РОЗДІЛ 2
ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНА КАТЕГОРІЯ ПРИЧИНИ
В ПОЛІПРЕДИКАТИВНИХ ОДИНИЦЯХ
2.1. Реалізація причиновості в складнопідрядному реченні
2.1.1. Типологія синтаксичних зв'язків у складнопідрядних реченнях з підрядними причини
У складнопідрядному реченні з підрядним причини конструктивні частини відображають дві денотативні ситуації, які реалізуються предикативними одиницями і пов'язуються між собою каузативним зв'язком. Засобом репрезентації змістових каузативних відношень, їх показником є детермінантний синтаксичний зв'язок як формальне вираження синтаксичних відношень між сегментами поліпредикативних конструкцій з підрядними причини. Відповідно типологія зв'язків повинна співвідноситись із структурно-граматичною типологією конструкцій, що базується на засобах поєднання їх компонентів [218; с.42].
Для СПР з підрядними причини визначальною формальною особливістю постає факультативність підрядної частини, яка не мотивується головним реченням, а зумовлюється комунікативними потребами висловлення. Основне семантичне навантаження означених реченнєвих утворень припадає на всю підрядну частину, певні реальні події якої зумовлюють, викликають перебіг дії головного компонента складного синтаксичного цілого, напр.: Його [Дороша - Л.Д.] ніхто не чує, тому що навколо пекло, дерева горять, як свічки (Г. Тютюнник. Вир, с.216); [...] а батьків, сестру, братів, родичів-українців, бувало, соромилась, бо вони, бач, розмовляють "суржиком" (Українська газета. - 2002. - 2-8 вересня); Не повірите - звичайного олівця не могла придбати, позаяк усі кошти з банківських рахунків безакцентно списувались за борги (Україна молода. - 2002. - 19.12); Оскільки здоров'я від природи властиве людині, воно не пояснюється й не потребує пояснень (М. Пірен. Основи етнопсихології, с.324); Швидко від того рішення відмовився - адже над усе любив сцену (Ю. Збанацький. Вистава, с.516). Реалізуючись за допомогою сполучників, які приєднують підрядну частину до головної без будь-якої підтримки з боку останньої, зв'язок між предикативними одиницями наведених речень за своєю внутрішньосинтаксичною природою є неспіввідносним. Неспіввідносний синтаксичний зв'язок оформлює СПР причини з потенційно автосемантичною головною частиною, здатною до самостійного вжитку: Дивлячись, як біжить кіт, всі присутні кричали, бо кіт у цьому разі репрезентував душу шинкаря (Х. Вовк. Студії з української етнографії та антропології, с.329); Вивчаю реалії тієї чи іншої епохи, оскільки пишу переважно фантастику історично-міфологічну (Україна молода. - 2003. - 20. 08.). У випадку неспіввідносного вільного зв'язку за допомогою сполучників бо, тому що, оскільки підрядний компонент, виступаючи на правах розгорнутого члена головної частини, виявляє доповнювальний, комплетивний характер [86; с.386]: С.Лавренюк думку свою змінив, тому що отримав обґрунтовані підозри, що на суд успішно тиснуть супротивники (Телекритика. - 2004. - №5).
З-поміж причинових СПР частотними є випадки, коли компоненти складного синтаксичного цілого поєднуються розчленованим подвійним сполучником тому що або складними сполучниковими утвореннями, які виникають унаслідок взаємодії з прийменниками та співвідносними словами: від того що; через те що; за те що. За слабкого сполучниково-співвідносного зв'язку, коли в головній частині міститься відносний компонент тому, те, того, а в підрядній сполучник що, частини поліпредикативного утворення не взаємопередбачають одна одну: Гога повільно пішов за ним, подумки обзиваючи себе останніми словами через те, що не може стрельнути в цю сволоту (А. Кокотюха. Шлюбні ігрища жаб, с.91); Суворо покартав Зіньковича за те, що він зве дівчину не на ймення, а якимсь вигаданим прізвиськом (Ю. Збанацький. Малиновий дзвін, с.96).
На відміну від підрядних додаткових, у яких корелятивний елемент може бути факультативним і його елімінація не призводить до руйнування як синтаксичного прислівного зв'язку, так і змісту, що вибудовується частинами СПР, у підрядних обставинних причини наявний корелят має облігаторний характер, його усунення неможливе, пор.: Я хочу того, щоб мені дали спокій > Я хочу, щоб мені дали спокій і Він прийшов до гайдамаків того, що був зовсім розчарований у житті й навіть серйозно думав про самовбивство (В. Підмогильний. Гайдамаки, с.204) > Він прийшов до гайдамаків, що був зовсім розчарований в житті... Саме ознака обов'язковості / необов'язковості співвідносного компонента перебуває в основі розмежування складнопідрядних з'ясувальних і причинових речень: Від того, що я бачу стільки мерзоти, світ не стає гіршим (М. Бриних. Реальна ніжність вирваного серця, №136, с.72) > Світ не стає гіршим, що я бачу стільки мерзоти > Світ не стає гіршим, бо я бачу стільки мерзоти. Трапляються випадки синкретизму відношень, коли підрядна частина, стосуючись корелятивного елемента, репрезентує два типи смислових відношень, напр.: Невимовно страшно від того, що в душі дівчини назавжди залишиться рубець (Вечірній Київ. - 2002. - 17. 12); > Невимовно страшно, що в душі дівчини назавжди залишиться рубець. Абсолютно логічними до підрядної частини будуть виступати питання страшно від чого? і чому? з якої причини?, що уможливлює потрактування аналогічних структур як з'ясувально-причинових.
У детермінантних складнопідрядних реченнях з підрядними причини, головна частина яких містить корелят, відпадає потреба у причиновому сполучнику, оскільки співвідносний компонент увиразнює причинові смислові відношення, а сполучний засіб що постає асемантичним: 1. І в тому незлобливому шелесті лісу, і в думах, і в кожному несподіваному зламі стежки відчувалася йому докора за те, що так довго сюди не навідувався (Гр. Тютюнник. Вибрані твори, с.22) > І в шелесті лісу, і в думах, і в кожному зламі стежки відчувалася йому докора, бо так довго сюди не навідувався; 2. Лесь прокинувся від того, що хтось тихо розмовляв (А. Гарасим. Одні, с.39) > Лесь прокинувся, бо хтось тихо розмовляв.
До актуал