РОЗДІЛ 2
КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНА ТИПОЛОГІЯ АНГЛОМОВНОГО НАУКОВОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО ДИСКУРСУ В АСПЕКТІ АВТОРИЗАЦІЇ
Необхідність звернення до комунікативно-прагматичного аспекту АНЛД в ракурсі авторизації зумовлена загальною спрямованістю сучасного функціонального мовознавства на поглиблене вивчення мовленнєвої діяльності автора. В АНЛД категорія авторизації втілює універсальні принципи кооперації та мовленнєвої ввічливості, що реалізують функціонально визначені максими релевантності, тактовності, раціональності, істинності, переконливості, ясності наукового викладу [див. 280, с. 83-88; 281, с. 141-158; 295, с. 121-129]. Згадані максими втілюються в АНЛД за допомогою засобів реалізації епістемічної модальності, яка поряд з пізнавальною та індивідуально-психологічною своєрідністю авторської моделі світу відображає національно-культурний досвід англомовної наукової спільноти.
Сукупність модальних та оцінних значень смислової структури АНЛД створює його тональність, яка модифікується етнокультурно зумовленими модуляціями категорично- / некатегорично-стверджувальної форми наукового викладу. На основі ступеня вияву іллокутивного потенціалу ствердження та переконання в істинності пропозиції ми виділяємо два комунікативно-прагматичні типи АНЛД: з категорично-стверджувальною та / або некатегорично-стверджувальною авторизацією. Розглянемо кожен з них послідовно.
2.1. Англомовний науковий лінгвістичний дискурс з категорично-стверджувальною авторизацією
Модальна оцінка вірогідності наукового знання співвідноситься в АНЛД з інтенціональним виявленням іллокутивної сили ствердження та переконання, тобто з модально-прагматичним аспектом асертивних висловлень. Асертивні висловлення трактуються в роботі як такі, що відображають думку автора про репрезентовану ним дійсність з іллокутивною метою переконання читача в істинності повідомлюваного [142, с. 69]. Така прагматична настанова представлена в АНЛД категорично-стверджувальною авторизацією, мовним корелятом якої є асерторична модальність.
У даному дослідженні, услід за Н.Б.Мальцевою та О.І.Варшавською [op. cit., 70], ми дотримуємося широкого розуміння модальності як такої, що відображає авторське ставлення до змісту висловлення, відношення між суб'єктом і приписуваною йому ознакою, відношення цієї ознаки до її реалізації і, зрештою, відбиття всього цього під час оформлення думки в модальній характеристиці речення.
У зв'язку із цим, категорично-стверджувальна авторизація представлена в АНЛД як продукт взаємодії: а) асерторичної модальності речення, що актуалізує ту чи іншу дію як наявний елемент репрезентованої ситуації; б) експліцитно вираженої предикативності, що є мовним корелятом руху думки від логічного суб'єкта до логічного предиката (саме цим пояснюється відсутність в АНЛД односкладових речень, які характеризуються імпліцитною предикативністю та мають характер констатації); в) дійсного способу дієслова-присудка, що виконує функцію ствердження існування (fonction assertive) [26, с. 170]; г) інших мовних засобів, які реалізують впевненість автора в істинності свого повідомлення.
Типовими засобами забезпечення прагматичного ефекту в ракурсі збільшення іллокутивно-стверджувального потенціалу англомовного наукового дискурсу слугують спеціальні модальні слова зі значенням авторської впевненості в істинності пропозицій, стилістичний прийом подвійного заперечення, спеціальні рематичні конструкції тощо.
Спираючись на проведений нами аналіз лексичних, граматичних і стилістичних засобів реалізації іллокутивної сили ствердження, за ступенем її збільшення ми виділяємо немарковану, переконувальну та безальтернативну авторизацію, за ступенем зменшення - наближену, ймовірнісну та некатегорично-референтну. Прагмасемантичний аналіз АНЛД в аспекті авторизації виявив такі мовні засоби її реалізації (див. табл. 2.1):
Таблиця 2.1
Комунікативно-прагматичні типи й види авторизації АНЛД
№ з/пКатегорично-стверджувальна авторизація та
її прагмасемантичні видиНекатегорично-стверджувальна авторизація та
її прагмасемантичні види
1. Немаркована: граматичні форми дійсного способу дієслів теперішнього або минулого часу
Наближена: а) approximately, nearly, almost, closely, enough, rather, scarcely, hardly, pretty, next to, roughly, barely;
б) it is not unlikely / unproductive, it doesn't seem unreasonable to admit / say that тощо
2. Переконувальна: лексичні одиниці зі значенням а) переконання - assure, assuredly, assert, assertive, assertion, affirm, advisable, convince, claim, make sure / certain, persuade, prevail, testify, to vouch for, declare); б) фактичного знання - in fact, in point of fact, natural(ly), actual(ly), really, surely, of course, in truth, truly, it is true, definitely, certainly; indeed; в) знання, що має характер умовиводу - clear(ly), apparent(ly), evident(ly), obvious(ly), no doubt, undoubtedly, beyond all doubts, without doubt/ fail / question, there is no denying, decisively, distinctly, exactly, indisputably, by no (all) means; г) емфатичні конструкції з дієсловом do / does; риторичні питання, зворотний порядок слів Імовірнісна: а) лексеми зі значенням сумніву - doubt, doubtful, unlikely; допущення - think, believe, assume, suppose, consider, seem, appear, thought, idea, opinion, assumption, belief, supposition, supposedly; можливості - imply, perhaps, possible, probable, can, may, could, might, likely, not (far from) unlikely, presumably, conceivably, implication, possibility, probability; гіпотетичності - suggest, propose, hypothesise, speculate, hypothesis, theory, speculation; прогнозування - anticipate, predict, expect, suspect, anticipation, prediction, expectation; б) граматичні форми непрямих способів дії - Subjunctive I, Suppositional Mood, Subjunctive II, Conditional Mood
3. Безальтернативна: а) no attempt has been made to deal, no language exists тощо;