактину в сироватці крові, вимірювали кислотність і жирність шкіри обличчя, вивчали структурно-функціональний стан кісткової тканини.
При формуванні груп жінок до і після терапії різними лікувальними методами (І, ІІ групи) частина пацієнток відмовилась проводити повторні клінічні та лабораторні дослідження після проходження 3 місяців комплексного лікування, що протягом вказаного часу привело до значного поліпшення або до повного регресу відповідного захворювання. Внаслідок цього динаміку клініко-паракліничних змін після лікування відмічали у 74 хворих. Спостереження за хворими відбувалось на протязі більше 2 років.
У 52 жінок з пізніми вуграми досліджували вміст папулопустул на наявність кліща Demodex folliculorum.
Діагностична біопсія шкіри була проведена у 27 жінок в ПМП в ділянці підборіддя під час естетичного втручання з приводу пластичної корекції. Відбір хворих відбувався на кафедрі щелепно-лицьової хірургії КМАПО ім. П.Л. Шупика на базі Київської міської клінічної лікарні № 12 (керівник - зав.каф., проф. Тимофєєв О.О.). Гістологічне дослідження отриманого при діагностичній біопсії матеріалу проводилось в патогістологічній лабораторії при кафедрі патологічної анатомії КМАПО ім. П.Л. Шупика на базі Обласної клінічної лікарні.
З метою встановлення стану ендокринної системи у жінок контрольної групи і у пацієнток з хворобами сальних залоз в перименопаузальному періоді вміст гонадотропних гормонів в сироватці крові (лютропіну (ЛГ), фолітропіну (ФСГ)) і в ряді випадків тиреотропного гормону (ТТГ) і пролактину (ПРЛ) визначався імуноферментним методом з використанням реактивів фірми Syntron bio research IND; рівні статевих гормонів (естрадіолу, прогестерону та тестостерону), і гормонів тиреоїдної системи (трийодтироніну (Т3), тироксину (Т4)) визначались радіоімунним методом. Гормональне дослідження крові проводилось в лабораторії ендокринології Інституту ПАГ АМН України.
УЗД органів малого тазу виконували на апараті Aloka SSD-2000(Японія).
Для визначення структурно-функціонального стану кісткової тканини застосовували метод ультразвукової денситометрії, який в останні роки широко використовується для діагностики остеопорозу як найбільш інформативний і сучасний [174]. За допомогою апарату "Асhilles+" (LUNAR Согр., Маdison, WI), на п'ятковій кістці, що складається з трабекулярної (губчастої) кісткової тканини, і є найбільш метаболічно активною, визначали наступні параметри:
-швидкість поширення ультразвуку (ШПУ, м/с) через п'яткову кістку, що залежить від її щільності та еластичності;
-широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц), що відображає не тільки щільність кістки, а й кількість, розміри та просторову орієнтацію трабекул;
-індекс міцності кістки (ІМ, %), що вираховувався комп'ютером на основі показників ШПУ та ШОУ:
ІМ = 0,5 х (п ШОУ + nШПУ), де nШОУ = (ШОУ - 50):0,75 і nШПУ = (ШПУ - 1380): 1,8) формула 2.1.
і відображає стан губчастої кісткової тканини обстежуваних жінок відносно жінок віком 20 років.
Дослідження проводили в відділі фізіології і патології опорно-рухового апарата Інституту геронтол