РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЬ ЗНАНЬ ПРО ПІЗНАВАЛЬНУ САМОСТІЙНІСТЬ І МЕТОДИ ОЦІНКИ ІНФОРМАТИВНОСТІ ЇЇ СКЛАДОВИХ
2.1. Вплив дисциплін комп'ютерного циклу на формування пізнавальної самостійності
Оскільки інформатика займається дослідженням інформаційних процесів будь-якої природи, то і освіта стала об'єктом дослідження інформатики. Поняття інформатизації освіти розглядається як комплекс соціально-педагогічних перетворень, пов'язаних з насиченням освітніх систем інформаційною продукцією, засобами і технологією [6, с.149].
До складових традиційного процесу навчання відносять: викладача, студента, дидактичні матеріали. Всі елементи системи взаємозв'язані між собою. Структурна схема традиційного процесу навчання може бути представлена таким чином:
викладач
?? ??
дидактичні матеріали ? студент
У результаті інформатизації освіти в дидактичній системі навчання як засіб навчання з'являється комп'ютер. Для всіх дисциплін, у викладанні яких використовується комп'ютер (програмне забезпечення), структурна схема процесу навчання набуває вигляду:
викладач ? комп'ютер
?? ??
дидактичні матеріали ? студент
Ця система є об'єктом дослідження педагогічної ергономіки, яка, згідно з [236], займається комплексним вивченням і проектуванням педагогічної діяльності викладача і навчальної діяльності студента в системі "викладач - студент - навчальне середовище".
Окремо можна виділити комп'ютерні навчальні системи. Структурну схему такого процесу навчання можна представити в такому виді:
комп'ютер
?? ??
дидактичні матеріали ? студент
Таким чином, навчальний процес у ВНЗ в умовах комп'ютерного навчання реалізується відповідно до специфічних функцій комп'ютера. Комп?ютер виступає у ролі:
* помічника викладача, що передбачає і враховує різноманітну діяльність, дозволяє моделювати навчальний процес;
* засобу моделювання різноманітних процесів і явищ, проведення обчислювальних експериментів;
* засобу самоконтролю і самокорекції.
Методичний аспект даного розділу полягає в розгляді системи "комп'ютер - дидактичні матеріали - студент - викладач" як єдиного цілого з урахуванням того, що пізнавальна самостійність формується при взаємодії всіх вказаних елементів. Елементами цієї системи є:
* студент, що навчається і який здійснює навчально-пізнавальну діяльність;
* викладач ? організатор навчально-пізнавальної діяльності студентів;
* дидактичні матеріали як засоби навчання: підручники, методичні матеріали, навчальні посібники, книги, спеціальні професійні видання, завдання і задачі різного характеру, різне програмне забезпечення;
* комп'ютер і комп'ютерні засоби навчання: різноманітні програмні засоби, засоби телекомунікації, комп'ютерні підручники, засоби Інтернету.
"Викладацький фактор" виконує при цьому найважливішу роль, оскільки він є організатором у цій системі ? готує систему завдань з використанням різних дидактичних матеріалів із застосуванням комп'ютера. Студент як активний і самостійний учасник навчального процесу (що оволодіває знаннями, уміннями і навичками) може поліпшити свої індивідуальні якості, підвищивши пізнавальну самостійність і тим самим показник якості навчально-пізнавальної діяльності.
2.2. Модель знань про формування пізнавальної самостійності в процесі вивчення інформаційно-комунікативних технологій
Призначення наведеної нижче моделі знань - надати повне уявлення про предметну галузь, що моделюється, й обґрунтувати постановку завдань організації навчального процесу для формування пізнавальної самостійності студентів при вивченні комп'ютерних дисциплін.
Для формального віддзеркалення взаємозв'язків між елементами зазначеної системи, що сприяють формуванню і розвитку пізнавальної самостійності, необхідно побудувати вербальну модель знань про предметну галузь, що моделюється. Відомі три типи таких моделей [237]: семантичні мережі, фрейми і продукції. Термін "семантичні мережі" визначає клас підходів, для яких загальним є використання графічних схем з вузлами, з'єднаними дугами. Вузли представляють поняття, а дуги виражають відношення між ними. Фрейм визначається як фрагмент знань, асоційований зі стереотипними ситуаціями, що має вигляд структурованих наборів даних. Продукції реалізують логічні підходи і засновані на понятті процесуального твердження. Для нашого завдання цілком достатньо можливостей семантичних мереж. Тому побудуємо інтенсиональну семантичну модель знань про формування пізнавальної самостійності (в процесі вивчення дисциплін комп'ютерного циклу) в умовах інформатизації освіти для відображення на ній зв'язків між властивостями окремих елементів системи. Зважаючи на великий графічний обсяг моделі, на рис. 2.1 наведемо тільки її фрагмент. У повному обсязі модель наведено в додатку В. Мережа описує загальну структуру змодельованої предметної області на основі:
? понять студент, викладач, дидактичні матеріали, комп'ютер, пізнавальна самостійність, рівень пізнавальної самостійності, пізнавальний мотив, вольові зусилля, пізнавальна діяльність, результати пізнавальної діяльності, опорні
(загально-наукові) знання, уміння і навички, знання, уміння, навички предмета, дисципліни; знання, уміння, навички, пов'язані з майбутньою професією тощо;
? події консультує ( на рис. 2.1 представлено відношенням R1);
? події підготовляє ( на рис. 2.1 представлено відношенням R2);
? події контролює ( на рис. 2.1 представлено відношенням R3);
? події коригує ( на рис. 2.1 представлено відношенням R4);
? події стимулює ( на рис. 2.1 представлено відношенням R5);
? події виявляє ( на рис. 2.1 представлено відношенням R6);
? інших подій, описаних у нижченаведеній таблиці 2.1;
? властивості має ( на рис. 2.1 представлено відношенням R13);
? інших властивостей, описаних у нижченаведеній табл.. 2.1.
Усі види можливих відношень і властивостей зазначені в таблиці 2.1. У моделі використані наступні відношення [237]: лінгвістичні відмінкові: агент, об'єкт, інс
- Київ+380960830922