Ви є тут

Педагогічні умови соціалізації учнівської молоді в скаутських організаціях (вітчизняний і зарубіжний досвід)

Автор: 
Диба Світлана Григорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003694
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗАРУБІЖНИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД СОЦІАЛІЗУЮЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНИХ СКАУТСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
2.1. Соціалізуюча діяльність скаутських організацій в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів (європейський контекст)
Діяльність скаутських організацій можна віднести до найбільш цікавих і помітних явищ у системі позакласної та позашкільної педагогічної роботи з молоддю в багатьох країнах світу. Сучасний скаутський рух відіграє вагому роль у соціалізації учнівської молоді, в її підготовці до життя і діяльності в умовах позначених глобалізацією та інтеграцією суспільств.
Сучасна міжнародна мережа скаутських організацій охоплює майже 25 млн. осіб різного, починаючи з шестирічного, віку в 146 країнах світу [85, 1], [280, 37]. Нині скаутський рух набув таких масштабів, яких він не знав за всю історію свого розвитку (див. Дод. Е). Апробовані в скаутингу форми і методи роботи набули статусу педагогічних технологій, які ефективно використовуються у соціалізації молоді багатьох країн.
Як уже згадувалось раніше, національним скаутським організаціям притаманна певна самобутність, яка обумовлюється специфікою тієї чи іншої країни, її історичним минулим та соціально-політичним сьогоденням. Разом з тим молодіжні скаутські організації мають багато спільного як у формах, так і змісті та методах навчально-виховної та соціалізуючої діяльності. Важливим і актуальним завданням, на нашу думку, є не тільки з'ясувати та виявити спільні та відмінні ознаки, тенденції розвитку сучасного скаутингу у різних країнах світу, а й на основі їх аналізу визначити перспективні шляхи та способи використання кращого педагогічного досвіду у вітчизняній педагогічній практиці.
Аналізуючи діяльність сучасних скаутських організацій країн Європи та Америки, зазначимо, що вона видозмінюється, вдосконалюється у відповідності до тих соціально-культурних, політичних, економічних, національно-етнічних зрушень, що відбуваються у позначеному глобалізаційними процесами світі. Особливості сучасного цивілізаційного розвитку широко обговорюються та беруться до уваги при виробленні стратегії навчально-виховної та соціалізуючої діяльності скаутських організацій у багатьох країнах світу. Особливо це стосується високо розвинених західних країн, яким притаманні:
* динамічні й широкомасштабні суспільні зміни;
* інформаційна і технологічна революція;
* глобалізація (міжнародна торгівля, подорожі і міграція) та інтеграційні процеси;
* глобалізація і фрагментація (поділ внаслідок етнічних та суспільних конфліктів) [254, 23-25].
Зупинимося на них докладніше.
Очевидним є те, що сучасні суспільні процеси, в тому числі й освітньо-виховні, відбуваються в епоху прискореного технічного прогресу та розвитку інформаційного суспільства. Як пише відомий сучасний американський філософ Елвін Тоффлер, "світ, який швидко змінюється, від зіткнення нових цінностей і технологій, нових геополітичних відносин, нових стилів життя і засобів сполучення вимагає абсолютно нових ідей і аналогій, класифікацій і концепцій" [165, 14]. Погляди Е.Тоффлера відображають нову парадигму суспільного буття і спілкування, особливо у сфері міжособистісних відносин в епоху швидких змін. Громадяни найбагатших і найбільш технологічно розвинених держав опиняються перед фактом, що для них майбутнє настає занадто швидко і їм все важче пристосовуватися до нових умов існування. Ця ситуація спричиняє різкі зрушення в структурі особистості, особливо у молодого покоління як на психологічному, так і соціальному рівні, викликає стани невпевненості, невизначеності у майбутньому, зміщення в системі ціннісних орієнтирів у житті. У зв'язку з цим одне з головних завдань своєї діяльності сучасні скаутські лідери вбачають в тому, щоб допомогти молодим людям краще адаптуватися до життя в умовах динамічних, інформаційно і технологічно розвинутих суспільств.
До найхарактерніших ознак сучасності, які беруться до уваги лідерами скаутингу при визначенні пріоритетних напрямів та засобів педагогічної діяльності, належить революція в галузі інформаційних технологій, яка породжує так звану "культуру інтерактивності" і ставить нові вимоги до знань, умінь та навичок, якими повинна володіти сучасна молода людина. Так, директор Інституту освітніх студій Онтаріо Університету Торонто М.Фуллан, обґрунтовуючи філософську теорію впливу суспільних змін на освітні процеси та їх наслідки у різних ситуаціях, з якими стикаються освітні системи, зазначає : "...Ми потребуємо особистості, яка була б водночас і пошукувачем, і учнем; володіла майстерністю і know-how, які відповідають прогресивним стратегіям діяльності; лідерів, здатних визначати та примножувати основні цінності, даючи змогу іншим робити те ж саме; спроможних працювати в команді і досягати спільної мети..." [177, 12]. З такими аргументами неможливо не погодитись, особливо, коли йдеться про діяльність молодіжних скаутських організацій, які ставлять своєю метою готувати молодь до життя та діяльності у сучасному суспільстві з високо розвинутими інформаційними та комунікаційними технологіями. Уміння ефективно використовувати комунікаційні засоби, швидко орієнтуватись у вирі нової інформації та застосовувати її задля вирішення власних потреб є важливим показником соціалізованості сучасної молодої людини.
Успіхи у сфері інформаційних технологій значно прискорюють глобалізаційні та інтеграційні процеси у світовому масштабі. За таких умов всі народи світу, особливо європейські, прагнуть зберігати свою національну ідентичність і самобутню культуру і водночас не стояти осторонь регіональних, континентальних, світових інтеграційних процесів у правовій, інформаційній, оборонній та інших галузях. Ці процеси сприяють усуненню бар'єрів між народами, консолідації і зростанню цілісності світу, ведуть до об'єднання життєвого простору, полегшують обмін інформацією і таким чином уможливлюють тісне спілкування та контакти дітей і молоді різних країн світу.
Проте посилення глобальних та інтеграційних процесів ставить практично кожни