РОЗДІЛ 2
ПЕРЕДУМОВИ ПОШИРЕННЯ ТРАВЕРТИНІВ НА ПОДІЛЛІ
Обмеженість поширення травертинів в Україні наштовхує на думку про існування певних природних передумов, що сприяли їх утворенню саме на Поділлі. Нами зроблено спробу виявити ці передумови, для цього проаналізовано стратиграфію і літологію порід, тектоніку, рельєф, підземні води, клімат території поширення травертинів, яка охоплює Поділля в межах Тернопільської та Хмельницької областей та долину Дністра. Оскільки в травертинах зустрічаються скам'янілі рештки рослин та молюсків, ми звернули увагу на сучасні рослинність та малакофауну району дослідження, для того, щоб співставити їх між собою.
2.1. Стратиграфія і літологія
Територія дослідження розміщена в межах Волино-Подільської плити Східно-Європейської платформи, складена осадовими породами верхнього протерозою, палеозою, мезозою і кайнозою (рис.2.1).
Докембрій представлений товщею слабометаморфізованих відкладів волинської (темно-сірі базальти, туфи та туфіти, які перешаровуються з аркозовими пісковиками та гравелітами) і валдайської (різнобарвні аргіліти, аркозові пісковики, гравеліти та конгломерати) серій вендського комплексу [67]. Кембрійські відклади в межах Тернопільської області виявлені лише у свердловинах, природних виходів кембрію на поверхню немає ?85?. В межах Хмельницької області виходи кембрійських відкладів простежуються у вигляді вузької смуги південно-східного простягання, східна межа проходить по лінії західніше Білогір'я - через Теофіполь - Базалію - Городок і далі на південний схід через с.Китайгород до Дністра [86]. Ордовицькі відклади складені ясно-сірими кварцовими пісковиками молодівського горизонту, які у Подністров'ї
місцями покриті сірими верствуватими вапняками, потужністю 1,5...3,0м. Відслонення порід ордовицької системи можна побачити у долині Дністра від с. Гораївка до с. Демшин і по лівих його притоках Студениці та Тернаві ?67?.
Силурійські відклади у відслоненнях можна спостерігати лише в глибоких долинах Дністра та його приток (Студениці, Тернави, Мукші, Смотрича, Жванчика та Збруча). Східна межа їх поширення проходить з північного заходу на південний схід через Білогір'я, Дунаївці до Старої Ушиці [75]. У силурійській системі виділяють два відділи: нижній (складений переважно темно-сірими та чорними глинистими вапняками й аргілітами з багатою фауною брахіопод, граптолітів і остракод) та верхній (представлений потужною товщею плитчастих і грудкуватих вапняків з поодинокими проверстками мергелів і метабентонітових глин, які вище змінюються товщею доломітів і доломітових мергелів та морських теригенно-карбонатних порід, які поступово зі сходу на захід заміщаються темно-сірими і чорними граптолітовими сланцями з проверсткамн вапняків) [114].
Девонські відклади залягають на силурійських згідно у вигляді поступового переходу. На території наявні відклади нижнього та середнього девону. Нижній девон представлений жединським ярусом, який складається з двох серій: тиверської та дністровської [111]. Тиверська серія відслонюється у берегових схилах Дністра і його лівих приток від с. Дністрового на сході до с. Устечко на заході. Складена сірими і зеленувато-сірими аргілітами, глинистими мергелями і алевролітами з проверстками органогенних вапняків. Породи тиверської серії містять численні органічні рештки (брахіопод, морських лілій, молюсків тощо), на основі яких їх поділяють на борщівський, чортківський та іванівський горизонти. Відклади дністровської серії простежуються у берегових схилах Дністра від їх контакту з підстелюючими породами тиверської серії в районі Заліщиків і с. Устечка вверх по річці до Нижніва. Представлені дрібно- і середньозернистими, місцями кварцитоподібними пісковиками, алевролітами й аргілітами переважно червоно-бурого кольору, рідше сіро-зеленого кольору [75].
Девонські та силурійські відклади слугують водотривким шаром для підземних вод, які, виходячи на поверхню, відкладають травертин, а стрімкі схили річкових долин складені цими породами є своєрідною основою, до якої "прибудовується" травертинове тіло. В долинах Стрипи, Джурина, Бариша і Дністра до м. Заліщиків таку роль виконують нижньодевонські породи дністровської серії, нижче по течії до с. Добрівлян - породи іванівського горизонту тиверської серії, далі до с. Зозулинців і в долині Серету - чортківського, до с. Дністрового над Дністром і в долині Нічлави та її приток - борщівського, ще нижче за течією Дністра - відклади скальського ярусу верхнього силуру.
Юрські відклади складені різнобарвними теригенними утвореннями (аргілітами, алевролітами, пісковиками, конгломератами), вапняками та доломітами, які залягають на породах нижнього девону червоного кольору. Мають обмежене поширення, виходи на поверхню можна спостерігати по долині Коропця, нижче Монастириська та над Дністром біля с. Устя-Зелене [85].
Відклади нижньої крейди (альбський ярус) відомі тільки у Подністров'ї, представлені кварцово-глауконітовими пісками та моховатко-голкошкіровими органогенно-детритовими вапняками, що нерідко переходять у вапнисті пісковики з косою верствуватістю. Верхня крейда представлена сеноманським та туронським ярусами. Сеноманський ярус поділяється на два під'яруси - верхній і нижній. Нижній сеноман починається верствою кварцово-глауконітового піску, вище залягає піщано-гезова товща, складена халцедоновими та опало-халцедоновими спонгілітами, опоками, глауконітово-кварцовими та опало-глауконітово-кварцовими пісками з проверстками спонголітів. В околицях сіл Городенки, Незвиська, Нижнього піщано-гезовій товщі і глауконітово-кварцовим піскам відповідає верства слабо зцементованого пісковику з глауконітом, гравієм, дрібною галькою, жовнами фосфоритів. Верхній сеноман починається іноцерамовими вапняками, які відзначаються масивною текстурою, часто утворюють скельні виступи. На сході вони слабо зцементовані, крихкі, містять багато решток молюсків, а на заході (Незвисько) представлені щільною відміною, у нижній частині верстви містя